Справа № 22ц-1953/06

Головуючий у 1-й інстанції А.В.Юрченко

Категорія 44                                    Доповідач Л.Д.Дмитрієва

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного Суду Луганської області в складі

головуючого Л.Д.Дмитрієвої

суддів С.С.М"ясоєдової, Л.П.Мєдвєдєвої при секретарі Я.В.Стехіної

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Перевальського районного суду від 28.03.2006 р.

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1

про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006 року ОСОБА_2звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1посилаючись на те, що відповідач без його дозволу вивіз металевий швелер з території ВАТ „Комунарське" Перевальського району вартістю 21005 грн., про що між ними біла усна згода, але відповідач не сплатив йому гроші.

Рішенням суду позов ОСОБА_2задоволено.

В апеляційної скарзі ОСОБА_1просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позову, посилаючись на те, що позивачем не доказана його вина в тому, що він спричинив збиток позивачу своїми протиправними діями. Також вказує на те, що судом порушени норми матеріального і процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що її треба задовольнити.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно заволодів майном, яке належало позивачу і не сплатив за це гроші, посилаючись на доповідь свідків.

Проте повністю з таким висновком погодитись не можна, оскільки суду не надано доказів про вказані обставини.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна із сторін зобов"язана привести докази тих обставин, на які вона посилається і доведення не може грунтуватися на припущеннях.

Судова колегія вважає, що ОСОБА_2., на порушення його обов"язку, передбаченого у ст. 10 ЦПК України, щодо доведення підстави свого позову, не довів тих обставин, що саме ОСОБА_1спричинив йому збиток, що позивачеві належав вказаний металевий швелер.

Відповідно до загальних положень цивільно-процесуального законодавства суд повинен з"ясувати обставини, які пов"язані саме з предметом спору, встановити характер правовідносин, зумовлених фактами, що мають місце, та правові норми, якими врегульовані ці правовідносини. При цьому факти підстави позову, які підведені під гіпотезу певної норми матеріального права, вказують на юридичну природу спірних правовідносин, що являються предметом позову.

Позивач повинен зазначити і довести підставу позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами пов"язує свою матеріально-правову вимогу.

ОСОБА_2пред"явив позов про стягнення матеріальної шкоди, що між ним і відповідачем був укладений усний договір купівлі-продажу металевого швелера, а таких доказів не надав.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що позов ОСОБА_2не може бути задоволеним.

Керуючись ст.ст.303, 304,307,309,316,317, 319 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Рішення Перевальського районного суду від 28 березня 2006 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_2до ОСОБА_1. про стягнення матеріальної шкоди.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційній інстанції протягом двох місяців.