ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчук В.Т., за участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Сичова Антона Юрійовича та представника Чернівецької митниці ДФС Жижія Володимира Йосиповича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України за апеляційною скаргою Чернівецької митниці ДФС, на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27 червня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27 червня 2017 року, провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про порушення митних правил - закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Вилучені предмети порушення митних правил, відповідно до протоколу №0999/40800/19 від 28 травня 2019 року - повернуто уповноваженому представнику транспортної фірми «Приорітет-2000».

Згідно постанови Першотравневий районного суду м. Чернівці 27 червня 2019 року о 03 год. 15 хв. на територію п/п «Порубне» Чернівецької митниці ДФС, в`їхав вантажний автомобіль марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки «KRONE», державним номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який прямував з Туреччини до України в службових справах.

Для здійснення митних формальностей, представник перевізника, водій транспортного засобу ОСОБА_1 , як підставу для переміщення товару, подав документи, а саме: CARNET TIR № НОМЕР_3 , CMR №000098 від 23.05.2019 року, INVOICE №OZL2019000000163 від 23.05.2019 року, сертифікат про проходження товару №0778045 від 24.05.2019 року, згідно яких у вищевказаному транспортному засобі переміщувався товар «тканина трикотажна» в кількості 1082 вантажних місць (поліетиленові мішки) вагою брутто 18331 кг.,

Провадження №33/822/378/19 Головуючий у І інстанції Войтун О.Б.

Категорія ч.1 ст. 483 МК України Доповідач Марчук В.Т.

вартістю 78456,68 євро. Відправником товару являється фірма «OZILHANLAR TEKSTIL INSAAT TURIZM OTOMOTIV GIDA VE PETROL URUNLERI SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI», Туреччина, м. Стамбул. Отримувач-покупець товару ТОВ «ПКФ ДАНКО ДЕКОР», Україна м. Харків.

Цього ж дня при огляді кабіни автомобіля було виявлено копію експертної декларації митних органів Туреччини №193413300ЕХ354827 від 23.05.2019 року в якій зазначено, що наявний товар «тканина трикотажна» в кількості 1082 вантажних місць (поліетиленові мішки) вагою брутто 18331 кг., вартістю 53199, 90 доларів США. Вказані відомості про товар відповідають опису, кількості вантажних місць та ваги товару - відомостям зазначеним у товаросупровідних документах, окрім відомостей про вартість товару. Разом із вказаною декларацією було виявлено копію INVOICE №OZL2019000000163 від 23.05.2019 року, у якому вказана вартість товару «тканина трикотажна» в кількості 1082 вантажних місць (поліетиленові пакети) вагою брутто 18331 кілограм - 53199,90 доларів США.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу ДФС, як підстави для ввезення товару на митну територію України товару «тканина трикотажна» в кількості 1082 вантажних місць (поліетиленові мішки) вагою брутто 18331 кілограм - документів, які містять неправдиві відомості необхідні для визначення його митної вартості.

Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковано митним органом за ч. 1 ст. 483 МК України.

На вказану постанову суду Чернівецькою митницею ДФС, в особі начальника - Салагора М . М . , подано апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27.06.2019 року та постановити нове рішення згідно санкції, передбаченої за ч.1 ст. 483 МК України.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що у діях ОСОБА_1 наявні всі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

Посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що в даному адміністративному правопорушенні здійснювалось не транзитне перевезення товарів через територію України, а їх імпорт на територію України. В даній диспозиції розглядається «контрабанда», тобто кримінально каране діяння, яке можливо скоїти лише умисно.

Апеляційні доводи обґрунтовує і тим, що суд першої інстанції всупереч вимогам митного законодавства України, залишив поза увагою факт виявлення в кабіні автомобіля марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , копії експортної декларації митних органів Туреччини №193413300ЕХ354827 від 23.05.2019 року та INVOICE №OZL2019000000163 від 23.05.2019 року, в яких зазначено вартість товару «тканина трикотажна» - 53199,90 доларів США, що співпадає по опису, кількості вантажних місць та вазі товару відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах, поданих до митного оформлення в пункті пропуску «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці ДФС і не надав даному факту справедливої правової оцінки.

На думку апелянта, посилання районного суду на правову позицію Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року №8 є некоректним, оскільки вказана постанова Пленуму дає правову оцінку ст. 353 МК України, яка припинила свою дію 31.05.2012 року, а в даному випадку митниця притягувала до адміністравтиної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України, що не є тотожним.

Вказує, що дана постанова Пленуму визначає наявність прямого умислу при скоєнні контрабанди, тобто кримінального злочину, передбаченого ст. 201 Кримінального кодексу України, однак в даному випадку особа притягується до адміністративної відповідальності, яка відрізняється від кримінальної.

Апелянт вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, повністю підтверджується дослідженими та проаналізованими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, а тому вважає висновок районного суду, про відсутність у діях останнього складу інкримінованого йому правопорушення, помилковим.

На вказану апеляційну скаргу захисником Сичовим А.Ю. подано заперечення, відповідно до яких, він просить суд залишити апеляційну скаргу Чернівецької митниці ДФС без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши представника Чернівецької митниці ДФС, який підтримав доводи апеляційної скарги і просив скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, думку ОСОБА_1 та його захисника Сичова А.Ю ., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 5 ст. 529 МК України встановлено, що постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, або органом доходів та зборів, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Апеляційний суд погоджується з висновками районного суду про відсутність правових підстав притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з наступних підстав.

Відповідальність за ст. 483 МК України, настає за подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Згідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 460 МК України, регламентовано особливості відповідальності за деякі види порушень митних правил, зокрема зазначено, що навіть у випадку допущення помилок у митній декларації, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів, адміністративна відповідальність не настає.

Відповідно до ст. 191 МК України перевізники зобов`язані під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

Згідно п. 37 ч.1 ст.4 МК України перевізник - особа, яка здійснює перевезення товарів через митний кордон України та/або між органами доходів і зборів на території України або є відповідальною за такі перевезення.

З ч. 2 ст. 460 Митного кодексу України, вбачається, що перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (ст. 483 МК України), виключно у разі, якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (СМR).

З пояснення ОСОБА_1 (а.с. 23), вбачається, що останній при в`їзді на територію п/п «Порубне» Чернівецької митниці ДФС, подав товаросупровідні документи, що були надані фірмою відправником.

Таким чином, районним судом враховано, а перевізником дотримано вищевказаних вимог ч. 2 ст. 460 Митного кодексу України та надано митному органу документи у відповідності до наявного в нього товару.

Під час перевірки документів, працівниками митниці виявлено копії декларації Туреччини, проте в чому являється відмінність між документами по вартості товару ОСОБА_1 пояснити не міг, через те, що не розбирається в цьому, а його основним завданням являється керування вантажним автомобілем.

У відповідності до ст. 74. МК України, імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Згідно ч. 3 ст. 75 МК України, для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: 1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари; 2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту; 3) виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Вищевказані вимоги Митного кодексу України, ОСОБА_1 були дотримані в повному обсязі.

У відповідності до вимог Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів від 19.05.1956 року, яка ратифікована державою Україна при транзиті вантажів відповідальність за перевірку кількості вантажу та його відповідності документам несе митниця країни - відправника та країни отримувача вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, відправником даного товару є фірма «OZILHANLAR TEKSTIL INSAAT TURIZM OTOMOTIV GIDA VE PETROL URUNLERI SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI», Туреччина, м. Стамбул, а отримувачем - покупцем товару являється ТОВ «ПКФ ДАНКО ДЕКОР», Україна м. Харків.

Чернівецькою митницею ДФС при складані протоколу не було перевірено, чи були встановлені порушення митницею країни - відправника вантажу, у матеріалах провадження такі дані відсутні.

Крім того, під час здійснення повного догляду вантажу встановлено, що наявний вантаж повністю відповідає відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах.

Відповідно до ст.4 Конвенцією «Про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом» (далі Конвенція) передбачено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи її утрата не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Статтею 5 Конвенції визначено, що вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Частинами 1, 2 статті 11 Конвенції визначено, що для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені для доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати. Перевізник не зобов`язаний перевіряти вірність і адекватність цих документів та інформації. Відправник несе відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, заподіяні відсутністю, недостатністю чи невірністю таких документів та інформації, за винятком випадків незаконних дій або недбалості перевізника.

Апеляційний суд не бере до уваги твердження апелянта про те, що Постанова Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», яка на даний час є чинною, містить рекомендації тільки щодо розгляду справ в порядку, передбаченому МК України (в редакції 2002 року), виходячи з наступного.

Частина 1 ст. 483 МК України (в редакції 2012 року) та ч.1 ст.352 МК України (в редакції 2002 року), відповідні між собою щодо подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування), а відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що зазначене твердження апелянта є необґрунтованим.

Відповідно до заперечення на протокол про порушення митних правил, подане захисником Сичовим А.Ю., яке міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення вбачається, що у скарзі на тимчасове затримання товару (а.с.39-43), ТОВ «ПКФ ДАНКО ДЕКОР», були надані пояснення, згідно до яких, підприємство електронною поштою отримувало від постачальника проект інвойсу з ідентичним номером та датою з ціною товару 2.90 дол. США за кг., копію якого митний інспектор отримав при митному контролі.

Разом з тим, як ТОВ «ПКФ ДАНКО ДЕКОР» та і OZILHANLAR TEKSTIL було визнано цей інвойс помилковим, оскільки вказані в ньому ціни не відповідали домовленостям договірних сторін, цінам виробника та цінам, які існують на світовому ринку, внаслідок чого постачальником були усунуті виявлені помилки шляхом виставлення нового та коректного інвойсу.

У декларації ІМ 40 ЕЕ UA807000/2019/908725 (а.с. 56) ТОВ «ПКФ ДАНКО ДЕКОР» заявлено реальну контрактну вартість товару та подано для проведення митних формальностей документи, за яку несе повну юридичну відповідальність, передбачену Митним кодексом України, зазначене підприємство, як платник податків.

Однак, ні підприємство ТОВ «ПКФ ДАНКО ДЕКОР», ні ОСОБА_1 , не несуть відповідальності за неподані ними копії документів, які були знайдені інспектором митниці і кабіні водія транспортного засобу.

З огляду на вищевказане, водій ОСОБА_1 не вчинив протиправних дій і у повній мірі виконав усі приписи закону щодо подання правдивих документів для виконання митних формальностей.

Подання до митних оргаів правдивих документів, в яких відображена реальна, а не завищена митна вартість товару, підтверджується наступним:

- контрактом №18/02-12 на поставку тканини трикотажної (а.с. 44-47);

- специфікацією №1 на поставку товару різних кольорів за ціною 4.28 доларів США за 1 кг. товару (а.с. 48);

- інвойсом №OZL2019000000163 від 23.05.2019 року (а.с. 49) з ціною товару 4.28 долара США за 1 кг товару на загальну суму 78 456.68 дол. США;

- проформою-інвойсом №1 від 18.02.2019 року (а.с.51) з ціною товару 4.28 долара США за 1 кг товару;

- платіжними дорученнями (а.с. 53-55), згідно яких на момент вилучення товару митницею ТОВ «ПКФ ДАНКО ДЕКОР» сплачено вартість товару на суму 72 802.80 дол. США.

Листом компанії Ozilhar Tekstil Insaat Turizm Otomotiv Gida Ve Petrol Urunleri Sanayi Ticaret Limited Sirketi (Турецька Республіка) на адресу ТОВ «ПКФ ДАНКО ДЕКОР», в якому постачальник підтвердив допущену помилку, а також реальну вартість товару на рівні 4.28 дол. США за кілограм та повідомив, що вартість тканини 2.9 за кілограм є неможливою.

Довідкою дрежавного підприємства «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 13.06.2019 року №1410, згідно з якою ціна товару (тканини) на рівні 4.28 дол. США за кілограм відповідає поточній кон`юктурі ринку.

Згідно висновку експерта Департаменту податкових та митних експертиз ДФС (а.с.29-31), вбачається, що вартість вилученого товару складає 2 227 583.12 грн., що станом на 26.06.2019 року за офіційним курсом НАБУ (26.91 грн/1 дол. США) становить 85 054.72 дол США.

Доказами, які містяться в матеріалах справи та були долучені разом із запереченням, поданим ОСОБА_4 на протокол про порушення митних правил, підтверджується, що ціна партії товару на рівні 53 199.90 доларів США ( тобто 1 550 445.38 грн.) є занадто низькою.

Відповідно до ст. 5 МК України державна митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики.

До фіскальної функції митної політики належить наповнення державного бюджету за рахунок стягнення мит, з товарів та інших предметів при переміщенні через митний кордон.

Подання ОСОБА_1 для митного оформлення документів на загальну суму товару у розмірі 78456,68 євро замість виявлених митницею документів на загальну суму товару 53199,90 доларів США, з урахуванням того, що митні платежі вираховуються від задекларованої вартості товарів, не могло призвести до ненадходження до бюджету митних платежів.

Пред`явлені ОСОБА_1 документи для митного оформлення містять значно вищу суму вартості, а ні ж ті, які були вилучені митницею самостійно, що свідчить про відсутність намірів штучного створення підстав для зменшення розміру митних платежів.

З огляду на наведене, судом достовірно встановлено, що у ОСОБА_1 не було на меті намірів порушити приписи митного законодавства чи подавати до митного органу документи, які містять неправдиві дані.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0999/40800/19 від 28 травня 2019 року, ОСОБА_1 було дотримано вищевказаних умов Митного кодексу України та було надано увесь пакет необхідних документів для перетину кордну, що свідчить про відсутність умислу у діях ОСОБА_1

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України настає, зокрема, за подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості, в тому числі, щодо його митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, документи на загальну суму товару 53199,90 доларів США було виявлено митницею самостійно, в ході огляду кабіни водія автомобіля.

Таким чином, суд не може розцінити дії ОСОБА_1 щодо документів, виявлених митницею у кабіні водія на суму 53199,90 доларів США, як їх подання в контексті положень ч. 1 ст. 483 МК України.

Факт виявлення при здійсненні огляду кабіни водія інших документів щодо митного оформлення на меншу суму не може бути доказом того, що ОСОБА_1 подав для здійснення митного оформлення підроблені документи чи документи, одержані незаконним шляхом, або такі, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, винна особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Районним та апеляційним судом не встановлено доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 вини на порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України, оскільки відсутні докази про складання чи підробку товаросупровідних документів ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень вимог матеріального чи процесуального права, які дають підстави змінити чи скасувати оскаржувану постанову.

Постанова районного суду є законною і обґрунтованою.

З огляду на викладені обставини, вважаю, апеляційну скаргу, як необґрунтовану, слід залишити без задоволення, а постанову суду, в частині накладеного адміністративного стягнення, - без зміни.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 294 КУпАП, суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Чернівецької митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27 червня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя [підпис] В.Т. Марчук

"Копія. Згідно з оригіналом." Суддя _______________ В.Т. Марчук

24.07.2019 року

(дата засвідчення) копії