Справа № 2–796/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    5 березня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Прасолова В.Н.

    при секретарі – Горбуновій Л.С.

    за участю представника позивача – ОСОБА_1

    за участю представників відповідачки – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, суд –

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_4 в якому просить стягнути на свою користь з відповідачки аліменти на своє утримання в розмірі ј частини всіх видів доходу до зміни матеріального становища.

В обґрунтування позову наводить наступне. 3 ОСОБА_4 перебував в зареєстрованому шлюбі з 19 січня 1990 року, до 27 березня 2006 року. В новому шлюбі на даний час не перебуває, і шлюб після розлучення не укладався. Відповідно до рішення ВТЄК з 1 серпня 1973 року визнано інвалідом 3 групи безстроково. При укладенні шлюбу відповідачці було відомо про його, позивача, мій стан здоров’я. Після розірвання шлюбу стан здоров’я погіршився, внаслідок перенесених стресових ситуацій, вимушений постійно проходити стаціонарно курси лікування. В зв'язку з постійним лікуванням не може працевлаштуватися, так як я є інвалідом третьої групи. З серпня 2007 року офіційно не працює, проживає за рахунок пенсії в розмірі 544 гривни. Пенсія не забезпечує прожиткового мінімуму, вимушений оплачувати з пенсії комунальні послуги, нести додаткові витрати на медикаменти, а також на лікування. Дітей немає, піклуватись і надавати матеріальну допомогу нікому. Відповідачка працює, має постійний високий заробіток, тому в змозі надавати матеріальну допомогу. Відповідачка по справі ніяких утриманців не має, дохід її значно перевищує мінімальний заробіток, тому ОСОБА_4 може сплачувати аліменти на утримання в розмірі 1\4 частини від всіх видів свого доходу.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та підтвердив зміст позову.  Крім того пояснив, що визнаний інвалідом був до укладення шлюбу, позивачка на час укладення шлюбу знала про стан здоров’я його, позивача. Вважає, що позивачка має можливість сплачувати аліменти, так як купила автомобіль. Дітей він, позивач, не має. За час шлюбу позивачку ніколи не бив. Неофіційного джерела доходів він, позивач, не має. Змінювати, уточнювати, доповнювати позов, подавати додаткові докази не бажає.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та у своїх поясненнях підтвердив зміст позову. Крім того пояснив, що позивачка та відповідач ТОВ не є пов’язаними особами. Змінювати, уточнювати, доповнювати позов, подавати додаткові докази не бажає.

    Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала. У судовому засіданні дала пояснення, з яких вбачається, що позивач працює неофіційно, з чого має заробіток близько 1000 грн. щомісяця. Вона, відповідачка, працює майстром в центрі благоустрою ВАТ “АрселорМіттал ОСОБА_5 Ріг”, має заробіток 2700 грн. щомісяця. На даний час перебуває в шлюбі, чоловік має дітей – Ганну та ОСОБА_6. Сумісних з позивачем, власних дітей немає. Опікуном будь для якої особи не є, будь яких осіб на утриманні не має. Проживає у своїх батьків, які отримують пенсію. Аліменти на чию не будь користь на сплачує. З позивачем перебувала в шлюбі з 1990 року по 2006 рік, з 2005 року проживали окремо. В травні 2005 року позивач побив її, відповідачку, з приводу цього до лікарів, правоохоронних органів не зверталася. Випадок побиття з боку позивача були і в 1998 році, приблизно 1 раз на місяць між ними траплялися сварки. В 2003 році скаржилася гр. ОСОБА_7 на те, що побив позивач, після цього про побиття нікому не казала. ОСОБА_6 про те, що позивач негідно поводиться не розповідала, ОСОБА_6 будь яких випадків негідної поведінки позивача до неї, відповідачки, не бачила. Далі додала, що позивач її, відповідачку бив в 2003 році та 2005 році, але цього ніхто не бачив. Їй, відповідачці, в Управлінні Пенсійного фонду пояснювали, що ОСОБА_3 мав би більшу пенсію, якщо б надав додаткові документи. Вимоги ст.ст.10,11 ЦПК України зрозумілі. Подавати додаткові докази не бажає.

    Представник відповідачки, не визнавши позову погодилася з поясненнями відповідачки. Вимоги ст.ст.10,11 ЦПК України зрозумілі. Подавати додаткові докази не бажає.

    Свідок ОСОБА_7, сестра позивача, у судовому засіданні дала показання, з яких вбачається, що знає відповідачку з 1993 року. Сімейні стосунки між позивачем та відповідачкою спочатку були нормальні. Приблизно з 1996 року між позивачем та відповідачкою виникали скандали, але сама цього не бачила. Пізніше відповідачка часто бувала відсутньою вдома, так як працювала, навчалася. Відповідачка скаржилася, що за часту відсутність вдома позивач скандалить. В 2006 році шлюб між ними було розірвано, при цьому відповідачка пояснювала, що позивач мало приділяє уваги. Про те, щоб позивач бив відповідачку їй, свідку, невідомо.

    З показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що знає позивача з 1994 року, відповідачку – з 1991 року, близькі стосунки стали між нею та сторонами з 1995 року. Разом з позивачем та відповідачкою святкували різні події. В 2003 році вона, свідок, бачила у відповідачки синець, остання пояснила, що синець виник з того, що позивач кинув будильник. Позивач був грубим у висловленнях з оточуючими. В 2005 році відповідачка скаржилася на те, що позивач побив молотком, вона, свідок, бачила синці на обличчі відповідачки. Відповідачка не розповідала про те, що позивач не дає грошей або виганяє з квартири. Під час шлюбу відповідачка дбала про позивача, вони разом робили покупки., зокрема спальні меблі.

    Як показала у судовому засіданні свідок ОСОБА_9, відповідачку знає з дитинства, позивача з часу укладення шлюбу з позивачкою. Їй, свідку відповідачка в 2003 році та 2005 році скаржилася на те, що побив позивач, бачила синці на обличчі відповідачки. У стосунках з оточуючими позивач був грубим. Під час шлюбу з позивачем відповідачка навчалася, турбувалася про позивача.

    Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що позивач доводиться їй хресним, проживає по сусідству з останнім приблизно з 1980 року. За час шлюбу між позивачем та відповідачкою не бачила щоб хтось викликав міліцію, не чула сварок між позивачем та відповідачкою. В квартирі позивача та відповідачки бувала на свята, з останньою перебувала в нормальних стосунках. З чуток відомо, що шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано тому, що у останньої з’явився інший чоловік.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: паспорт ОСОБА_3І.(а.с.4), трудова книжка ОСОБА_3І.(а..с.5), довідка про розмір пенсії(а.с.6), свідоцтво про розірвання шлюбу(а.с.7), довідка МСЕК(а.с.8), виписні епікризи на ОСОБА_3І.(а.с.9,10,12,13,15), дані обстеження(а.с.11), додаток до направлення(а.с.14), довідка про комунальні платежі(а.с.18), довідка на отримання путівки(а.с.27,31), накладна та чек(а.с.29), квиток(а.с.30), квитанції на оплату квартири(а.с.32-34), гарантійний талон та чек(а.с.36), товарні чеки та накладні(а.с.37-39), виписка з історії хвороби відповідачки(а.с.41), виписний епікриз(а.с.42), рекомендації(а.с.43), акт обстеження відповідачки(а.с.44,45), довідка про заробіток відповідачки(а.с.46), квитанції з утримання квартири, показання лічильника(а.с.47-74), довідки про суми нарахувань(а.с.75,76,77), постанова на ОСОБА_10В.(а.с.78), акти обстеження(а.с.80,93), свідоцтва про народження(а.с.85,86), свідоцтво про одруження(а.с.87), повідомлення(а.с.88), довідки (а.с.89,90), довідка про розмір пенсії ОСОБА_11К.(а.с.91), довідка(а.с.92), чек(а.с.94), договір на отримання кредиту(а.с.95-105), довідка про заробіток відповідачки(а.с.109), свідоцтва про народження(а.с.110. 100а), довідка про навчання(а.с.111), договір на навчання відповідачки(а.с.112), сертифікат(а.с.113), виписка з екзаменаційних відомостей(а.с.114), диплом(а.с.115), довідка про розмір пенсії позивача(а.с.124), повідомлення(а.с.134,135).

Суд, оцінюючи відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні на підставі належних, допустимих, достовірних, взаємопов’язаних між собою у сукупності доказів, встановлені наступні факти та обставини.      

З 1 серпня 1993 року позивач є інвалідом третьої групи з дитинства безстроково, що встановлено довідкою(а.с.8).

Позивач та відповідачка перебували в шлюбі 19 січня 1990 року по 27 березня 2006 року, що встановлено паспортом(а.с.4), свідоцтвом(а.с.7).

Під час шлюбу відповідачка навчалася, у тому числі на платній основі, що встановлено поясненнями сторін, договором, сертифікатом, випискою(а.с.112-115).

Дітей позивач не має, що визнається сторонами.

Позивач не працює з 2002 року, що встановлено трудовою книжкою(а.с.5).

Позивач отримує пенсію по інвалідності в з 1 січня 2010 року по даний час в сумі 602 грн. 00 коп., що встановлено довідками (а.с.6, 124).

Після розірвання шлюбу з відповідачкою позивач повторний шлюь не реєстрував, що визнається сторонами, вбачається з паспорту(а.с.4).

Позивач інших доходів не має, що встановлено поясненнями позивача, повідомленнями(а.с.134,135).

В 2007, 2008 роках позивач неодноразово знаходився на лікуванні, що встановлено виписними епікризами(а.с.9,10,12,13,15).

Позивач в 2007 році проходив обстеження на ЛТЕК, що встановлено додатком до направлення(а.с.14).

В 2008 році позивач проходив обстеження у м. Дніпропетровську, витрачав гроші на поїздку, що встановлено даними обстеження, квитком(а.с.11,30).

За станом здоров’я позивач потребує санаторно-курортного лікування, що встановлено довідкою(а.с.27,31).

Позивач несе витрати на придбання речей, необхідних йому у зв’язку з захворюванням, що встановлено поясненнями позивача, накладною, чеками, гарантійним талоном(а.с.29, 36).

У зв’язку з наявними в нього захворюваннями позивач несе витрати на придбання ліків, медичних засобів (а.с.37-39)

Позивачу нараховуються платежі за користування квартирою №70 будинку №14 по пр. 200-річчя ОСОБА_5, він оплачує комунальні послуги, що встановлено довідкою, квитанціями(а.с.18,32).

Відповідачка в 2003 році, 2006 році проходила лікування, а в 2004 році обстеження, наглядається лікарем, потребує лікування з приводу вегето-судинної дистонії, що встановлено випискою, актом, епікризом, рекомендаціями, довідкою(а.с.41-45,90).

Відповідачка працює, на даний час за червень – листопада 2009 року отримала заробітну плату в сумі 18457 грн. 25 коп., що в середньому дорівнює близько 3150 грн., що встановлено довідками(а.с.46,109).

Відповідачка щомісячно несла витрати з утримання квартири №70 будинку №14 по пр. 200-річчя ОСОБА_5 в сумі по 50 грн. з лютого 2006 року по березень 2007 року(а.с.47-50), на даний час оплачує комунальні послуги в розмірі  близько 100 грн., що встановлено квитанціями(а.с.47-50,52-74).

Відповідачка перебуває в шлюбі з ОСОБА_10, який має дітей: сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочку ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, що встановлено свідоцтвами(а.с.110,110а).

ОСОБА_14 навчається в Білгорордському державному Університеті, що встановлено довідкою(а.с.111).

ОСОБА_10 отримує щомісячну грошову суму за часткову втрату працездатності, що встановлено постановою(а.с.78).

Відповідачка та ОСОБА_10 проживають в ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з батьками, відповідачки, які є пенсіонерами та отримують пенсію, що встановлено актами, свідоцтвами(а.с.80.93,85,86,87).

ОСОБА_11, мати відповідачки, перебуває на обліку з приводу гіпертонічної хвороби, потребує лікування, що встановлено повідомленням, довідкою(а.с.88,89).

ОСОБА_11 отримує пенсію в розмірі 703 грн. 25 коп., що встановлено довідкою(а.с.91).

Відповідачка доглядає за матір’ю, що встановлено довідкою, актом(а.с.92,93).

ОСОБА_10 надає добровільно матеріальну надає допомогу своїй дочці, що встановлено(а.с.94)

20 березня 2008 року відповідачка отримала кредит в сумі 54000грн. на строк до 19 березня 2014 року, що встановлено договором(а.с.95-105).

Суд відкидає твердження відповідачки про те, що в 2003 році та 2005 році позивач її побив, так як ці твердження не знайшли підтвердження в судовому засіданні, а показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не містять фактичних даних, які підтверджують цю обставину.

Суд відкидає твердження відповідачки про те, що позивач працює неофіційно, з чого має заробіток близько 1000 грн., так як це твердження не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Суд вважає, що встановленим фактам та обставинам відповідають правовідносини, що регулюються нормами СК України, Законом України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 26 жовтня 2009 року №1646 – 4.

Відповідно до ст. 76 СК України, розірвання шлюбу не припиняє право особи на утримання, яке виникло в неї за час шлюбу після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Згідно ст. 75 СК України, право на утримання(аліменти) має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той з подружжя, який, зокрема є інвалідом 3 групи. Один із подружжя є таким що потребує матеріально допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У відповідності до ст.1 Закону України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, з 1 січня 2010 року прожитковий мінімум встановлений: для працездатних осіб в розмірі 869 грн. 00 коп.; для осіб, які втратили працездатність встановлений в розмірі 695 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що позивач на час укладення шлюбу та до розірвання шлюбу був непрацездатним як інвалід 3 групи, не приховував непрацездатності від відповідачки, є непрацездатним на даний час, з 1 січня 2010 року отримує пенсію в розмірі 602 грн. 00 коп., заробітну плату, інших будь яких доходів не має. Таким чином доходи позивача не забезпечують йому прожиткового мінімуму і він є особою, яка потребує матеріальної допомоги.

Судом встановлено, що позивачка працює, отримує заробітну плату, яка значна перевищує прожитковий мінімум, 20 березня 2008 року отримала кредит на суму 54000 грн. 00 коп., обов’язків по сплату аліментів не несе, неповнолітніх дітей не має. Таким чином відповідачка може надавати матеріальну допомогу позивачу.

Відповідно до ст. 75 ч.5 СК України, права на утримання не має той з подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом. У судовому засіданні не встановлено обставин, які відповідно до названої норми позбавляють позивача права на утримання.

Відповідно до ст. 80 СК України, розмір аліментів одному з подружжя визначається з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. У судовому засіданні встановлено, що позивач не має можливості одержання утримання від будь яких інших осіб. Разом з тим, судом встановлено, що відповідачка доглядає своїх батьків, хворіє, проходить лікування. Позивач також регулярно проходить лікування, за станом здоров’я несе витрати. Ці обставини суд вважає істотними, а тому приходить до висновку, що позивач має право на отримання аліментів не в розмірі ј частини, а в розмірі 1/6 частини заробітку відповідачки.

Згідно ст. 79 СК України, якщо один із подружжя одержує аліменти у зв’язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. Тому позивач має право на отримання аліментів на час його інвалідності. Вказаної нормою не передбачено, що одержання аліментів обмежено зміною матеріального стану. Тому позовні вимоги в частині визначення строку одержання аліментів на термін до зміни матеріального стану не ґрунтуються га вимогах закону.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд на підставі ст. 10 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ст. 11 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 367 ЦПК України рішення належить допустити до негайного виконання в межах платежів за один місяць.

    Згідно ст. 88 ЦПК України, з позивачки належить стягнути судові витрати на користь позивача понесені судові витрати по оплаті державного мита у сумі 51 грн. 00 коп., а на користь держави витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи - у сумі  120 грн. 00 коп.

    Керуючись ст.ст.75,76,79,80 СК України, ст.1 Закону України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, ст. ст. 8, 10, 11, 88, 208, 212, 214, 215 , 367 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

    Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 – задовольнити частково.

    Стягнути на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/6 частини від заробітку(доходу) ОСОБА_4 починаючи з 10 вересня 2009 року на строк інвалідності ОСОБА_3.

    Допустити рішення до негайного виконання у межах платежів за один місяць.

Стягнути на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_4 понесені судові витрати по оплаті державного мита у сумі 51 грн. 00 коп.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_4 витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи - у сумі  120 грн. 00 коп.

    На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження якщо заяви про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Головуючий суддя :                             В.М. Прасолов