ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2019                                                                                               Справа №  904/106/19

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Галагур З.А., довіреність №2144 від 30.10.2018, адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2019 у справі №904/106/19 (суддя Васильєв О.Ю.; рішення складено та підписано без його проголошення 29.03.2019)

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", м.Запоріжжя

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро

про стягнення суми штрафу в розмірі 320214,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року АТ "ДТЕК Дніпроенерго" (позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (відповідач) про стягнення 320214,29 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що при здійсненні АТ "Українська залізниця" перевезення вантажів на адресу АТ "ДТЕК Дніпроенерго" зі станцій, зазначених в залізничних накладних, до станції призначення - Енергодар Придніпровської залізниці, відповідачем було допущено прострочення його доставки, що є порушенням ст. ст. 41, 116 Статуту залізниць України. За порушення терміну доставки вантажів позивач просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 320214,29 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2019 у справі №904/106/19 (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" 222552,94 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу та 3338,28 грн. витрат на сплату судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено, судові витрати в цій частині покладено на позивача.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про порушення відповідачем строків доставки вантажу та обґрунтованість здійснених позивачем нарахувань відповідно штрафу лише на суму 222552,94 грн. з огляду на заперечення відповідача і його контррозрахунок, та відмовив в задоволенні штрафу в сумі 97661,35 грн., оскільки встановив невірне нарахування цієї суми штрафу на загальну суму провізних платежів (з урахуванням компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагона перевізника та плати за використання вагона перевізника у вантажному та порожньому стані рейсах за нормативний термін доставки). Разом із тим, суд критично оцінив заперечення відповідача відносно того, що під час розрахунку розміру штрафу по накладним №№ 51865343, 51924603, 51709533, 51709541, 51193100, 51205995, 51975944, 51624872, 51624880 та 51587285 на загальну суму 15444,90 грн. позивачем не враховано, що затримка вагонів зі станцій Гродівка та Покровськ відбулась через ведення бойових дій в Донецькій області, оскільки відповідачем не надано до суду сертифікату Торгово-промислової палати України, який би міг бути підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань щодо вчасної доставки вантажу за спірними залізничними накладними.

Позивач, не погодившись із прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2019 у справі №904/106/19 необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Просить скасувати повністю оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з АТ "Українська залізниця" на користь АТ "ДТЕК Дніпроенерго" суму штрафу в розмірі 320214,29 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 12008,05 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги АТ "ДТЕК Дніпроенерго" вказує на порушення судом його процесуальних прав передбачених ч.1 ст.42 ГПК України. Зазначає, що згідно ст. 165 ГПК України відповідач повинен направити відзив на позовну заяву позивачу у строк зазначений в ухвалі суду від 28.01.2019, проте 25.02.2019 суд виносить ухвалу про поновлення процесуального строку. Але позивач вважає, що у відповідача були відсутні поважні причини для поновлення процесуального строку, оскільки відповідно повідомлення про вручення поштового відправлення, він отримав позов з додатками 03.01.2019 і мав час підготувати відзив на позовну заяву. При цьому суд не надав позивачу строку для підготовки заперечень на відзив на позовну заяву, порушивши права позивача.

Зазначає, що 16.02.2018 між АТ "ДТЕК Дніпроенерго" та АТ "Українська залізниця" укладений договір про надання послуг №0076/ЦТЛ-2018 (договір додається), в якому передбачена вартість послуг при перевезенні вантажу в вагонах Перевізника (тобто АТ "Українська залізниця"), предметом якого є надання послуг перевезення вантажу у вагонах АТ "Українська залізниця". Уклавши договір, сторони домовилися про порядок визначення вартості послуги перевезення. Плата за перевезення вантажу складається з трьох компонентів (плата за перевезення навантаженого вагону перевізника, компенсація витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника та плата за використання вагонів перевізника), кожен з яких є складовою вартості однієї послуги з договору. Тобто, такий компонент, як плата за користування вагону в навантаженому і порожньому рейсі є складовою вартості кінцевої послуги - перевезення, АТ "Українська залізниця" не надає таку окрему послугу як користування вагонами. Оскільки вартість послуги складається з трьох компонентів за укладеним договором, АТ "Українська залізниця" і розділяє ці компоненти в залізничній накладній в різних графах, але при цьому усі ці компоненти не є оплатою різних послуг з договору, як невірно вважає АТ "Українська залізниця". Тобто провізна плата за договором з АТ "Українська залізниця" - це не голий тариф по збірці тарифів.

АТ "ДТЕК Дніпроенерго" вважає, що суд безпідставно погодився з доводами відповідача про те, що затримка вагонів на станціях Донецької залізниці відбулася з незалежних від залізниці причин, внаслідок чого на Придніпровську залізницю вантажі надійшли вже з простроченням терміну доставки. Апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України, який би слугував підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання щодо вчасної доставки вантажу за спірними залізничними накладними.

Вказує на те, що не може погодитись із заявленим клопотанням відповідача про зменшення нарахованого штрафу та вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України наявності обставин, зокрема, тяжкого фінансового становища відповідача, на підстави яких суд би міг дійти висновку щодо наявності підстав з якими законодавець пов`язує можливість такого зменшення, а відтак клопотання АТ "Українська залізниця" про зменшення розміру штрафних санкцій не підлягає задоволенню. Також апелянт зазначає, що відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафу до 50%, але позивач не зміг скористатися своїм правом додати проміжну скорочену консолідовану фінансову звітність ПАТ "Українська залізниця" станом на 30.06.2018, просить звернути увагу на зазначений документ, який підтверджує фінансову стійкість та платоспроможність відповідача (копія додається). Вказує, що не зміг надати цей документ та договір про надання послуг №00076/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018 з причини, що не отримав відзив на позов відповідача та клопотання про зменшення штрафу, отже не знав, що такі питання підіймалися.

11.06.2019 на електронну пошту суду від представника позивача (апелянта) адвоката Аверіної В.Є. надійшло клопотання (без ЕЦП) про розгляд справи за відсутності позивача, в якому зазначено, що про час, дату і місце судового засідання позивач повідомлений належним чином, апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі, вважає її такою, що підлягає задоволенню, однак не може особисто бути присутнім під час судового засідання по справі №904/106/19.

У судовому засіданні 12.06.2019 представник відповідача адвокат Галагур З.А. повідомила суду, що у зв`язку з хворобою не змогла своєчасно підготувати та подати відзив на апеляційну скаргу АТ "ДТЕК Дніпроенерго", тому наразі, може надати суду тільки усні пояснення.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважала за можливе відкласти розгляд справи в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку - до 15.07.2019 з метою надання часу для підготовки відповідачем відзиву на апеляційну скаргу (або письмових пояснень) з обґрунтованим клопотанням щодо неможливості подання такого відзиву у визначений судом апеляційної інстанції строк, а також з метою надання можливості позивачу (у разі необхідності) направити в наступне судове засідання свого уповноваженого представника.

10.07.2019 відповідачем подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу АТ "ДТЕК Дніпроенерго", до якого долучено копію листка непрацездатності серії АДП №594669 на підтвердження того, що представник АТ "Українська залізниця" Галагур З.А. з 20.05.2019 по 31.05.2019 перебувала на стаціонарному лікуванні в Харківській клінічній лікарні на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я" (а.с.111). Відповідач зазначає, що вказані підстави та те, що у суді першої інстанції його інтереси представляв той же адвокат (шляхом підписання відзиву на позовну заяву), у відповідача була обмежена можливість своєчасно надати відзив на апеляційну скаргу у строк 05.06.2019, встановлений ухвалою суду від 16.05.2019. Просить поновити строк для надання відзиву на апеляційну скаргу позивача у справі №904/106/19.

У судовому засіданні 15.07.2019 колегія суддів визнала поважною причину пропуску строку подання відзиву на апеляційну скаргу та поновила цей строк.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що посилання позивача на "три комплненти" для визначення провізної плати не відповідає графі 31 накладної та статті 116 Статут залізниць України. Вказує, що висновок позивача про те, що суд погодився з доводами відповідача про те, що затримка вагонів на станціях Донецької залізниці відбулася з незалежних від залізниці причин, наслідок чого на Придніпровську залізницю вантажі  надійшли вже з простроченим терміном доставки не відповідає змісту  рішення суду. Зазначає, що апеляційна скарга не містить доводів та заперечень  щодо відсутності вини залізниці у затримці вантажу саме через складення комерційних актів  загальної форми, які не мають жодного відношення до форс-мажорних обставин  необхідність їх посвідчення сертифікатом  Торгово-промислової палати, на які посилається позивач. Просить  зменшити розмірі заявленого штрафу до 50% урахувавши у даному випадку, що залізниця  внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки  держави , зокрема, здійснює військові залізничні перевезення, а апеляційна скарга не містить доводів про наявність у позивача збитків внаслідок прострочення в доставці вантажу.

За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 15.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, який приймав участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини.

Протягом серпня-вересня 2018 року на адресу АТ "ДТЕК Дніпроенерго" (вантажоодержувач, ДТЕК Запорізька ТЕС - відокремлений структурний підрозділ АТ "ДТЕК Дніпроенерго") була відвантажена вугільна продукція за залізничними накладними №№51279156, 51295814, 51299386, 51303097, 51303105, 51303113, 51304236, 51305357, 51305365, 51306637, 51306645, 51381986, 51384493, 51384527, 51384733, 51564698, 51616738, 51643088, 51776466, 51787968, 47213640, 51877173, 47490008, 47490016, 47496542, 51603579, 51641595, 51689057, 51689073, 51689081, 51761112, 47083233, 47083258, 51890358, 51952125, 51966935, 46117453, 46117503, 46117545, 51279131, 51279065, 51278620, 51241289, 51267573, 51214815, 51193662, 51184398, 51019941, 46155586, 51329316, 51330157, 51336048, 51353639, 51353761, 51372662, 46765343, 51537611, 51537629, 51537637, 51544054, 51612257, 51612398, 51620300, 51624823, 51624831, 51624849, 51624856, 51624864, 51630440, 51630465, 51640167, 51640175, 51640191, 51641553, 51641611, 51647147, 51651735, 51698850, 51698876, 51701464, 51718542, 51757813, 51761732, 51761740, 51761757, 51763746, 51771137, 51776284, 51776326, 51770873, 51811941, 51812949, 51812998, 51814481, 51814564, 51851855, 51944593, 51855146, 5189275. Залізницею відправлення та призначення виступає ПАТ "Українська залізниця".

Позивач стверджує, що вантаж у напіввагонах №№ 61508388, 53504338, 53504338, 56850613, 53633673, 53650453, 53026944, 54319579, 56875560, 56758972, 53723409, 68128404, 68128123, 62966965, 60421245, 60680865, 68743905, 67681965, 68718139, 56280985, 62965132, 62966940, 61013439, 53498374, 56863988, 61965026, 53542940, 63424337, 52523008, 62111026, 50052299, 62198502, 56737919, 53748141, 61076485, 59085522, 56135312, 53551131, 56371867, 61258364, 62503438, 62652185, 63180905, 53171732, 53547485, 53171716, 60730058, 53529012, 52824422, 52238656, 62507967, 63464689, 63461669 надійшов на адресу вантажоодержувача із запізненням на 2 (дві) доби, що підтверджується залізничними накладними №№ 51279156, 51295814, 51299386, 51303097, 51303105, 51303113, 51304236, 51305357, 51305365, 51306637, 51306645, 51381986, 51384493, 51384527, 51384733, 51564698, 51616738, 51643088, 51776466, 51787968, 47213640, 51877173, 47490008, 47490016, 47496542 та досильними залізничними накладними №№ 51311249, 46400925, 46400974, 46400248, 46400255, 46400271, 51587285, 51624880, 46792792, 47123062, 46878815, 47505631.

Враховуючи те, що провізна плата по вищезазначених напіввагонах становить 373455,90 грн., а за несвоєчасну доставку вантажів на 2 (дві) доби нараховується штраф у розмірі 10 % від провізної плати, позивач здійснив нарахування відповідачу штрафу по вищезазначеним накладним на суму 37345,59 грн.

Також, позивач зазначає, що вантаж у на піввагонах №№ 56339484, 66788480, 53607248, 56614860, 53525218, 60382918, 66102187, 68749365, 64172729, 61132437, 66185646, 56953573, 53560660 надійшов у адресу вантажоодержувача із запізненням на 3 (три) доби, що підтверджується залізничними накладними №№ 51603579, 51641595, 51689057, 51689073, 51689081, 51761112, 47083233, 47083258, 51890358, 51952125, 51966935 та досильними залізничними накладними №№ 51624872, 47181615, 51975944.

Враховуючи те, що провізна плата по вищезазначених напіввагонах становить 102139,00 грн., а за несвоєчасну доставку вантажів на 3 (три) доби нараховується штраф у розмірі 20% від провізної плати, позивач здійснив нарахування відповідачу штрафу по вищезазначеним накладним на суму 20427,80 грн.

Окрім того, позивач вказує, що вантаж у на піввагонах №№ 56193733, 54783022, 60455128, 58916925, 54781315, 56834393, 60243250, 65340986, 67166579, 67900415, 60908829, 60494481, 60226081, 68622331, 66970450, 66185745, 55159354, 56331788, 61666814, 56964943, 56018450, 53525952, 56869753, 56618358, 62964408, 65332561, 67872051, 68789304, 62200167, 56916778, 53186268, 56252935, 56968928, 60033511, 53590030, 62111786, 58595901, 59955807, 56559032, 60454931, 59664524, 55332779, 56407521, 54752761, 53252540, 62313226, 56040470, 53451175, 60320173, 56119555, 54751979, 52510591, 56619067, 53052866, 56994734, 60454725, 53589958, 56937485, 60417680, 56956402, 62964622, 62964754, 61605168, 51806057, 57903569, 66694340, 68704519, 67883686, 64069867, 67182923, 60506037, 60356763, 67668939, 60391331, 62054507, 62966247, 65332561, 67876169, 67878587, 60422649, 65620072, 60239423, 55110316, 56957020, 67169045, 65704272, 56170053, 50067297, 60357472, 68296813, 68778703, 56350036, 60461712, 62313317, 63690515, 53568507, 59086587, 53197315, 56964620, 53500617, 56413370, 56252984, 53502639, 53168977, 58919549, 53125571, 63522783, 53599676, 56543374, 65301566, 60925302, 62965066, 63373575, 62964655, 56121023, 52276458, 56743966, 56331960, 60249034, 52229937 надійшов у адресу вантажоодержувача із запізненням на 4 (чотири) і більше діб, що підтверджується залізничними накладними №№ 46117453, 46117503, 46117545, 51279131, 51279065, 51278620, 51241289, 51267573, 51214815, 51193662, 51184398, 51019941, 46155586, 51329316, 51330157, 51336048, 51353639, 51353761, 51372662, 46765343, 51537611, 51537629, 51537637, 51544054, 51612257, 51612398, 51620300, 51624823, 51624831, 51624849, 51624856, 51624864, 51630440, 51630465, 51640167, 51640175, 51640191, 51641553, 51641611, 51647147, 51651735, 51698850, 51698876, 51701464, 51718542, 51757813, 51761732, 51761740, 51761757, 51763746, 51771137, 51776284, 51776326, 51770873, 51811941, 51812949, 51812998, 51814481, 51814564, 51851855, 51944593, 51855146, 51892750 та досильними залізничними накладними №№ 46276739, 46085775, 46071742, 46071890, 46071957, 51205995, 51321248, 51193100, 45689619, 46261368, 46297297, 46297313, 51384397, 46767026, 51709541, 51709533, 47005871, 51791317, 47193453, 47193438, 51778041, 47148549, 51865343, 51924603.

Враховуючи те, що провізна плата по вищезазначених напіввагонах становить 874803,00 грн., а за несвоєчасну доставку вантажів на 4 (чотири) і більше діб, нараховується штраф у розмірі 30% від провізної плати, позивач здійснив нарахування відповідачу штрафу по вищезазначеним накладним на суму 262440,90 грн.

Отже, за порушення встановленого терміну доставки вантажу за всіма наведеними накладними позивач нарахував відповідачу на підставі статті 116 Статуту залізниць штраф на загальну суму 320214,29 грн.

Відповідно до статей 909 Цивільного кодексу України, 307 Господарського кодексу України, статті 22 Статуту залізниць України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення вантажу, яка укладається на бланку встановленої форми між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і одночасно є договором застави вантажу як гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за дане конкретне перевезення (стаття 6 Статуту залізниць України).

Згідно зі статтею 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Статтею 41 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.

Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Правила обчислення термінів доставки вантажів затверджено наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000.

Згідно з пунктом 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажів (далі - Правила) термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, у разі перевезення вантажною швидкістю маршрутними відправками - 1 доба на кожні повні та неповні 320 км; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах 1 доба на кожні повні та неповні 200 км.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1. Правил).

Відповідно до пункту 2.4. Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).

Згідно з пунктом 2.10. Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (пункт 8 Правил).

Відповідно до статті 131 Статуту залізниць України претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.

Статтею 116 Статуту залізниць України передбачено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Як зазначено вище, положення статті 116 Статуту залізниць України встановлюють, що розмір штрафу визначається у відсотках від провізної плати, а розмір відповідної плати був вказаний безпосередньо  в графі 31 накладної.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням встановлених судом обставин, зважаючи на заперечення відповідача та його контррозрахунок (т.1, а.с.209-210, 212-213), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість здійснених позивачем нарахувань відповідачу штрафу лише на суму 222552,94 грн. та згідно цього ж контррозрахунку відповідача правильно визнав за необхідне відмовити в задоволенні штрафу в сумі 97661,35 грн., оскільки відбулось невірне нарахування цієї суми штрафу позивачем на загальну суму провізних платежів (з урахуванням компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагона перевізника та плати за використання вагона перевізника у вантажному та порожньому стані рейсах за нормативний термін доставки).

Також, оскільки відповідачем не надано суду сертифікату Торгово промислової палати України, який би міг бути підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань щодо вчасної доставки вантажу за спірними залізничними накладними відповідно до положень частини 1 статті 617 Цивільного кодексу Укераїни, колегія суддів погоджується з наведеною судом першої інстанції критичною оцінкою заперечень відповідача відносно того, що під час розрахунку розміру штрафу по накладним №№ 51865343, 51924603, 51709533, 51709541, 51193100, 51205995, 51975944, 51624872, 51624880 та 51587285 на загальну суму 15444,90 грн. позивачем помилково не було враховано, що затримка вагонів зі станцій Гродівка та Покровськ відбулась через введенням бойових дій в Донецькій області.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 222552,94 грн. - штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, а в задоволенні іншої частини позовних вимог суд першої інстанції правомірно відмовив з вищенаведених підстав.

Щодо аргументів відповідача про існування обставин, за яких суд має право зменшити розмір неустойки, відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, то  колегія суддів також не вбачає достатніх підстав для зменшення розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, а тому вважає, що суд першої інстанції цілком правомірно відмовив в таких вимогах. При цьому також слід врахувати, що в цій частині рішення суду не було оскаржене безпосередньо самим відповідачем.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2019 у справі №904/106/19 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 23.07.2019.

Головуючий суддя                                                                                І.М. Подобєд

Суддя                                                                                                    Л.П. Широбокова

Суддя                                                                                                    І.Л. Кузнецова