ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 липня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/6611/18

Головуючий у першій інстанції - Цибенко І. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/805/19

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Лакізи Г.П.,

суддів: Онишенко О.І., Скрипки А.А.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова у складі судді Цибенко І.В. від 14 січня 2019 року (повний текст рішення складений 18 січня 2019 року) в справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

сторони:

позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування",

відповідач - ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просило стягнути з відповідача на його користь суму відшкодування шкоди у розмірі 44282,98 грн. та судовий збір у розмірі 1762 грн.

Заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" суму відшкодування шкоди у розмірі 44282 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що суд вибірково підійшов до оцінки доказів, що призвело до ухвалення неправомірного по суті рішення, що відповідно до приписів ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення.

ОСОБА_1 звертає увагу апеляційного суду на те, що Звіт про визначення вартості матеріального збитку від 13 жовтня 2017 року №3667, складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 , складений з порушенням вимог Закону України від 12 липня 2001 року №2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 та Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10 вересня 2003 року №1440, а тому цей Звіт не може бути визнаний належним та допустимим доказом для розрахунку суми матеріального збитку.

Також ОСОБА_1 зазначає, що суд дійшов помилкового висновку, що витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування, становлять різницю між розміром завданої шкоди та розміром ліміту відповідальності ТДВ "СТ "Домінанта" за Полісом АМ/159-276. З таким висновком ОСОБА_1 не погоджується, оскільки розмір фактичної шкоди, завданої внаслідок ДТП, не встановлений. Звіт є попереднім оціночним документом, який визначає можливу, а не остаточну суму, необхідну для відновлення ТЗ.

Крім того, ОСОБА_1 вважає, що розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд не врахував значення справи для сторін, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі, чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо, думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, що призвело до ухвалення несправедливого, необґрунтованого та незаконного рішення. Ні позовної заяви, ні ухвали про відкриття провадження у справі, ні судової повістки він не отримував.

Позивач Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а заочне рішення ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2019 року залишити без змін.

Товариство не погоджується з доводами ОСОБА_1 щодо невідповідності Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 13 жовтня 2017 року №3667, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 , вимогам Закону України від 12 липня 2001 року №2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 та Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10 вересня 2003 року №1440.

Також Товариство зазначає, що розмір страхового відшкодування, яке позивач виплатив відповідно до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту №CLAU 9542 від 07 липня 2017 року та чинного законодавства у сфері страхування, чітко відображає вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу Lexus д.н.з. НОМЕР_1 , що був пошкоджений у ДТП.

Товариство вважає, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи та всі наявні докази, прийняв законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Товариством неодноразово направлялися на адресу відповідача регресні вимоги, які відповідач отримував та мав можливість врегулювати спір у досудовому порядку, але проігнорував цю можливість. Про час і місце розгляду справи відповідач неодноразово повідомлявся судом в установленому законом порядку, тому посилання відповідача на неможливість скористатися своїми процесуальними правами є безпідставним.

Оскільки ціна позову у цій справі (44282,98 грн.) менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа не належить до переліку тих, які, відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України, не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2019 року розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позивачу Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з апеляційною скаргою вручено 24 травня 2019 року, відповідачу ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження у справі вручено 22 травня 2019 року (отримав представник - адвокат Тагеєва Н.М.), що підтверджується долученими до матеріалів справи розписками про вручення поштових повідомлень.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до приписів ч.5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що 07 липня 2017 року між ТДВ "СК "ВіДі-Страхування" та ОСОБА_3 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту CLAU № 9542, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом "Lexus", д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 3-9).

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 05 жовтня 2017 року відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого cт. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу (а.с.12).

Вказаною постановою встановлено, що 25 вересня 2017 року о 19 годині 00 хвилин в смт. Козин Обухівського району Київської області на перехресті вулиць Солов`яненка та Партизанська водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "Volkswagen Passat", державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним за кермом та під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу автомобілю марки "LEXUS NX 300Н", державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, власникам завдано матеріальних збитків, своїми діями, що виразились в порушенні вимог п.п. 2.3(б), 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

04 жовтня 2017 року до ТДВ "СК "ВіДі-Страхування" із Заявою № 15/04/9.01/0693.17 про виплату страхової відшкодування у зв`язку ДТП звернулася ОСОБА_3 ( а.с. 13).

Згідно Страхового акту №741 від 10.10.2017, ТДВ "СК "ВіДі-Страхування" виплатило ОСОБА_3 13.10.2017 страхове відшкодування у розмірі 144282,98 грн. на підставі Рахунку №ЕЛюС-0016835 від 02.10.2017, та Акту виконаних робіт №ЕЛюСА-010856 від 08.11.2017, складених ТОВ "Віді Еліт" (а.с.14, 15-16, 17), що підтверджується платіжним дорученням № 2937 від 13 жовтня 2017 року (а.с. 31).

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 3667 від 13 жовтня 2017 року, складеного ФОП ОСОБА_2 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу "LEXUS NX 300Н", державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП станом на 02.10.2017 склала 145221 грн. 08 коп. із урахуванням 20% ПДВ (а.с. 18-22).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ТДВ "СТ "Домінанта" за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/1590276, за яким Товариство взяло на себе обов`язок здійснити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована. Полісом також встановлено ліміт відповідальності в розмірі 100 000,00 грн. (а.с. 31).

ТДВ "СК "ВіДі-Страхування" 29.11.2017, 03.02.2018, 03.08.2018 направляв ОСОБА_1 за його зареєстрованою адресою місця проживання вимогу про відшкодування шкоди (а.с. 32-39), однак станом на час розгляду справи у суді ОСОБА_1 не надав доказів здійснення ним відшкодування заподіяної шкоди на користь ТДВ "СК "ВіДі-Страхування".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції на підставі встановлених фактів, наданих та досліджених доказів дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню - з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі, що становить різницю між розміром завданої шкоди та розміром ліміту відповідальності ТДВ "СТ "Домінанта" за Полісом АМ/1590276, а саме 44282, 98 грн. (144 282, 98 грн. - 100 000, 00 грн.).

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, зважаючи на таке.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону "Про страхування" (далі - Закон № 85/96-ВР) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При цьому за змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону № 85/96-ВР до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки відповідно до Рахунку №ЕЛюС-0016835 від 02.10.2017 та Акту виконаних робіт №ЕЛюСА-010856 від 08.11.2017 вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу "LEXUS NX 300Н", державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП становить 144 282, 98 грн., що не перевищує вартість матеріального збитку згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 3667 від 13 жовтня 2017 року, складеного ФОП ОСОБА_2 , а розмір ліміту відповідальності ТДВ "СТ "Домінанта" за Полісом АМ/1590276 становить 100000 грн., суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі, що становить різницю між розміром завданої шкоди та розміром ліміту відповідальності ТДВ "СТ "Домінанта" за Полісом АМ/1590276, а саме 44282, 98 грн.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що Звіт про визначення вартості матеріального збитку від 13 жовтня 2017 року №3667, складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 , складений з порушенням вимог Закону України від 12 липня 2001 року №2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 та Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10 вересня 2003 року №1440, а тому не може бути визнаний належним та допустимим доказом для розрахунку суми матеріального збитку, не можуть бути прийняті апеляційним судом, зважаючи на таке.

ОСОБА_1 є особою, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, тому, відповідно до положень частини 1 статті 13 Закону України від 12 липня 2001 року №2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", він має право особисто звернутися з письмовим запитом про проведення рецензування звіту до осіб, які мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

В заяві про перегляд заочного рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2019 року ОСОБА_1 висловлював свою незгоду зі Звітом про визначення вартості матеріального збитку від 13 жовтня 2017 року №3667, але ні доказів недостовірності цього Звіту, ні клопотання про рецензування Звіту, ні клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи до суду першої інстанції не надавав.

Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Жодних доказів того, що Звіт про визначення вартості матеріального збитку від 13 жовтня 2017 року №3667, складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 , складений з порушенням вимог Закону України від 12 липня 2001 року №2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 та Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10 вересня 2003 року №1440, а тому не може бути визнаний належним та допустимим доказом для розрахунку суми матеріального збитку, ОСОБА_1 не надано.

29 травня 2019 року до Чернігівського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , подане його представником адвокатом Тагеєвою Н.М., про призначення рецензування Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 13 жовтня 2017 року №3667, в якому ОСОБА_1 просить: призначити рецензування Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 13 жовтня 2017 року №3667, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 ; рецензування вказаного звіту доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; поставлено такі питання:

1) Чи відповідає складений Звіт про визначення вартості матеріального збитку від 13 жовтня 2017 року №3667 вимогам Закону України від 12 липня 2001 року №2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 та Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10 вересня 2003 року №1440?

2) Чи є достовірною вартість матеріального збитку, зазначеного у Звіті про визначення вартості матеріального збитку від 13 жовтня 2017 року №3667?

3) Чи знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку пошкодження автомобіля "Lexus NX 300 H" д.н.з. НОМЕР_1 з обставинами дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 25 вересня 2017 року в смт Козин Обухівського району Київської області на перехресті вулиць Солов`яненка та Партизанської за участі зазначеного транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем марки "Volkswagen Passat" д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 .?

4) Чи можливо було відремонтувати пошкоджені деталі автомобіля "Lexus NX 300 H" д.н.з. НОМЕР_1 ?

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 10 червня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення апеляційним судом рецензування Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 13 жовтня 2017 року №3667, з врахуванням положень частини 2 та 3 статті 367, частини 4 статті 83, статті 285 ЦПК України, частини 1 статті 13 Закону України від 12 липня 2001 року №2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (а.с.183-184).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що ухвала суду першої інстанції про розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін постановлена з недодержанням правил ч.1 ст.274 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки ціна позову у цій справі (44282,98 грн.) менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа не належить до переліку тих, які, відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України, не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Про час та місце розгляду справи судом першої інстанції 05 грудня 2018 року та 14 січня 2019 року відповідач ОСОБА_1 повідомлявся у встановленому процесуальним законом порядку за зареєстрованим місцем його проживання у м. Чернігові, що визначено за відомостями компетентного органу - відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання (а.с.57), проте згідно довідок Укрпошти судові повістки повернуто як не вручені «за закінченням встановленого строку зберігання» та «з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» (а.с.63, 71). Копію заочного рішення ОСОБА_1 також не було вручено з аналогічних підстав (а.с.84-85).

Зважаючи на вказані обставини, ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 15 березня 2019 року ОСОБА_1 було поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, і заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення суду було призначено до розгляду ув судове засідання на 16 квітня 2018 року (а.с.11-112), про що 22.03.2019 року повідомлено представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тагеєву Н.М. (а.с.115), з якою ОСОБА_1 уклав договір про надання правової допомоги у цій цивільній справі (а.с. 92-93, 108-109, ордер адвоката - а.с.132), а ОСОБА_1 судову повістку знову не було вручено «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.116). В судовому засіданні 16 квітня 2019 року під час розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду брала участь представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Тагеєва Н.М., що підтверджується протоколом судового засідання (а.с.138-139). Отже, суд першої інстанції надав відповідачу ОСОБА_1 можливість реалізувати його процесуальні права у зв`язку з розглядом порушеної проти нього цивільної справи, в тому числі й щодо участі в судовому засіданні його представника, подання до суду першої інстанції доказів та клопотань тощо. Але ні доказів недостовірності цього Звіту, ні клопотання про рецензування Звіту, ні клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи до суду першої інстанції відповідач або його представник не надавав.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 квітня 2019 року заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення від 14 січня 2019 року обґрунтовано залишено без задоволення.

Оскільки суд першої інстанції надав відповідачу ОСОБА_1 можливість реалізувати його процесуальні права у зв`язку з розглядом порушеної проти нього цивільної справи, в тому числі й щодо участі в судовому засіданні його представника, подання до суду першої інстанції доказів та клопотань тощо, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, та враховуючи те, що не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, а рішення може бути скасоване тільки з метою виправлення істотної помилки, враховуючи поняття «правовий пуризм» та рішення ЄСПЛ від 23.07.2009 у справі «Сутяжник проти РФ» , апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2019 року - залишенню без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 369, 374 п.1 ч.1, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 25 липня 2019 року.

Головуючий: Судді: