ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2019 року

Київ

справа №806/1402/16

адміністративне провадження №К/9901/12138/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 806/1402/16

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року (головуючий суддя Гурін Д.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року (колегія у складі: головуючого судді Капустинського М.М., суддів: Мацького Є.М., Шидловського В.Б.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

В липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив: - визнати неправомірною бездіяльність та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області зарахувати до стажу роботи, що надає право на призначення пенсії за вислугу років, обчислену на пільгових умовах, відповідно до наказу МВС № 361 від 29.07.2008, який діяв до 11.08.2011, а саме: на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області з 22.09.2006 до 05.11.2007 та на посаді оперуповноваженого групи кримінальної міліції у справах дітей Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області, з 22.12.2007 до 11.08.2011 - в момент дії наказу, з подальшим підготуванням та поданням до органів пенсійного фонду, що призначають пенсії необхідних для призначення пенсії документів; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області призначити пенсію з моменту подання заяви про призначення пенсії, а саме: з 06.06.2016.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він має пільговий стаж 2 роки 2 місяці 19 днів - за час служби на посадах: інспектора патрульної служби групи патрульної служби Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області та оперуповноваженого групи кримінальної міліції у справах дітей Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області, який, відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 361 від 29 липня 2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України з 1 вересня 2008 року "Про затвердження Переліку посад працівників підрозділів карного розшуку органів внутрішніх справ", має зараховуватись на пільгових умовах, із розрахунку один місяць за півтора місяця. Хоча даний наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України № 546 від 12 серпня 2011 року, однак на думку позивача, відповідно до положень статті 58 Конституції України - Закон та інші нормативно-правові акти зворотної дії не мають, тому позивач вважає, що він має право на пільгове обчислення стажу та зарахування його до вислуги років, оскільки згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України № 361 від 29 липня 2008 року пільгове обчислення необхідно рахувати до 11 серпня 2011 року - на момент дії наказу, тобто, календарна вислуга за зазначений період складає з 22 грудня 2007 року до 11 серпня 2011 року - 3 роки 8 місяців 19 днів, відповідно пільгове обчислення складає 5 років 5 місяців 29 днів. Тобто, при розрахунку загального розміру вислуги за пільговою сіткою фактично береться період служби з 2006 року до 11 серпня 2011 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 12 вересня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 листопада 2016 року залишив без змін постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року.

Суди виходили з того, що наказом Міністерства внутрішніх справ України № 546 від 12 серпня 2011 року не передбачено розрахунку вислуги років на пільгових умовах для осіб, що займають посаду оперуповноваженого і інспектора, тому на час звільнення позивача зі служби, враховувати період служби позивача з 22 вересня 2006 року до 5 листопада 2007 року та з 22 грудня 2007 року до 18 жовтня 2012 року на вказаних посадах у календарну вислугу років на пільгових умовах для призначення пенсії правових підстав немає, а позовні вимоги до ГУ ПФУ в Житомирській області є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки між позивачем та ГУ ПФУ в Житомирській області ще не виникли правовідносини щодо призначення пенсії через відсутність необхідних документів для її призначення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

01 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали юридичної оцінки його доводам з приводу наявності підстав для зарахування пільгового стажу в загальний. Зазначає, що призначення пенсії йому повинне було проведено ГУ Національної поліції в Житомирській області, яке своєю протиправною бездіяльністю не зайнялось підготовкою та поданням до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів, у відповідності до наказу від 29 липня 2008 р. № 361, який діяв до 11 серпня 2011 року та не зарахувало до стажу роботи, що надає право на призначення пенсії за вислугу службу, обчислену на пільгових умовах, а саме: на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області з 22 вересня 2006 р. по 05 листопада 2007 р., та на посаді оперуповноваженого групи кримінальної міліції у справах дітей Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області, з 22 грудня 2007 р. по 11 серпня 2011 р. Судом першої інстанції не взято до уваги норми про те, що відповідно до ст.16 Закону України "Про міліцію" особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції, а відповідно до п. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2004 № 1058-ІV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися д стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового сажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ОСОБА_1 з 22 вересня 2006 року до 15 січня 2016 року працював в органах внутрішніх справ та Національної поліції (а.с.10-14).

15 січня 2016 року наказом т.в.о. начальника ГУ Національної поліції в Житомирській області № 12 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнений зі служби у поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) (а.с.9).

На момент звільнення ОСОБА_1 його вислуга років на 15 січня 2016 року складала: календарна - 20 років 10 місяців 11 днів, у пільговому обчисленні - 23 роки 01 місяць 00 днів. (а.с.9).

Перед звільненням зі служби у поліції позивач в усній формі звертався до відділу кадрів із проханням провести йому перерахунок кількості років перебування на службі з метою подальшого звільнення на пенсію. Однак, у відділі кадрів йому було пояснено, що він має недостатню вислугу років, при якій не може бути звільнений зі служби у поліції як пенсіонер.

12 травня 2016 року позивач звернувся до ГУ Національної поліції в Житомирській області із заявою про зарахування йому пільгового стажу до календарного, а саме: 2 роки 2 місяці 19 днів (а.с.7).

У відповідь на вказану заяву позивача, ГУ Національної поліції в Житомирській області надіслало лист від 26 травня 2016 року № В-95/12/01-2016, в якому зазначило, що при звільненні з поліції ОСОБА_1 було зараховано вислугу років у календарному обчисленні - 20 років 10 місяців 11 днів, а також у пільговому обчисленні за час служби на посадах: інспектора патрульної служби групи патрульної служби Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області та оперуповноваженого групи кримінальної міліції у справах дітей Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області, що складає 2 роки 2 місяці 19 днів (а.с.8).

06 червня 2016 року позивач вдруге звернувся до ГУ Національної поліції в Житомирській області із заявою про нарахування пенсії за вислугу років, зарахувавши вислугу років у пільговому обчисленні - 23 роки 01 місяць 00 днів (а.с.5).

У відповіді ГУ Національної поліції в Житомирській області від 17 червня 2016 року № 1044/29/05-2016 зазначено, що пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» чітко визначено, що пенсія за вислугу років, призначається поліцейським, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше. Починаючи з 1 жовтня 2015 року календарна вислуга років для призначення пенсії за вислугу років збільшується у відповідності до вказаної статті. Враховуючи зазначене, право на пенсію визначає календарна вислуга років (а.с.6).

Крім того у матеріалах справи міститься відповідь ГУ ПФУ в Житомирській області від 20 липня 2016 року № 1160/В-11 на звернення позивача щодо обрахунку вислуги років для призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (а.с.16).

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями відповідача та вважаючи, що він має право на пенсію, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до положень частини 2 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон України № 580-VIIІ), до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Згідно з частинами 3, 4 статті 78 Закону України № 580-VIIІ, під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення. Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Порядок призначення та проведення розрахунку пенсій визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393.

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Одночасно стаття 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років при призначенні пенсії.

Згідно з частиною другої статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Виходячи з наведеного, в Законі № 2262-XII не встановлено, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 22 календарних років та 6 місяців вислуги, обчисленої на пільгових умовах; вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 22 календарних років 6 місяців та виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 161/4876/17, від 22 січня 2019 року у справі № 295/10742/16-а, від 27 лютого 2019 року у справі № 295/6454/17.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач: у період з 22 вересня 2006 року до 5 листопада 2007 року працював на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області, тобто календарна вислуга складає - 1 рік 1 місяць 14 днів у пільговому обчисленні - 19 місяців 7 днів; у період з 22 грудня 2007 року до 18 жовтня 2012 року працював на посаді оперуповноваженого групи кримінальної міліції у справах дітей Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області, тобто, календарна вислуга складає - 4 роки 10 місяців 26 днів (а.с.10-14).

ОСОБА_1 був звільнений за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на Наказ МВС України № 361, відповідно до пункту 3 Переліку якого у міських, районних, міськрайонних, лінійних управліннях (відділах, відділеннях), управліннях (відділах) по охороні метрополітену, лінійних пунктах, відділах (відділеннях) спеціальної та дорожньої міліції оперуповноважений та інспектор відносяться до посад за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах, з розрахунку один місяць за півтора місяці.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 липня 2008 року № 361 затверджено Перелік посад працівників підрозділів карного розшуку (у тому числі боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі), окремо визначених посад карного розшуку (у тому числі боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі) органів внутрішніх справ, за яким зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, крім усіх посад режимно-секретних, кадрових та інших підрозділів, які виконують функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку (далі - Наказ МВС України № 361).

Однак, Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 546 від 12 серпня 2011 року (далі - Наказ МВС України № 546) було скасовано Наказ МВС України № 361. При цьому, Наказом МВС України № 546, не передбачено розрахунку вислуги років на пільгових умовах для осіб, що займають посаду оперуповноваженого і інспектора.

Таким чином, враховуючи приписи чинного законодавства, суди першої та апеляційної інстанції у даній справі дійшли вірного висновку щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої пунктом "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII календарної вислуги років.

Щодо позовних вимог до ГУ ПФУ в Житомирській області, судами попередніх інстанцій вірно зазначено про їх передчасність, оскільки між позивачем та ГУ ПФУ в Житомирській області ще не виникли правовідносини щодо призначення пенсії через відсутність необхідних документів для її призначення.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Водночас, відповідно до даного Висновку згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, від різних правових положень, звичаїв, доктринальних принципів, а також ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.Г. Стеценко

Судді: А.Ю. Бучик

Л.В. Тацій