АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-174\07 Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст.. 164 ч. 1 СУХОМУДРЕНКО В.В.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
КЕКУХ В.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2007 р. Колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ДЕМИДЕНКА АЛ.
суддів КЕКУХ В.Ф., ШВИДКОГО Д.М.
за участю прокурора СВИЩ Л.А.
засудженої ОСОБА_1
Розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Смілянського міськрайонного суду від 20 грудня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово судима, -
засуджена за ст.. 164 ч. 1 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст.. 71 ч. 1 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання, що відповідає 6 місяцям позбавлення волі, з не відбутих 3 років позбавлення волі за попереднім вироком цього ж суду від 16 травня 2006 року частково приєднано покарання у вигляді 2 років 7 місяців позбавлення волі і визначено остаточне покарання - 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
Згідно вироку ОСОБА_1 засуджено за те, що вона за рішенням Смілянського міськрайсуду від 3.05.2005 року зобов'язана сплачувати аліменти в розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку щомісячно на утримання доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, до її повноліття на користь Черкаського обласного будинку дитини, починаючи з 19.04.2006 року, однак від сплати аліментів злісно ухиляється, внаслідок чого станом на 31.10.2006 року створила заборгованість за 6 місяців, що складає 837 грн.
В апеляції засуджена, не оспорюючи фактичних обставин та кваліфікації дій, посилається на неможливість працевлаштування в селі, де вона проживає. Вона просить врахувати, що в неї знаходиться на утриманні ще 2-є неповнолітніх дітей 12 і 15 років, а також той факт, що від держави допомоги на них не отримувала, а через це - поблажливості до неї та пом'якшення покарання.
В запереченні на апеляцію державний обвинувач Пашковський Д.П. посилається на законність і обгрунтованість вироку, просить залишити його без зміни.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку без зміни, засуджену ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію, перевіривши справу та обміркувавши доводи апеляції, колегія судців приходить до слідуючого.
Висновок суду щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який її засуджено, ґрунтується на необхідній кількості зібраних доказів, що досліджувались в порядку ст.. 299 КПК.
В апеляції він не оскаржується.
Дії засудженої за ст.. 164 ч. 1 КК України кваліфіковані правильно.
Призначаючи покарання, суд 1 інстанції дотримався вимог ст.. 65 КК, врахував особу засудженої, яка в період випробувального строку вчинила новий злочин і раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, характеризується негативно, а також обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання в т. ч. і ті, на які є посилання в апеляції.
Визначення судом реального покарання у вигляді позбавлення волі в даному випадку є доцільним, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.
Підстав для задоволення апеляції за викладеними в ній доводами не мається.
Керуючись ст., ст.. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Смілянського міськрайонного суду від 20 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.