Ухвала

Іменем України

25 липня 2019 р.

м. Київ

Справа № 751/1612/19

Провадження № 51-3681 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Іваненка І.В.,

суддів Анісімова Г.М., Булейко О.Л.,

розглянув касаційну засудженого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 квітня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 19 червня 2019 року щодо

ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Салтикова Дівиця Куликівського району Чернігівської області, громадянина України, не військовозобов`язаного, не працює, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання : АДРЕСА_2 .

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України і призначено йому покарання: за ч.2 ст.185 КК України у виді 1 року позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 вирішено обчислювати з дня затримання, а саме з 23.01.2019 року.

Цивільний позов ДП «Укрсівербуд» ЗАТ «ДСК» задоволено, стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ДП «Укрсівербуд» ЗАТ «ДСК» на відшкодування матеріальної шкоди 2214 гривень. Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.

Згідно з вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 квітня 2019 року, 26 грудня 2018 року близько 10 год. 40 хв. ОСОБА_2 з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, переслідуючи злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, через хвіртку в огорожі проник на охоронювану територію будівельного майданчика, розташованого за адресою: вул. Київська 23 , у м. Чернігові, де через відчинені двері проник до приміщення будівлі, звідки таємно викрав 1 моток кабелю електропередач марки ВВГ 3x1,5 довжиною 200 м вартістю 2214 грн. 00 коп., що належить Дочірньому Підприємству «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК», чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на зазначену вище суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 23 січня 2019 року близько 03 год. 00 хв. ОСОБА_2 , діючи повторно, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, знаходячись у під`їзді №4 будинку АДРЕСА_6 , на першому поверсі, з-під міжповерхових сходів шляхом вільного доступу таємно викрав дитячий візок марки «ESPIRO VECTOR PRO 2 в 1» вартістю 7263 грн. 25 коп., що належить ОСОБА_3 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 квітня 2019 року без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості призначеного правопорушення та особі засудженого, явну несправедливість через суворість призначеного покарання, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити ОСОБА_1 більш м`яке покарання.

Зокрема, засуджений просить взяти до уваги, що він має на утриманні малолітню дитину, активно сприяв розкриттю злочину, щире каяття, також, на думку засудженого, оскільки епізодичність злочинів є разовою, а систематичність відсутня, то це є підставою для пом`якшення покарання із застосуванням ст. 69 КК України та зменшення покарання до 6 місяців арешту.

Мотиви суду

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та кримінально-правова оцінка його діянь за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Стосовно доводів засудженого щодо суворості покарання, то вони, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Згідно зі статтями 50, 65 ККУкраїни особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обрати винній особі вид і розмір заходу примусу у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Як убачається зі змісту доданих до касаційної скарги копій судових рішень, обираючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції належним чином врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно з положеннями ст. 12 КК України є, відповідно, тяжким злочином та злочином середнього ступеня тяжкості; особу обвинуваченого, який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, його молодий вік, відсутність претензій потерпілих щодо відшкодування заданої шкоди. Також суд врахував обставини, які пом`якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, й відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Повною мірою врахувавши вказані обставини, суд призначив ОСОБА_1 покарання, наближене до мінімального, в межах санкцій ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 185 КК України, а, призначаючи остаточне покарання відповідно до ст. 70 КК України, застосував принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, що свідчить про враховані судом пом`якшуючі обставини, однак при цьому суду не встановив підстав для застування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 ККУкраїни, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Переглянувши вирок в апеляційному порядку, апеляційний суд дав належну оцінку доводам апеляційної скарги засудженого щодо можливості пом`якшення покарання та застосування положень ст. 69 КК України.

Підстав для пом`якшення та зменшення покарання ОСОБА_1 на підставі положень ст. 69 КК України не убачає й колегія суддів касаційного суду, хоча судом першої інстанції встановлені обставини, що пом`якшують покарання, однак в касаційній скарзі відсутні вказівки на обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

З урахуванням установлених судами першої й апеляційної інстанцій обставин, даних про особу обвинуваченого та доводів його касаційної скарги, Суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання більш м`якого, ніж призначене судом, покарання.

Ухвала апеляційного суду належним чином умотивована та відповідає вимогам ст. 419 КПКУкраїни.

Таким чином, оскільки з касаційної скарги засудженого та копій судових рішень не убачається підстав для задоволення касаційної скарги, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 квітня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 19 червня 2019 року.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

І.В. Іваненко Г.М. Анісімов О.Л. Булейко