Справа № 420/3171/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гусева О.Г.,

за участю: секретаря судового засідання - Селімової О.В.,

представника позивача - Заклада В.І. ,

представника відповідача - Коротких О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ЕКОСПЕЦПРИЛАД" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 травня 2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Приватного підприємства "ЕКОСПЕЦПРИЛАД" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області з позовом, за результатом якого (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 11.05.2019 року:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0021121407 від 11.05.2019 , яким приват ному підприємству «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі - 821 344 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 205 336 гривень;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0021111407 від 11.05.2019 , яким приват ному підприємству «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі - 789 426 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 205 336 гривень.

- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області форми «С» № 0022681406 області від 13.05.2019 року, яким приватному підприємству «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» нараховані штрафні (фінансові) санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 210 000 грн.

Ухвалою суду від 29.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02 липня 2019 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 19 липня 2019 року.

У судове засідання з`явився представник позивача позовні вимоги підтримав у повному у обсязі з підстав викладених у позові.

У судове засідання з`явився також представник відповідача, щодо задоволення позову заперечувала з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов та додаткових письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

На підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07 березня 2019 року № 1699 , у відповіднос ті до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20 пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями ( надалі - ПК України), головними державними ревізорами-інспекторами ГУ ДФС в Одеській області проведено планову виїзну документальну пе ревірку Приватного підприємства «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» (далі - ПП «ЕКОСПЕЦПРИЛАД») з питань з питань податкового законодавства, валютного, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 року.

За результатами перевірки складено Акт № 685/15-32-14-07/37224083 від 15.04.2019 року Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «ЕКОСПЕ ЦПРИЛАД», код ЄДРПОУ 37224083, з питань податкового законодавства, за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 року, валютного за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 року» (далі -Акт перевірки).

За висновком Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ПП «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» податкового законодавства та законодавства що регулює ведення касових операцій на підпри ємстві, а саме:

1. п.44.1, 44.2 ст. 44, п. п, 14.1.11, п.п.14.1.257 п. 14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК Украї ни, п. 7,15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п.5, п.6, п.7 П(С)БО 16 «Витрати», ч. 1. ст.9 Закону N 996-ХІV«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», заниження податку на прибуток на суму 789 426 грн. у тому числі по періодам: рік 2016 - 327 593 грн.; рік 2017 - 190 228 грн.; рік 2018-271 605 грн.

2. п.44,1, 44,2 статті 44, п.п.198.1.1, п.п.198.1.3 п.X98.1 ст.198 ПК України , ч.І. ст.9 Закону К996-ХІУ , завищення податкового кредиту та заниження суми податку на додану вар тість на суму - 859 228 грн.

3. п.п. 176.2. ст.176 п. 119.2. ст.119 ПК України та Наказу ДПА України № 1020 від 24.12.2010 року «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податко вими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників подат ків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за N 11/2655, розрахунках ф. № 1-ДФ не вказано суми виплачені на користь фізичних осіб - підприємців за ознакою доходу « 157».

4. п.11 розділу.2 Положення "Про ведення касових операцій в національної валюті в Україні", затвердженого Постановою правління НБ України від 29.12.2017 року №148.

Не погодившись з висновками Акту перевірки ПП «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» було подано ГУДФС в Одеській області (надалі - Відповідач) заперечення на Акт № 685 /15-32-14-07/37224083 від 15 квітня 2019 року.

Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі Акту перевірки з врахуванням листа за результатами розгляду заперечень від 08.05.2019р. № 9746/10/15-32/14-07-07 винесе но податкові повідомлення - рішення Форми «Р» №0021121407, №0021111407 від 11.05.2019 року та Форми «ПС» №0013091307 від 13.05.2019 року, а саме :

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0021121407 від 11.05.2019, яким приватному підприємству «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі - 821 344 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 205 336 гривень;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0021111407 від 11.05.2019 , яким приватному підприємству «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі - 789 426 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 205 336 гри вень; податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0013091307 від 13.05.2019 року про сплату суми штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн. на підставі п.п.54,3, п.3 ст.54 та п.119,2 ст. 119 Податкового кодексу України.

- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області форми «С» № 0022681406 області від 13.05.2019 року, яким приватному підприємству «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» нараховані штрафні (фінансові) санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 210 000 грн.

За податковим повідомленням-рішенням Форми «ПС» №0013091307 від 13.05.2019 року сума штрафних санкцій 510,00 гривень ПП «ЕКОСПЕППРИЛАЛ» сплачена у строки встановлені п.57.3 ст., 57 ПК України.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесених оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд виходить з наступного.

Так, спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках податкового органу про порушення позивача, про які зазначено у розділі «Висновок» акту перевірки 685/15-32-14-07/37224083 від 15.04.2019 року.

Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно висновків акту перевірки, ГУ ДФС в Одеській області мотивувало свої висновки тим, що відповідно до податкової інформації по контрагентам (постачальникам) позивача відсутнє придбання товарів.

Однак суд критично ставиться на висновку викладені в акті перевірки зважаючи на наступне.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27.10.2015 року №21-1555а15, від 22.09.2015 року №21-1526а15 та узгоджується з правовим висновком, наведеним у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №814/328/15.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 статті 77 КАС України).

У ході судового розгляду справи представник позивача доводив те, що дані податкового обліку ТОВ "ГРІНВЕЙ УКРАЇНА", у яких відображені його взаємовідносини з контрагентами-постачальниками, що не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами.

Натомість, представник відповідача, посилаючись на висновки акту перевірки, наполягав на відсутності фактичних господарських відносин між позивачем та вказаними контрагентами.

Перевіряючи доводи сторін, суд установив, що позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «АРІАЛ-ТОРГ»,ТОВ «ОЛІМПІАКОС»,ТОВ «СПРАЙМ+», ТОВ «ПРОМОСТАР УКРАЇНА»,ТОВ «ЕЛАДАКОН-САЛТ»,ТОВ «ХІТ ЛАЙН»,ТОВ «АРТЕСЕЛІТ-ШВЕСТ», ТОВ «ЕКТО-ПЛЮС», ТОВ «АМЕГА ТРЕЙД ПРОМ», ТОВ «СТЕНТОРГ», ТОВ «МЕРЛШ ФШАНС», ТОВ «КАЛІСТОІНТЕЛ», ТОВ «РАТЕК-НК», ТОВ «КОЛОС ДНІПРА», ТОВ «НОРДВЕЛ ГРУП», ТОВ «КОМПАНІЯ СОНЯ ЧНА ЗЕМЛЯ», ТОВ «МЕРЛІОН СЕРВІС», ТОВ «БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ», ТОВ «ОХО РОННА КОМПАНІЯ «ПОЛКАН», ТОВ «ІНЕКС ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ТИХИЙ ЯР», ТОВ «СД- ПРОГРЕС»,ТОВ «ІНПРОМ-ХАРКІВ».

На підтвердження здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами позивачем надано первинні документи, які були додані до матеріалів позовної заяви.

Суд, дослідивши обставини здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій, дійшов до висновку, що господарські операції ПП «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» з контрагентами мали місце та фактично здійснені. Доходи та витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, та суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені відповідними первинними документами. Вказані первинні документи, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". У ході розгляду справи достовірність цих документів відповідачем не спростовано та не доведено, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.

Статтею 83 ПК України встановлений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, в якому міститься і податкова інформація (підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України).

Згідно з підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) передбачено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

У ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з надання послуг його контрагентами, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків.

Оскільки відповідачем не доведено суду фактів порушення ТОВ "Агро-Еліт" норм податкового законодавства при декларуванні показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань у деклараціях з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість по взаємовідносинах з цими контрагентами, тому збільшення грошових зобов`язань, зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на підставі п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України є неправомірним.

Згідно з пунктом 57.4 статті 57 ПК України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.

Відтак, позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень слід задовольнити.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час судового розгляду не було доведено правомірність своїх дій під час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовну заяву Приватного підприємства "ЕКОСПЕЦПРИЛАД" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 травня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області форми «Р» №0021121407 від 11.05.2019 року, яким приват ному підприємству «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» визначено податкове зобов' язання з податку на додану вартість в розмірі - 821 344 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 205 336 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області форми «Р» №0021111407 від 11.05.2019 року, яким приват ному підприємству «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі - 789 426 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 205 336 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області форми «С» № 0022681406 області від 13.05.2019 року, яким приватному підприємству «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» нараховані штрафні (фінансові) санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 210 000 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "ЕКОСПЕЦПРИЛАД" (65114, м.Одеса, пр.-т М .Жукова, буд.37, кв. 62, податковий номер платника 3127921139 ) судовий збір у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст Рішення складено та підписано суддею 23 липня 2019 року.

Суддя О.Г.Гусев

.