ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2019 року

Київ

справа №820/5164/15

адміністративне провадження №К/9901/1393/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у касаційній інстанції адміністративну справу № 806/82/17

за позовом Прокурора Ленінського району м. Харкова в інтересах держави, в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації до Публічного акціонерного товариства «Харківський комбікормовий завод», третя особа: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Харківський комбікормовий завод» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року (головуючий суддя: Бадюков Ю.В) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя: Зеленський В.В., судді: П`янова Я.В., Чалий І.С.)

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Харківський комбікормовий завод», в якому просив суд зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Харківський комбікормовий завод» привести в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (сховища) №79559, яке знаходиться на його території по вул. Котлова, 236 у м. Харкові у придатний стан для використання за цільовим призначенням, а саме: привести у робочий стан вентиляцію, провести перевірку фільтрів-поглиначів, провести перевірку дверей на герметичність та відновити дизельну електростанцію.

2. Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовував тим, що на балансі ПАТ «Харківський комбікормовий завод» перебуває майно цивільної оборони, передане на підставі договору зберігання майна цивільної оборони №59 від 12 червня 2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та ВАТ «Харківський комбікормовий завод», що не увійшло до статутного фонду ВАТ «Харківський комбікормовий завод» при приватизації, а саме: об`єкт ЦО - заглиблений склад (інв.№493), розташований за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 236.

3. Позивачем зазначено, що остання перевірка додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, яка проводилась 27.02.2015 року, комісією у складі провідного фахівців ДПРЧ ГУ ДСНС України у Харківській області ОСОБА_1, інспектор 6 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Харківській області ОСОБА_2, виявила, що технічний стан сховища № 79559 оцінюється як «не готове» до прийняття осіб, що укриваються, а саме: «не забезпечено зберігання у сховищі запас засобів захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин», «електропостачання та електроспоживачі в приміщеннях захисної споруди не виконано II категорії», «не відновлена дизельна електростанція», «не працює система вентиляції у захисній споруді», «не здійснений технічний огляд та контроль на перевірку фільтрів-поглиначів», «не замінені гумові прокладки дверей», «захисна споруда не укомплектована необхідним майном на розрахункову кількість осіб, що укриваються, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди». А отже, створюється загроза для життя та здоров`я цивільного (мирного) населення через неможливість їх укриття у разі військової (терористичної) небезпеки.

4. Також прокурор зазначив, що, незважаючи на встановлені порушення, відповідачем не вжито заходів задля приведення вказаної захисної споруди до відповідних стандартів та у придатний стан для використання за цільовим призначенням, що ставить під загрозу захист життя та здоров`я цивільного населення у разі військової (терористичної) небезпеки.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

5. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, задоволено вказаний позов в повному обсязі.

5.1. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Харківський комбікормовий завод" привести в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (сховища) №79559, яке знаходиться на його території по вул. Котлова, 236 у м. Харкові у придатний стан для використання за цільовим призначенням, а саме: привести у робочий стан вентиляцію, провести перевірку фільтрів-поглиначів, провести перевірку дверей на герметичність та відновити дизельну електростанцію.

6. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що керівники підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності та господарювання, на балансі яких знаходяться захисні споруди, забезпечують її належний технічний стан i готовність до укриття населення.

6.1. Останньою перевіркою додержання вимог законодавства у сферах пожежної i техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, яка проводилась 27.02.2015 року Ленінським РВ ГУ ДСНС України у Харківської області виявлено, що технічний стан захисної споруди цивільної оборони - заглибленого складу №79559 оцінюється як "Не готове" до прийняття ociб, що укриваються.

6.2. Проте, у період до 23.03.2015 року відповідач у добровільному порядку не виконав зазначені у акті перевірки вимоги та не надав плану усунення вказаних недоліків, матеріали справи таких доказів також не містять.

6.3. Також суд зазначив, що згідно з п.п. 2.3.2 п. 2.3. договору зберігання № 59 від 12.06.2008 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та відповідачем, останній зобов`язаний, зокрема, забезпечувати збереження майна. У п. п. 2.3.3. п. 2.3 договору відповідач зобов`язаний також внести відокремлений аналітичний бухгалтерський облік майна, що знаходиться на збереженні, та подавати на вимогу «Органу управління» звіт про стан та ефективність використання майна. Крім того, договором встановлено обов`язок відповідача нести повну відповідальність за збереження майна (п.п. 2.3.4), а у разі припинення цього договору - повернути майно в робочому стані з урахуванням його нормативного зносу.

6.4. Оскільки договір є дійсним, тому суд прийшов до висновку про те, що заявлена суб`єктом владних повноважень вимога щодо зобов`язання ПАТ "Харківський комбікормовий завод" привести в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (сховища) №79559, у придатний стан для використання за цільовим призначенням є правомірною, адже під час судового розгляду підтверджено факт недотримання суб`єктом господарювання законодавства у сфері цивільного захисту населення.

ІІІ. Касаційне оскарження

7. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

8. В касаційній скарзі скаржник просить змінити рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

9. В обґрунтування поданої касаційної скарги відповідач посилається на те, що судами порушено норми статті 180 Господарського кодексу України, за якою господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Вказана норма, за його твердженням, не ставить факт укладеності договору у залежність від наявності факту початку його виконання.

9.1. Також скаржник зазначає, що умови вказаного договору не покладають на нього обов`язок щодо утримання захисної споруди, оскільки згідно пункту 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України такий обов`язок покладено на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають.

9.2. Крім цього, відповідач вказує, що заглиблений склад у його володінні не перебуває, ніколи ним не використовувався, не використовується і не планується до використання у його господарській діяльності, імовірність того, що він отримає в майбутньому економічні вигоди від використання цього складу.

9.3. Вважає, що судами не з`ясовано фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки не досліджено можливість виконання вимог позивача стосовно відновлення дизельної електростанції, чим порушено норми статті 11 КАС України.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

10. Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (Орган управління) та Відкритим акціонерним товариством «Харківський комбікормовий завод» (Зберігач) 12.06.2008 року було укладено договір зберігання майна цивільної оборони №59, згідно умов якого Орган управління передає, а Зберігач приймає на себе зобов`язання щодо виконання функцій зберігання майна цивільної оборони, що не увійшло до статутного фонду ВАТ «Харківський комбікормовий завод» при приватизації, а саме: об`єкт ЦО - заглиблений склад (інв. №493), розташований за адресою: м . Харків, вул. Котлова , 236. Зазначене майно цивільної оборони є державною власністю (п.1.1 Договору).

11. Відповідно до Акту прийому-передачі майна цивільної оборони (додаток до Договору), балансова (залишкова) вартість майна цивільної оборони станом на 31.12.2007 року складала 104255,00 грн.

12. У зв`язку зі зміною організаційно-правової форми відповідача - з відкритого акціонерного товариства «Харківський комбікормовий завод» на публічне акціонерне товариство «Харківський комбікормовий завод», між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 від 02.11.2012 року до договору зберігання майна цивільної оборони від 12.06.2008 року, якою було внесено відповідні зміни до вказаного договору в частині найменування підприємства (відповідача по справі).

13. Ленінським районним відділом ГУ ДСНАУ у Харківській області на підставі Наказу №91 від 16.02.2015 року з 23 лютого 2015 року по 27 лютого 2015 року у відношенні відповідача було проведено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, а саме: перевірено приміщення захисної споруди ПАТ «ХКЗ» за адресою: м. Харків, вул. Котлова 236 на ступінь ризику суб`єкта господарювання з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт перевірки №19 від 27.02.2015 року.

14. Окрім того, комісією ДПРЧ РВ ГУ ДСНС України у Харківській області було проведено комплексну перевірку стану готовності, експлуатації та використання сховища ПАТ «ХКЗ» №79559 за адресою: м. Харків, вул. Котлова 236.

15. За результатами даної перевірки фахівцями ДПРЧ РВ ГУ ДСНС України у Харківській області було складено відповідний Акт комплексної перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оборони (сховища №79559) від 27.02.2015 року, у висновках якого зазначено, що перевірений об`єкт оцінюється як неготовий до прийняття осіб, що укриваються та зобов`язано підприємство привести у робочий стан вентиляцію, провести перевірку фільтрів, поглиначів, провести перевірку дверей на герметичність, відновити дизельну електростанцію у термін до 23.03.2015 року та надати план усунення недоліків. Зауважень щодо проведення перевірки та виявлених порушень з боку посадових осіб підприємства, зокрема, голови правління, не було.

16. Також, у відношенні відповідача, з метою усунення недоліків, які виявлені під час здійснення перевірки додержання та виконання приміщень захисної споруди Ленінським районним відділом ГУ ДСНАУ у Харківській області було складено припис №19 від 27.02.2015 року про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту з зазначенням ряду порушень та строку їх усунення. Вказаний припис було отримано головою правління того ж дня, проте ні в судовому, ні в адміністративному порядку він не був оскаржений, та не є скасованим в установленому законом порядку, а отже, не втратив юридичної дії.

17. Крім цього, протоколом ХАП №054942 від 12.03.2015 року ДПРЧ РВ ГУ ДСНС України у Харківській області про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 175 КУпАП, складеним у зв`язку з порушенням головою управління (відповідальною особою за захистом споруди №79559) протипожежних вимог, повідомлено про розгляд адміністративної справи. Вказаний протокол було отримано посадовою особою відповідача.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

18. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

19.1 У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Пунктом 11 частини першої статті 18 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до повноважень інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту належить організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд цивільного захисту державної власності, що перебувають на балансі суб`єктів господарювання приватної форми власності.

21. Пунктом 27 частини першої статті 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій у сфері цивільного захисту віднесено здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту.

22. Водночас, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту (пункт 15 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України), здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні) (пункт 16).

23. За змістом частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

24. Відповідно до частини першої статті 32 Кодексу цивільного захисту України, розділу 1 Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженого Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09.10.2006 року за № 653, сховища забезпечують захист ociб, що укриваються, від негативного впливу сучасних засобів ураження, бактеріальних (біологічних) засобів, від бойових отруйних речовин, а також, при необхідності, від катастрофічного затоплення, небезпечних хімічних речовин, радіоактивних продуктів при руйнуванні ядерних енергетичних енергоустановок, високих температур i продуктів горіння при пожежах та передбачають можливість безперервного перебування у них розрахункової кількості ociб, що укриваються, протягом двох діб.

25. Частиною шостою статті 32 Кодексу цивільного захисту України зазначено, що проектування, будівництво, пристосування i розміщення захисних споруд та об`єктів подвійного призначення здійснюються згідно з нормами, які розробляються відповідно до Закону України "Про будівельні норми". Реконструкція захисних споруд здійснюється за державними будівельними нормами В 2.2.5-97 «Захисні споруди цивільної оборони», затвердженими наказом Держкоммістобудування України від 08.07.1997 року № 106. Об`єкти або приміщення, що пристосовуються під захисні споруди, в ycix випадках мають відповідати вимогам цих норм.

26. Керівники підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності та господарювання, на балансі яких знаходяться захисні споруди, забезпечують її належний технічний стан i готовність до укриття населення.

27. Згідно з пунктом четвертим Порядку, використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 року за № 253 (далі по тексту - Порядок), захисні споруди, за винятком тих, що повинні утримуватись у постійній готовності до використання за призначенням, можуть використовуватися підприємствами для господарських, культурних та побутових потреб за умови забезпечення можливості приведення її у готовність до використання за призначенням у строк, що не перевищує 12 годин.

28. Також, відповідно до пункту шостого Порядку, під час використання захисної споруди для власних потреб підприємством забезпечується збереження захисних властивостей споруди як в цілому, так i окремих її елементів; герметизацію та гідроізоляцію вciєї споруди; збереження робочого стану інженерно-технічного та спеціального обладнання, засобів зв`язку та оповіщення; належне утримання захисної споруди відповідно до вимог Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, яка затверджується МНС.

29. Відповідно до Положення про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2015 року №18, Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - Державна надзвичайна комісія) є постійно діючим органом, який забезпечує координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов`язаної із забезпеченням техногенно-екологічної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, організаційних заходів протидії терористичній діяльності та воєнній загрозі, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і реагування на них.

30. Згідно з Положенням про Державну надзвичайну комісію, одним з основних завдань комісії є інвентаризація всіх об`єктів цивільного захисту, тобто інженерних споруд, призначених для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

31. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №48-р від 26.01.2015 року надано дозвіл Державній службі з надзвичайних ситуацій та її територіальним органам разом з місцевими органами виконавчої влади на проведення перевірок стану готовності пунктів управління, захисних споруд та наявності планів цивільного захисту на особливий період і планів реагування на надзвичайні ситуації.

VI. Позиція Верховного Суду

32. Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду виходить з наступного.

33. Проведення АТО на сході держави, та запровадження Кабінетом міністрів України на території Донецької та Луганської областей режиму надзвичайної ситуації, а на всій території України - режиму підвищеної готовності згідно з Кодексом цивільного захисту України, слугувало підставою для прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 26.01.2015 року №18, якою створено Державну комісію з надзвичайних ситуацій та регіональні координаційні центри.

34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що викладені в позовній заяві вимоги спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я, у разі військової агресії.

35. Незадовільний експлуатаційний стан готовності державної захисної споруди цивільного захисту № 79559, що знаходиться на зберіганні у відповідача - публічного акціонерного товариства «Харківський комбікормовий завод», є передумовою звернення позивачів з даною позовною заявою до суду.

36. Судами було встановлено, що згідно з укладеним договором зберігання на позабалансовому рахунку 007 Публічного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" знаходиться об`єкт цивільної оборони - заглиблений склад №79559, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 236, що підтверджується діючим договором та актом прийому - передачі відповідного майна та згідно нього та акту № 1034 від 31.07.2014 року є державним майном, що не увійшло в процесі приватизації до статутного капіталу відповідача.

37. Перевіркою Публічного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" щодо додержання вимог законодавства у сферах пожежної i техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, яка проводилась 27.02.2015 року Ленінським РВ ГУ ДСНС України у Харківської області виявлено, що технічний стан захисної споруди цивільної оборони - заглибленого складу №79559 - оцінюється як "Не готове" до прийняття ociб, що укриваються.

38. Водночас, згідно з пп. 2.3.2 п. 2.3. договору зберігання № 59 від 12.06.2008 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Відкритим акціонерним товариством «Харківський комбікормовий завод» (після зміни організаційно-правової форми - Публічне акціонерне товариство «Харківський комбікормовий завод») , останнє зобов`язане, зокрема, забезпечувати збереження майна.

39. Також, пп. 2.3.3. п. 2.3 вищевказаного договору визначено, що Відкрите акціонерне товариство «Харківський комбікормовий завод» зобов`язане внести відокремлений аналітичний бухгалтерський облік майна, що знаходиться на збереженні, та подавати на вимогу «Органу управління» звіт про стан та ефективність використання майна.

40. Крім того, цим же договором встановлено обов`язок Відкритого акціонерного товариства «Харківський комбікормовий завод» нести повну відповідальність за збереження майна (п.п. 2.3.4), а у разі припинення цього договору - повернути майно в робочому стані з урахуванням його нормативного зносу.

41. Відповідно до акту прийому-передачі майна цивільної оборони (додаток до договору), який свідчить про прийняття заглибленого складу (інв. № 493) на зберігання, додаткової угоди від 02.11.2012 року, листів № 12 від 09.01.2013 року, №2 від 08.01.2014 року, №321 від 24.11.2014 року на адресу начальника РВ ФДМУ, відомостей про державне майно, договір зберігання сторонами виконувався.

42. Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір зберігання №59 від 12.06.2008 року є безстроковим. Його дію може бути припинено у випадках, передбачених п.6 вказаного Договору (Дія договору), перелік яких є вичерпним: за згодою сторін, за рішенням господарського суду та у зв`язку із прийняттям законодавчих актів, норми яких змінюють статус майна.

43. При цьому, матеріали справи не містять судових рішень про визнання цього договору зберігання неукладеним тощо. Також відсутні докази припинення дії цього договору.

44. Отже, вказане спростовує твердження відповідача щодо відсутності у нього обов`язку щодо зберігання майна цивільної оборони та підтримання його у належному стані, а у випадку пошкодження - приведення у стан готовності до експлуатації.

45. Також Верховний Суд зазначає, що факт перебування сховища на позабалансовому рахунку 007 відповідача не скасовує його обов`язку щодо утримання сховища у належному стані. Той факт, що вказаний об`єкт цивільної оборони ніколи не використовувався, не використовується і не планується до використання у господарській діяльності відповідача, імовірність того, що він отримає в майбутньому економічні вигоди від використання цього складу також не спростовує факту наявності у відповідача зазначеного обов`язку, оскільки особливий статус цього майна не передбачає його використання в господарській діяльності, тим більше з метою отримання економічної вигоди.

46. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанції правильними, обґрунтованими, а оскаржуване судове рішення таким, що ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

47. Отже, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

48. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів та зводяться до переоцінки встановлених ними обставин справи.

49. За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

50. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

51. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківський комбікормовий завод» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

О. В. Калашнікова