ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

61022,  м. Харків, пр. Науки, 5,  тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я   

іменем України

24.07.2019                                                                                                          Справа № 905/942/19

Позивач: Акціонерне товариство “Українська залізниця” (03680, м.Київ, вул. Тверська 5) в особі: регіональної філії “Придніпровська залізниця” (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1)

предмет позову: стягнення штрафу 118  205,00грн.

підстави позову: невірно зазначена адреса одержувача у залізничних накладних №№53234522, 53174520, вагони №№ 67906065, 62312533.

Суддя Матюхін В.І.

Акціонерним товариством “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” подано позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”  118  205,00грн. штрафу за невірно зазначену адресу вантажоодержувача у залізничних накладних №№53234522, 53174520 за відправкою Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниця – Кайдацька Придніпровської залізниці.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на дані залізничних накладних, акт загальної форми, ст.ст.24, 118, 122 Статуту залізниць України, а також на:

- відправлення відповідачем на станцію Кайдацька  напіввагонів з вантажем (сталь листова), одержувачем яких було визначено ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Дніпро», Україна, м. Київ, вул. Миколи Василенка, б. 7 «А», оф. 3-08;

-  виявлення на станції призначення того факту, що адреса одержувача, зазначена у накладних, не відповідає коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДРЮОФОПГФ) та коду одержувача;

- підтвердження відповідачем факту неправильного зазначення у залізничних накладних адреси одержувача;

-  зміну адреси одержувача (49019, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Ударників, б. 54) на підставі повідомлення відповідача (телеграма № 154 від 12.12.2018р.).

Ухвалою від 03.06.2019р. господарським судом відкрите провадження у справі і:

- за клопотанням позивача вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

- встановлено відповідачеві строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до   18.06.2019 року.

Відповідно до цієї ухвали відповідач у строк  протягом п`ятнадцяти днів     з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 09-40год. 24.06.2019 року мав право надати (надіслати):

·  суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

·  позивачеві - копію відзиву та доданих до нього документів.

Також, із урахуванням вимог ст.ст.166,   167,  251 ГПК України   судом встановлено:

·   позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом     3-х     календарних днів з дня отримання відзиву, але не пізніше 09-40год. 01.07.2019;

·   відповідачу строк для подання заперечення на відповідь - протягом  3-х     календарних днів з дня отримання відповіді.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі  строк заяву з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного  позовного провадження не подав. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачем в строк для подання відзиву (протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі) також подане не було.

У той же час, 24.06.2109 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким комбінат позовні вимоги не визнав у повному обсязі і зазначив, що п`ятикратний розмір штрафу є надмірно великим і підлягає зменшенню судом з огляду на наявність наступних обставин, зокрема:

1) Підприємство відповідача зареєстровано та здійснювало свою господарську діяльність в зоні проведення антитерористичної операції, розпочатої 14.04.2014 року відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014р. № 405/2014 у Донецькій та Луганській областях. На виконання вказаних документів на території Донецької області проводяться військові дії.

Згідно із наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ № 33/6/а від 07.10.2014р. «Про визначення районів проведення антитерористичної операції і термінів її проведення» визначено, що Донецька та Луганська області (без винятків) входять до території проведення антитерористичної операції з 07.04.2014 року.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» місто Маріуполь (пп.20 Переліку) віднесено до населених пунктів, де здійснювалась антитерористична операція.

Підприємство відповідача зареєстроване та здійснює свою діяльність на території Донецької області, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (виробничі потужності підприємства розташовані там же). Таким чином, комбінат здійснював свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, що суттєво відобразилось на економічному стані та загальному рівні життєдіяльності в регіоні; з урахуванням проблем в регіоні, пов`язаних з проведенням військових дій, ускладнилась логістика поставок сировини, також, у зв`язку з викладеними обставинами, доставка сировини за колишніми схемами маршруту неможлива, а тому здійснюється через об`їзні шляхи більшою відстанню, тому з`явились додаткові витрати підприємства.

Згідно ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Відповідно, АТО діє допоки Указом Президента її не буде завершено/скасовано.

Станом на червень 2019 року проведення АТО не завершено, оскільки відсутній Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України (немає ніякого офіційно опублікованого нормативно- правового акту, відповідно до якого встановлено завершення АТО).

Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», відповідно до якого розпочато операцію об`єднаних сил із відсічі та стримування збройної агресії Росії в Донецькій та Луганській областях, яка теж є військовою операцією, при цьому воєнні дії на Донбасі все ще тривають. При проведенні АТО і під час проведення операції об`єднаних сил в установленому законом порядку задіяні сили (особовий склад, спеціалісти) і засоби (зброя, транспортні, спеціальні та інші матеріально-технічні засоби) суб`єктів боротьби з тероризмом та інших суб`єктів, відповідно до законів України.

2) Підприємство відповідача є містоутворюючим для міста Маріуполя, розмір витрат на оплату прані, код рядка Звіту 2505. склав 699 400 тис. грн., відрахування на соціальні заходи, код рядка 2510 Звіту, розмір яких за підсумками першого кварталу поточного року склав 152 240 тис. грн., що свідчить про соціальну відповідальність підприємства та сплату обов`язкових податків та зборів.

3) Відповідно до відомостей про основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства відповідача (зокрема, зі Звіту про фінансові показники за 1 квартал 2019 року) вбачається, що підприємство знаходилося та продовжує знаходитись у скрутному фінансовому становищі:

- собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), код рядка 2050, перевищує чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), код рядка 2000, що вказує на збитковість діяльності;

- валовий прибуток, код рядка 2090, відсутній, валовий збиток, код рядка 2095, склав 354 972 тис. грн.;

- прибуток фінансового результату від операційної діяльності, код рядка 2190,  відсутній, наявний збиток, код рядка 2195, у розмірі 1 355 568 тис. грн.;

- чистий фінансовий результат, код рядка 2350, 2355, за підсумками першого кварталу поточного року складає збиток в розмірі 1 214 498 тис. грн.

4) Станом на 15.05.2019 року наявна  заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ перед підприємством відповідача в розмірі 898 922 971,43 грн. (підтверджується довідкою за підписом головного бухгалтера підприємства).

5) Дії відповідача не нанесли збитку ані позивачу, ані будь-яким іншим суб`єктам господарювання.

Відповідач вважає викладені обставини такими, що заслуговують на увагу суду, та можуть слугувати підставою для зменшення штрафу до суми в розмірі 11  820,50грн.

Також комбінат зазначив, що:

- Вищий господарський суд України в п.7 оглядового листа від 29.04.2013р. № 01 -06/767/2013 вказує на те, що за наявності підстав, передбачених частиною третьою статті 551 ЦК України, частиною першою статті 233 ГК України, розмір штрафу, пені, яка підлягає стягненню зі сторони, може бути зменшений за рішенням господарського суду  (аналогічна позиція ВГСУ викладена в п.5 інформаційного листа від 20.05.2014 р. № 01- 06/646/2014 «Про доповнення інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2011 р. № 01-06/249 «Про постанови ВСУ, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів»);

- у постанові від 03.04.2014 р. по справі № 921/167/13-г ВГСУ підкреслив, що у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, та не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати; наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (аналогічна позиція викладена у п.3.2 рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 року).

Фактично за своєю сутністю відзив відповідача є клопотанням про зменшення суми штрафу.

З метою забезпечення сторонам можливості надати відповідь та заперечення ухвалою від 27.06.2019 судом встановлено:

·          позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 3-х календарних днів з дня отримання відзиву;

·          відповідачу строк для подання заперечення на відповідь - протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді, але не пізніше 09-40год. 15.07.2019 року.  

Відповіддю на відзив залізниця наполягає на задоволенні позову у повному обсязі з посиланням на те, що «в даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, якими чітко визначено розмір штрафу».

На думку позивача, підстав для зменшення штрафу не має. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України №910/13414/15. №905/3461/15, постановах Верховного суду №906/434/17, 914/2339/17, постановах Східного апеляційного господарського суду №905/134/19 та №905/136/19.

Запереченнями комбінат підтвердив свою позицію щодо не визнання позовних вимог у повному обсязі і наголосив на наступному:

«Відповідно до ч.1 ст.233 ГК Україна у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд мас право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною другою зазначеної статті також визначено, що якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічні положення містять і приписи ч.3 ст. 551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У пункті 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, закріплено в пункті 3 частини 1 статті 83 ГПК України.

Крім того, пунктом 6.4 роз`яснення Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» визначено, що виходячи з наведених норм, суди мають право при прийняті рішення про стягнення штрафу зменшити його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду».

Відповідач вважає, що п`ятикратний розмір штрафу є надмірно великим і підлягає зменшенню судом.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд  встановив:

08.12.2018р. і 04.12.2018р. відповідач, Приватне  акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» зі станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на станцію Кайдацька  Придніпровської залізниці, за залізничними накладними №№53234522, 53174520 відвантажив напіввагони з вантажем (сталь листова), одержувачем якого було вказано Приватне  акціонерне товариство «Завод металоконструкцій Укрсталь Дніпро». У накладних на перевезення вантажовідправником    у графі "Одержувач" було вказано: «Приватне  акціонерне товариство «Завод металоконструкцій Укрсталь Дніпро», Україна, м. Київ, вул. Миколи Василенка, б.7 «А», оф. 3-08, код ЄДРЮОФОПГФ 01412851, у графі 5 накладної – код одержувача « 6598».

12.12.2018р. по прибутті зазначених відправок на станцію призначення Кайдацька було виявлено, що у залізничних накладних невірно зазначена адреса одержувача, про що був складений акт загальної форми № 282 від 12.12.2018р. Адреса одержувача не відповідала також вказаному 4-х значному коду одержувача – « 6598» і коду ЄДРЮОФОПГФ – «01412851».

Зважаючи на цей факт зі ст. Кайдацька на ст. Маріуполь-Сортувальний була дана телеграма № 145 від 12.12.2018р. щодо уточнення адреси вантажоодержувача.

Телеграмою № 154 від 12.12.2018р. на підставі листа ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» №12/1-2448 від 12.12.2018р. станція відправлення на вищевказану телеграму інформувала станцію призначення, що правильною адресою отримувача (ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Дніпро») слід вважати: 49019, м. Дніпро, вул. Ударників, б. 54.

З посиланням на ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в залізничній накладній адресу одержувача  вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 118  205,00грн. із розрахунку: (11  739,00грн. + 11  902,00грн.) (тариф)  х 5.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

·                    відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених  Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644  (в редакції  наказів Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. №138  та  від 21.09.2012р. №570),вантажовідправник  (у даному випадку відповідач)  при заповненні перевізних документів повинен був зазначити  точне й повне найменування та  адресу одержувача вантажу з назвою міста або населеного пункту, району, вулиці і номера будинку, а також його 4-значний цифровий код;

·                    відповідно до п.2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених  Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантажовідправник (у даному випадку відповідач) при заповненні перевізних документів повинен був зазначити точне й повне найменування та адресу одержувача вантажу з назвою міста або населеного пункту, району, вулиці і номера будинку, а також його цифровий код;

·                    згідно ч.1 ст.24  Статуту залізниць України  вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній;

·                    ч.2 ст.24  Статуту залізниць України  передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній;

·                    відповідно до ст.122  Статуту залізниць України  за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту, тобто у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення;

·                    ст.129  Статуту залізниць України  встановлено: “Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під     час     залізничного     перевезення,     засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць”;

·                    за зазначеними перевезеннями провізна плата у накладних вказана відповідно 11  739,00грн. і 11  902,00грн, у зв`язку з чим на виконання вказаних норм штраф за неправильно зазначену у залізничній накладній адресу вантажоодержувача складає 118  205,00грн. із розрахунку: (11  739,00грн. + 11  902,00грн.) (тариф) х 5,

господарський суд вважає, що позов обґрунтований i підлягає задоволенню у повному обсязі.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу судом не задоволено, так як:

-  зменшувати розмір штрафу є правом, а не обов`язком суду;

- правильно зазначати адресу вантажоодержувача у перевізних документах є обов`язком вантажовідправника, передбаченим Правилами оформлення перевізних документів, а не зобов`язанням у розумінні ст.173 Господарського кодексу України;

- штрафна санкція за дане правопорушення не є договірною, а випливає з положень Статуту залізниць України, розмір якого визначений Кабінетом Міністрів України і підстав вважати його надмірно великим у порівнянні з допущеним порушенням у суду не має;

-  відповідачем не доведена винятковість випадку;

- ст.122  Статуту залізниць України  не пов`язує стягнення штрафу з наявністю (відсутністю) наслідків у перевізника від неправильності відомостей, зазначених у накладній, чи з наявністю вини вантажовідправника;

- сам факт знаходження підприємства відповідача в зоні проведення антитерористичної операції, так само як і збитковість його діяльності  не є безумовними підставами для зменшення розміру штрафу.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 6, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п.п.2.1, 5.5 Правил оформлення перевізних документів та керуючись ст.ст.210, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного  акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (87504, м. Маріуполь Донецької області, вул. Левченка, 1, код ЄДРЮОФОПГФ 00191129) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРЮОФОПГФ 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРЮОФОПГФ 40081237) 118  205,00грн.    штрафу, 1  921,00 грн. на відшкодування витрат    по    оплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається  у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Повний текст судового рішення складено 24.07.2019р.

          Суддя                                                                                            В.І. Матюхін