ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/6990/17 Суддя першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Сорочка Є.О.

Федотова І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр Ліга» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, про визнання протиправною і скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

У травні 2017 року ТОВ «Прем`єр-Ліга» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 04 квітня 2017 року № 138-17 про сплату податкового боргу з акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів у сумі 129094 грн 00 коп.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області від 04 квітня 2017 року № 201 про опис майна у податкову заставу;

- зобов`язати відповідача внести в інтегровану картку ТОВ «Прем`єр-Ліга» відомості про сплату ним сум за платіжними дорученнями від 04 вересня 2015 року № 17538 на суму 337 215 грн 00 коп. та від 04 вересня 2017 року № 17585 на суму 400 000 грн 00 коп., спрямовані на сплату акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі акцизних товарів;

- зобов`язати відповідача вжити заходів щодо припинення податкової застави майна ТОВ «Прем`єр-Ліга» і внесення про це інформації до Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- зобов`язати відповідача утриматись від вчинення заходів щодо зупинення видаткових операцій на рахунках, заборону відчуження майна та опису майна у податкову заставу;

- встановити для відповідача строк для надання суду звіту про виконання судового рішення - один тиждень з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною і скасовано податкову вимогу від 04 квітня 2017 року № 138-17;

- визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління ДФС у Київській області від 04 квітня 2017 року № 204 про опис майна у податкову заставу;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, подало апеляційну скаргу, у якій, зазначаючи про порушенням норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що станом на жовтень 2015 року за позивачем обліковувався борг з акцизного податку у розмірі 129094 грн 00 коп, оскільки кошти з його рахунку в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» на виконання платіжного доручення позивача банком не списувались та до бюджету не надійшли. Відтак, відповідач вважає, що податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу прийняті з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив суд відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Позивач зазначає, що ним своєчасно виконано вимоги чинного податкового законодавства та сплачено нарахований акцизний податок шляхом здійснення переказу коштів через банк, у якому обслуговувалось ТОВ «Прем`єр-Ліга». Разом з тим, невиконання банком перерахування вказаного платежу на реквізити, що були зазначені платником податку, відбулось не з вини товариства та не може бути підставою для застосування до платника податків юридичної відповідальності.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з`явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та поданого письмового відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у 2015 році ТОВ «Прем`єр-Ліга» здійснювало діяльність в орендованому пункті продажу підакцизних товарів - автозаправній станції з автогазозаправним обладнанням та магазином (кафе) за адресою: Київська область, м. Ірпінь , вул. ІІІ-го Інтернаціоналу, 195-З, тобто діяльність з роздрібної торгівлі пальним і продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами та відповідно було платником акцизного податку з реалізації підакцизних товарів за місцем здійснення реалізації таких товарів згідно з пп. 222.3.2 п. 222.3 ст. 222 Податкового кодексу України.

Контролюючим органом позивача була Ірпінська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області, яка в подальшому реорганізована в Ірпінське відділення Вишгородської об`єднананої державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Між ТОВ «Прем`єр-Ліга» та ПАТ «Банк «Національні інвестиції» укладено договір від 13 липня 2004 року № 3336 на здійснення розрахунково-касового обслуговування, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок (п.1.1 договору) та бере на себе зобов`язання своєчасно здійснювати розрахункові операції згідно з чинним законодавством (п.4.2 договору).

Довідкою ПАТ «Банк «Національні інвестиції» від 04 серпня 2015 року № 2918/14-1 підтверджується відкриття станом на 04 серпня 2015 року ТОВ «Прем`єр-Ліга» в указаному банку поточного рахунку № НОМЕР_3.

Відповідно до умов договору позивач надав до ПАТ «Банк «Національні інвестиції» на виконання:

- платіжне доручення від 04 вересня 2015 року № 17538 на суму 337215 грн 00 коп. з призначенням платежу *; 101; 32214641; 14040000; сплата акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів; м. Ірпінь;

- платіжне доручення від 04 вересня 2015 № 17585 на суму 400000 грн 00 коп. з призначенням платежу *; 101; 32214641; 1404000; сплата акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів; м. Ірпінь.

Згідно з відмітками ПАТ «Банк «Національні інвестиції» вказані платіжні доручення прийнято до виконання банком 04 вересня 2015 року (п`ятниця).

Листом від 04 вересня 2015 року № 19-14/2896 позивач повідомив Ірпінську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області про сплату грошових зобов`язань з акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі акцизних товарів на загальну суму 737 215 грн 00 коп. До листа додано копії вищевказаних платіжних доручень.

Позивач листом від 09 вересня 2015 року № 19-14/2937 звернувся до ПАТ «Банк «Національні інвестиції» про надання інформації про перерахування до бюджету сум податкового зобов`язання з акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів згідно з указаними вище платіжними дорученнями.

Листом від 23 жовтня 2015 року № 3936/14-1 ПАТ «Банк «Національні інвестиції» повідомило позивача про наявність в банку поточного рахунку підприємства № НОМЕР_3, залишок коштів по якому станом на 04 вересня 2015 року складав 1743721 грн 06 коп.

Водночас ПАТ «Банк «Національні інвестиції» повідомило ТОВ «Прем`єр-Ліга» про те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 613 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17 вересня 2015 року прийнято рішення № 172 про запровадження з 18 вересня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у названому банку.

Листом від 11 вересня 2015 року № 19-14/2962 позивач інформував Ірпінську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області про подання 11 вересня 2015 року податкових декларацій з акцизного податку за липень 2015 року (реєстраційний номер 9188567402) та серпень 2015 року (реєстраційний номер 9188854826 ), що підтверджується квитанціями № 2 про їх отримання контролюючим органом.

У подальшому позивач отримав від Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області:

- податкову вимогу від 17 вересня 2015 року № 93979-17, відповідно до якої на 16 вересня 2015 року сума його податкового боргу за узгодженим грошовим зобов`язанням становить 134 130 грн 19 коп. по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код бюджетної класифікації 14040000), у тому числі основний платіж 133769 грн 00 коп. та пеня 36 грн 19 коп.;

- рішення про опис майна у податкову заставу від 21 вересня 2015 року № 50.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у справі № 810/4917/15, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року, частково задоволено позов ТОВ «Прем`єр-Ліга» до Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області. Зокрема, визнано протиправним і скасовано рішення Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 21 вересня 2015 року № 50 про опис майна у податкову заставу. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 17 вересня 2015 року № 93970-17, яку контролюючим органом відкликано; про зобов`язання відповідача внести в інтегровану картку позивача відомості про сплату акцизного податку; вжиття заходів щодо припинення податкової застави майна ТОВ «Прем`єр-Ліга»; внесення про це інформації до Державного реєстру обтяжень рухомого майна; зобов`язання податкового органу утриматись від вчинення дій по нарахуванню штрафу та пені, у зв`язку з ненадходженням до бюджету сплачених позивачем сум податку судом відмовлено.

В листах від 21 липня 2016 року № 29-14/2370 та від 07 лютого 2017 року № 19-14/156, адресованих Ірпінській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області, позивач з посиланням на вищевказане судове рішення просив привести у відповідність інтегровану карту особового рахунку ТОВ «Прем`єр-Ліга» з акцизного податку шляхом відображення сплати сум акцизного податку за вищевказаними платіжними дорученнями на суму відповідно 337210 грн 00 коп. та 400 000 грн 00 коп.

Листом від 16 березня 2017 року № 1478/10/10 Ірпінська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області повідомила позивача про наявність станом на 14 березня 2017 року згідно даних ІС «Податковий Блок» за ТОВ «Прем`єр-Ліга» заборгованості зі сплати акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання підакцизних товарів на загальну суму 129 094 грн 00 коп. Також зазначила, що привести у відповідність інтегровану картку особового рахунку ТОВ «Прем`єр-Ліга» по сплаті акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання підакцизних товарів не є можливим, оскільки на даний час інформації по сплаті акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання підакцизних товарів згідно наданих копій платіжних доручень від 14 вересня 2015 року № 17538 на суму 337215 грн 00 коп. та № 17585 на суму 400000 грн 00 коп. до податкового органу не надходило.

Таким чином, як стверджує відповідач, згідно з відомостями інтегрованої картки ТОВ «Прем`єр-Ліга» за підприємством обліковується заборгованість за акцизним податком з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 129094 грн 00 коп.

20 квітня 2017 року до позивача надійшла податкова вимога Головного управління ДФС у Київській області від 04 квітня 2017 року № 138-17, у якій зазначено, що станом на 03 квітня 2017 року сума податкового боргу ТОВ «Прем`єр-Ліга» за узгодженими грошовими зобов`язання, а саме акцизним податком з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, становить 129094 грн 00 коп.

Також позивач отримав лист Головного управління ДФС у Київській області від 22 квітня 2017 року № 2304/10-10-08 разом із копією рішення про опис майна у податкову заставу від 04 квітня 2017 року № 204, в якому (листі) повідомлялось про наявність у ТОВ «Прем`єр-Ліга» податкового боргу в загальній сумі 129094 грн 00 коп. станом на 04 квітня 2017 року та пропонувалось у десятиденний строк надати до контролюючого органу необхідні документи та забезпечити безперешкодний допуск податковому керуючому для здійснення ним опису майна у податкову заставу.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 13 травня 2017 року № 10055/6/99-99-17-01-15 відмовлено ТОВ «Прем`єр-Ліга» у задоволенні скарги на вищевказані податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу.

Вважаючи протиправним прийняття відповідачем податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу та стверджуючи про відсутність у ТОВ «Прем`єр-Ліга» податкового боргу в сумі 129094 грн 00 коп., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконано його обов`язок щодо сплати до бюджету акцизного податку відповідно до платіжних доручень від 04 вересня 2015 року № 17538 на суму 337215 грн 00 коп. та від 04 вересня 2015 року № 17585 на суму 400000 грн 00 коп. відповідно, станом на час прийняття оскаржуваної позивачем вимоги у товариства не було непогашених грошових зобов`язань з акцизного податку у розмірі 129094 грн 00 коп. про яке зазначено у податковій вимозі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2346-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п. 1.15 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціатор це особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Пунктом 1.29 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Згідно з п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», якою передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

За правилами п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Наведені законодавчі приписи дають підстави для висновку про те, що конституційний обов`язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з дати подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджету грошових коштів з рахунку платника в банку за наявності в нього достатнього грошового залишку на день платежу.

При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.

Тобто за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов`язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов`язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 червня 2018 року у справі № 808/2973/15, від 24 квітня 2018 року у справі № 826/15507/16, від 19 лютого 2019 року у справі № 806/68/16.

В даному випадку, як правильно встановив суд першої інстанції, позивачем в установленому порядку подано податкові декларації за липень (реєстраційний номер 9188567402) та серпень ( реєстраційний номер 9188854826 ) 2015 року до податкового органу та ініційовано платіжними дорученнями від 04 вересня 2015 року № 17585 та № 17538, переказ коштів до державного бюджету.

Згідно з листом ПАТ «Банк «Національні інвестиції» від 23 жовтня 2015 року № 3936/14-1 станом на 04 вересня 2015 року залишок коштів на поточному рахунку позивача № НОМЕР_3 у вказаному банку складав 1743721 грн 06 коп. Тобто, грошових коштів на рахунку платника було достатньо для виконання даних платіжних доручень.

Платіжні доручення прийняті банком для виконання 04 вересня 2015 року.

Проте, ПАТ «Банк «Національні інвестиції» зазначені кошти до бюджету не перерахувало.

В свою чергу, неперерахування грошових коштів в рахунок погашення податкових зобов`язань відбулось з вини банківської установи, що свідчить про відсутність правових підстав для покладення на позивача відповідальності за ненадходженням до бюджету суми акцизного податку у розмірі 129 094 грн 00 коп.

З огляду на встановлену під час судового розгляду справи протиправність оспорюваної податкової вимоги та відсутність доказу наявності у зв`язку з цим у ТОВ «Прем`єр-Ліга» податкового боргу в сумі 129094 грн 00 коп., колегія суддів вважає вірним також висновок суду першої інстанції про визнання протиправним і скасування рішення Головного управління ДФС у Київській області про опис майна у податкову заставу від 04 квітня 2017 року № 204.

Проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов