Ухвала

23 липня 2019 року

м. Київ

справа № 195/506/18

провадження № 61-13157ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до приватного підприємства «Агрофірма «Борисфен» про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до ПП «Агрофірма «Борисфен» про відшкодування збитків.

В обгрунтування позовних вимог позивачі посилалися на те, що згідно державних актів про право власності на земельну ділянку кожний з них є власником земельних ділянок, які 25 листопада 2015 року на підставі договорів оренди земельних ділянок були передані в оренду строком на сім років - до 25 листопада 2022 року ПСП «Агрофірма «Коман». Як стало їм відомо у 2016 році, відповідачем ПП «Агрофірма «Борисфен» було вчинено самовільне захоплення належних їм земельних ділянок, у зв`язку з чим було відкрито кримінальне провадження № 12016040590000214. За зверненням позивачів розпорядженням голови Томаківської райдержадміністрації від 29 січня 2018 року № 24-р було створено комісію з питань визначення збитків, завданих власникам землі та землекористувачам на території Томаківського району, яка встановила розмір збитків. Позивачі просили суд стягнути з ПП «Агрофірма «Борисфен» збитки, визначені згідно Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, за 2014 рік - 7 560,60 грн, за 2015 рік - 9 072,72 грн, за 2016 рік - 9 074,23 грн, а всього по 25 707,55 грн на користь кожного з позивачів та неодержані доходи (упущену вигоду) за 2014-2016 роки: ОСОБА_1 - 18 834 грн, ОСОБА_2 - 37 668 грн, ОСОБА_3 - 18 834 грн, ОСОБА_4 - 18 834 грн, ОСОБА_5 - 18 834 грн, ОСОБА_6 - 18 834 грн.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2018 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

04 липня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 засобами поштового зв`язку звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2019 року в указаній вище справі.

В касаційній скарзі заявники просять рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2019 року скасувати та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справинезначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2019 року

(на час подання касаційної скарги) - 1 921, 00 грн.

Предметом позову у справі є вимога про відшкодування збитків. Ціна позову у справі станом на 01 січня 2019 року не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921, 00 грн х 500 = 960 500, 00 грн) та становить 286 083,30 грн ((25 707,55 грн х 6) + 18 834 грн + 37 668 грн + 18 834 грн + 18 834 грн + 18 834 грн + 18 834 грн).

Справа є незначної складності, ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.

З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2018 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2019 року ухвалені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до приватного підприємства «Агрофірма «Борисфен» про відшкодування збитків.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникам.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя А. І. Грушицький