АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" червня 2006 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної республіки Крим у м. Феодосії у складі:
Головуючого судді: Моісеєнко Т.І.,
суддів Іщенка В.І.,
Кателіна В.П.,
при секретарі: Бакановській Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до приватного підприємця ОСОБА_2про зобов'язання виготовлення нового товару, стягнення моральної шкоди і витрат за надання юридичної допомоги за апеляційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_2на рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП ОСОБА_2 про зобов'язання виготовлення нового товару, стягнення моральної шкоди і витрат за надання юридичної допомоги, який мотивує тим, у червні 2004 р. відповідач за її замовленням виготовив двері, не надавши при цьому чеку, яку вона встановила власними силами і за яку заплатила 650 грн. Через деякий час на дверях з'явилися тріщини, про що ОСОБА_1 повідомила відповідача, який погодився їх усунути з настанням тепла і заклеїв тріщини скотчем. Однак, знову через деякий час двері почали псуватися, про що ОСОБА_1 знову повідомила ПП ОСОБА_2, проте останній відмовився відремонтувати двері, посилаючись на їх неправильне використання. Позивачка звернулася до комітету з захисту прав споживачів і на ПП ОСОБА_2 був складений адміністративний протокол і той запропонував оббити двері вагонкою, що позивачку не влаштовує. Унаслідок росту цін на такі послуги, позивачка не може замовити собі аналогічні двері у іншого підприємця і тому просить суду зобов'язати відповідача виготовити новий товар.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 05 квітня 2006 р. позов ОСОБА_1 був задоволений частково: ПП ОСОБА_2 був зобов'язаний виготовити нові двері замість пошкоджених, з нього на користь позивачки було стягнуто 400 грн. у рахунок витрат за надання юридичної допомоги, а також державне мито на користь держави у розмірі 51 грн.; з ОСОБА_1 було стягнуто державне мито у рахунок держави у розмірі 17 грн.; в решті позову ОСОБА_1 було відмовлено.
ПП ОСОБА_2 не погодився з таким рішенням суду і подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення яким відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову у повному обсязі. Апелянт посилається на те, що судом при вирішенні справи не були враховані наступні обставини по справі, а саме, за домовленістю з позивачкою ПП ОСОБА_2 мав виготовити двері для внутрішнього встановлення, що підтверджується зошитом доходів та витрат, яка зареєстрована у ДПІ; відповідно до перевірки за розпорядженням Ленінського селищного голови НОМЕР_1 від 15 листопада 2005 р. було встановлено, що двері виготовлені з якісного матеріалу, крім того, судом не було прийнято до уваги, що двері були пошкоджені не літом, як вона пояснювала, а - у листопаді. Також судом першої інстанції, на думку апелянта, були неправильно встановлені правовідносини між сторонами, оскільки суд вказав, що між сторонами виникли відносини щодо договору купівлі-продажу, у той час, як фактично між ними був укладений договір побутового підряду, який був порушений позивачем, крім того, судом невірно було стягнуто з нього на користь позивачки витрати за надання юридичної допомоги, а також державне мито на користь позивачки у сумі 51 грн., яку вона не сплачувала.
ОСОБА_1 подала до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в якій вважаючи рішення суду першої інстанції правильним, обгрунтованим та постановленим з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.
Справа № 22-ц-1114-ф/2006р. Головуючий у першій інстанції
Трубніков Ю.Л.
Суддя-доповідач Іщенко В.І.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ПП ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині виготовлення нових дверей замість пошкоджених, суд виходив з того, що двері були виготовлені неякісно, про що свідчить не тільки пояснення позивачки, а й акт від 15 листопада 2005 р. і тому відповідно до ст.872 ч.2 ЦК України замовник має право при виявленні недоліків, вимагати безоплатне усунення недоліків.
З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів, оскільки судом не були ретельно досліджені докази по справі і їм не була надана належна правова оцінка, крім того, судом неправильно були встановлені фактичні обставини по справі, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 865 ч.1 ЦК України за договором побутового підряду підрядчик, здійснюючий підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) визначену роботу, яка призначається для задоволення побутових і інших особистих • потреб, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст.872 ч.1 ЦК України при виникненні відступів від умов договору побутового підряду або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати безвідплатного усунення цих недоліків у розумний строк або відшкодування його витрат на усунення недоліків або відповідного зменшення оплати.
Отже, суд першої інстанції, зобов'язавши ПП ОСОБА_2 виготовити нові двері замість пошкодженої, не врахував вимог норм матеріального цивільного права і не вирішив питання щодо дверей, які були виготовлені відповідачем раніше.
Що стосується твердження апелянта на неправомірне стягнення з нього на користь ОСОБА_1 витрат за надання юридичної допомоги, то колегія суддів вважає рішення суду у цій частині правильним, оскільки відповідний договір позивачкою був укладений відповідно до вимог законодавства.
Крім того, не можуть бути прийняті до уваги доводи апелянта про неправомірне стягнення з нього на користь позивачки державного мита у розмірі 51 грн., оскільки в рішенні вказано про стягнення з ПП ОСОБА_2 на користь держави державного мита у розмірі 51 грн.
Отже, на підставі викладеного, колегія судів вважає, що апеляційна скарга ПП ОСОБА_2 на рішення суду першої інстанції підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення по справі.
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.5, 309 ч.1 п.1, 4, 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ПП ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до приватного підприємця ОСОБА_2про зобов'язання виготовлення нового товару - скасувати.
Постановити по справі нове рішення, яким визнати, що між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2 мав місце договір побутового підряду на виготовлення дверей.
Позовні вимоги ОСОБА_1про зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_2виготовити нові двері замість неякісних - задовольнити.
Зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_2надати ОСОБА_1 двері для зовнішнього використання належної якості у раніше визначених розмірах.
Зобов'язати ОСОБА_1після виготовлення їй нових дверей, повернути приватному підприємцю ОСОБА_2 неякісні двері.
В решті частині рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2006 року - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.