Справа № 127/23887/14-ц

Провадження № 22-з/801/87/19

Доповідач:Войтко Ю. Б.

УХВАЛА

23 липня 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Войтка Ю.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сопруна В.В., визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2019 року, головуючим суддею у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 березня 2019 року про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області від 13 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

До Вінницького апеляційного суду 10.07.2019 надійшла зазначена вище цивільна справа.

Склад колегії суддів у зазначеній справі визначений в порядку статті 33 ЦПК України: головуючий суддя - Сопрун В.В., судді: Медвецький С.К., Панасюк О.С.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 липня 2019 року в складі судді Сопруна В.В. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду. Копію ухвали суду 11.07.2019 надіслано на адресу ОСОБА_1 для її виконання.

На адресу Вінницького апеляційного суду 22.07.2019 надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Сопруна В.В. з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 статті 36 ЦПК України.

Заява ОСОБА_1 про відвід судді Сопруна В.В. підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Зі змісту заяви про відвід судді встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово використовує лайливі й образливі слова, що явно виходять за межі нормальної, цивільної та легітимної критики, принижує честь і гідність судді апеляційного суду та не наводить будь-яких об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликали б сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зроблено висновок, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Велика Палата Верховного Суду переконана, що використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.

Так само Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Жданов та інші проти Росії» від 16.06.2017 визнав неприйнятною скаргу російського ЛГБТ-активіста через його образливі висловлювання на адресу суддів. Суд визнав неприйнятною скаргу ОСОБА_3 через зловживання правом на подачу скарги: скаржник публікував у соцмережах образливі та загрозливі заяви про суд та його суддів. Суд дійшов висновку, що заявник "виявив неповагу до самого інституту, до якого він звернувся для захисту своїх прав. Дійсно, неприпустимо вимагати захисту від суду, до якого заявник втратив довіру. Його поведінка є "прикрим проявом безвідповідальності та недобросовісного ставлення до Суду", що є образою Суду і тому суперечить меті права на індивідуальну заяву, передбаченого ст. 34 і 35 Конвенції.

Застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ЄСПЛ оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає дії заявника ОСОБА_1 є виявом неповаги до суду й інших учасників процесу та констатує, що подання такої заяви про відвід є зловживанням ним його процесуальним правом, невиконанням обов`язку керуватися завданням цивільного судочинства та є підставою, для застосування наслідків, передбачених ч. 3 ст. 44 ЦПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 44 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сопруна В.В. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 березня 2019 року про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області від 13 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Суддя апеляційного суду Ю. Б. Войтко