УКРАЇНА

Справа № 196/622/19

№ провадження 2/196/350/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року смт.Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Зубій А.В.

за участю:

секретаря Дорошенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка цивільну справу за позовом Дніпровського державного аграрно-економічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

І. Позивач Дніпровський державний аграрно-економічний університет звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 15771,67 грн.

1. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 22.08.2012 року між Дніпропетровським державним аграрно-економічним університетом, який було перейменовано на Дніпровський державний аграрно-економічний університет відповідно наказу МОН України №740 від 24.05.2017 року, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено договір № ФКз-303 від 22.08.2012 року про підготовку фахівця ОСОБА_1 за спеціальністю 6.030508 «Фінанси і кредит». Відповідно до умов цього договору на позивача покладався обов`язок надати освітню послугу на рівні державних стандартів освіти, що і виконувалось в повному обсязі. Наказом № 1835 від 28.08.2012 року ОСОБА_1 було зараховано студенткою І курсу ДДАЕУ.

Відповідач, як замовник, був зобов`язаний своєчасно, до початку навчального року (семестру) вносити оплату за освітню послугу у розмірі 4500 гривень щорічно. Однак дана умова відповідачем не виконувалась, оскільки за період проходження її навчання, було нараховано суму до сплати у розмірі 13 500 гривень, а сплачено лише 9 000 гривень.

Наказом № 1988 від 28.08.2015 року відповідача було відраховано з числа студентів за невиконання вимог навчального плану та умов договору. Станом на 28.08.2015 року заборгованість ОСОБА_1 по оплаті за навчання склала 4500 гривень. Крім боргу за навчання позивач просить стягнути з відповідача 7 086,73 гривні пені за час прострочення зобов`язання, 584,94 гривні - 3% річних за час прострочення оплати, 3600 гривень інфляційних витрат, а всього стягнути 15 771,67 гривень та сплачений судовий збір у розмірі 1921 гривень.

2. Відповідач не скористався своїм правом направити відзив на позовну заяву.

ІІ. В судове засідання представник позивача не з`явився.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Надала суду заяву про розгляд даної справи без її участі. Позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позову в зв`язку зі спливом строку позовної давності.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 22 серпня 2012 року між Дніпропетровським державним аграрно-економічним університетом, який було перейменовано на Дніпровський державний аграрно-економічний університет, відповідно наказу МОН України №740 від 24.05.2017 року, та ОСОБА_1 було укладено договір №ФКз-303 від 22 серпня 2012 року на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації фахівця або надання додаткових освітніх послуг у Дніпропетровському державному аграрному університеті, згідно з умовами якого вартість освітньої послуги становила 4500 гривень щорічно (а.с.7). Згідно наказу № 1835 від 28.08.2012 року відповідач була зарахована студенткою першого курсу заочного відділення «Обліку і фінансів» факультету за спеціальністю «Фінанси і кредит» (а.с.8).

28.08.2015 року згідно наказу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету № 1988 відповідач ОСОБА_1 була відрахована зі складу студентів за невиконання вимог навчального плану та умов договору на підставі доповідної записки з візами декана факультету обліку і фінансів ОСОБА_2 (а.с.9). Борг по оплаті за навчання на час відрахування відповідача зі складу студентів складав 4500 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушила умови договору №ФКз-303 від 22 серпня 2012 року, який був укладений між нею та позивачем, розмір заборгованості підтверджений документально та до теперішнього часу відповідачем не погашений, у зв`язку з чим зобов`язання за договором не виконані в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення вартості навчання, однак дізнався про порушення свого права з 28.08.2015 року і саме з цього дня в нього виникло право на позов про стягнення коштів з відповідача.

Разом з тим, позивач звернувся до суду лише 08.05.2019 року, тобто через 3 роки 8 місяців і 10 днів з дня, коли він дізнався про порушення свого права.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Спеціального строку для звернення позивача з подібними вимогами законом не встановлено. Письмового договору про продовження строків позовної давності між сторонами у справі не укладено.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно із ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За вказаних вище обставин, враховуючи розрахунок заборгованості за вказаним договором, а також наявність відповідної заяви відповідача щодо застосування строків позовної давності, суд приходить до висновку, що вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку із пропуском позивачем строків позовної давності.

Оскільки у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір із відповідача стягненню не підлягає, а всі судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,141,259,263-265,268,272,273,354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Дніпровського державного аграрно-економічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за навчання за договором №ФКз-303 від 22 серпня 2012 року в розмірі 15 771,67 грн. відмовити в повному обсязі у зв`язку з пропуском строку позовної давності для звернення до суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд.

Суддя А.В. Зубій