Дата документу 26.07.2019

Справа № 501/1696/17

1-кп/501/39/19 

            В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2019 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого  судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретарів судового засідання  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурорів  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника  адвоката ОСОБА_8 ,

зацікавленої особи - ОСОБА_9 ,

представника зацікавленої особи  адвоката ОСОБА_10 ,

обвинуваченого  ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області кримінальне провадження№42017160000000055 від 23 січня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новочеркаськ Ростовської області Російської Федерації, громадянина України, який має вищу освіту, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює на посаді заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_11 обвинувачується у наступному.

Наказом начальника Одеської митниці ДФС України від 21.04.2016 № 398-о ОСОБА_11 призначений на посаду заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС.

У своїй діяльності ОСОБА_11 керується Конституцією України, Митним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами ДФС України.

Відповідно до посадових інструкцій ОСОБА_11 здійснює керівництво діяльністю митного поста, організовує та забезпечує контроль у межах компетенції, виконання митним постом чинного законодавства України, вживає у межах компетенції заходи щодо запобігання та протидії корупції, контролює їх реалізацію, забезпечує здійснення заходів щодо поліпшення ефективності процедур митного контролю та оформлення товарів, організовує та координує роботу відділів митного оформлення у складі митного поста із забезпечення повноти та своєчасності митних формальностей при митному оформленні товарів та щодо часових нормативів митного оформлення товарів.

Нехтуючи взятими на себе обов`язками працівника правоохоронного органу, достовірно розуміючи суть злочину та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, замість їх попередження ОСОБА_11 скоїв умисне кримінально-каране діяння.

У ході досудового розслідування встановлено, що протягом грудня 2016 року, більш точні дату та час встановити у ході слідства не надалось можливим, на адресу ТОВ «Компанія Марікана» з Одеського морського торгівельного порту та Іллічівського морського торгівельного порту надійшло 9 контейнерів з вантажем. Вказаний вантаж прибув на територію ВМК «Бонд», де посадовими особами відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці у присутності представника ТОВ «Компанія Марікана» за дорученням ОСОБА_12 здійснено митне оформлення вантажу.

Приблизно у кінці грудня 2016 року, більш точні дату встановити в ході досудового слідства не надалось можливим, у заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ОСОБА_11 виник злочинний намір на отримання від представника за дорученням ТОВ «Компанія Маріана» ОСОБА_12 неправомірної вигоди, у зв`язку зі чим під час спілкування, яке мало місце за адресою: вул.Промислова, 12 в м.Чорноморськ Одеської області, з представником ТОВ «Компанія Марікана» за дорученням ОСОБА_12 , з метою отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_13 зазначив про необхідність передачі йому грошових коштів із розрахунку 500 доларів США за 1 контейнер.

У разі відмови ОСОБА_12 сплатити зазначені грошові кошти, ОСОБА_11 повідомив, що ним відповідно до своїх владних повноважень, як заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці, будуть вжити заходи щодо здійснення перешкод у митному оформленні вантажу, що надійшов на адресу ТОВ «Компанія Марікана».

У січні поточного року, більш точні дату та час у ході слідства встановити не представилось можливим, на адресу ТОВ «Компанія Марікана» надійшло 5 контейнерів з вантажем. Заступник начальника - начальник ВМО №1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ОСОБА_11 , не дивлячись на відсутність підстав затягування митного догляду та оформлення вантажу в цілому, дав усну вказівку підлеглим працівниками митниці не здійснювати митне оформлення вантажу, а продовжити його до 23.01.2017, що призведе до додаткових витрат у вигляді демереджу та додаткової оплати за використання вантажного транспорту. При цьому ОСОБА_11 знову повідомив представнику ТОВ «Компанія Марікана» за дорученням ОСОБА_12 про необхідність передачі йому грошових коштів із розрахунку 500 доларів США за 1 контейнер.

Виконуючи незаконні вимоги начальника митного поста - заступника начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС ОСОБА_11 , представник за дорученням ТОВ «Компанія Марікана» ОСОБА_12 25.01.2017, у післяобідній час, більш точний час у ході слідства встановити не надалось можливим, перебуваючи у службовому кабінеті № 17 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС, що розташований по вул. Промислова, 12, в м.Чорноморськ Одеської області, на території комерційного підприємства «Бонд», в якості неправомірної вигоди на вимогу ОСОБА_11 передав останньому грошові кошти у сумі 2500 доларів США за безперешкодне митне оформлення 5 контейнерів з вантажем господарського призначення, які надійшли на адресу ТОВ «Компанія Марікана».

У подальшому, за попередньою домовленістю, 30.01.2017, близько 15 год. 55 хв., представник за довіреністю ТОВ «Компанія Марікана» ОСОБА_12 , знаходячись у службовому кабінеті № 17 заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС ОСОБА_11 та виконуючи його незаконні вимоги, в якості неправомірної вигоди передав останньому грошові кошти у сумі 700 доларів США за безперешкодне здійснення митного оформлення 2 контейнерів з вантажем, що надійшли на адресу ТОВ «Компанія Марікана».

Після отримання неправомірної вигоди від представника за довіреністю ТОВ «Компанія Маріана» ОСОБА_12 заступник начальника митного поста - начальник відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС ОСОБА_11 слідчим прокуратури та співробітниками СБУ України в Одеській області був викритий у своїй злочинній діяльності. 

Під час огляду місця події у ОСОБА_11 , у лівій задній кишені його штанів було виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди у сумі 700 доларів США, номіналом по 100 доларів кожна з наступними серійними номерами LL 26295783G, LB85856411U, LB000838882P, LB8739299M, LB 85856414U, LB 66838239Р, LF65023944F, які незадовго до отримання коштів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 передав останньому за безперешкодне митне оформлення 2 контейнерів з вантажем, що надійшли на адресу ТОВ «Компанія Марікана».

На думку сторони обвинувачення, ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

В судовому засіданні обвинувачений показав суду, що він працює на посаді начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС - заступника начальника митного поста. Після подій 30 січня 2017 року він знаходиться за штатом. В обов`язки відділу входило здійснення митного контролю та оформлення вантажу. Відділ здійснював свою діяльність на вантажному комплексі (терміналі), який належить ТОВ «Бонд», на підставі договору, укладеному між товариством та Одеською митницею. Згідно договору митний пост користувався приміщеннями, вантажною технікою та засобами зв`язку, які належать товариству. Територія, на який розташований термінал, належить підприємству «Інвар», засновниками якого є ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , його племінник, з якими у нього склалися тісні робочі стосунки. Згодом ці стосунки стали приятельськими, а з ОСОБА_15 - дружніми. Незважаючи на стосунки, він неодноразово попереджав ОСОБА_14 про необхідність дотримуватися вимог закону під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності. В жовтні 2016 року його керівник ОСОБА_16 попередив його, що на термінал повинен надійти вантаж, який раніше вилучався співробітниками СБУ в рамках кримінальної справи. 31 жовтня 2016 року ОСОБА_15 представив йому митного брокера та декларанта компанії ТОВ «Компанія Марікана», який мав здійснювати оформлення цього вантажу. Оформлення вантажу він доручив своєму заступнику ОСОБА_17 . В подальшому, як йому стало відомо, був проведений фізичний догляд вантажу, декларант подав митну декларацію в електронному вигляді, та вантаж був оформлений. Ніяких зауважень від інспекторів митниці, які здійснювали оформлення, йому не надходило. 20 січня 2017 року старший інспектор Колчина звернула його увагу на те, що за декларацією, яку надала ТОВ «Компанія Марікана», відповідно до програми «Інспектор 2006», якою під час роботи керуються інспектори митниці, було забагато форм контролю: перевірка на інтелектуальну власність, митний догляд, проведення рентген-перевірки вантажу, а також головне - контроль аналітичної групи центрального апарату департаменту боротьби з митними правопорушеннями. Допускалася можливість недостовірного декларування товару. Для запобігання цим ризикам потрібно було здійснити повний огляд вантажу із фотографуванням кожного найменування товару, а також провести зважування товару та звернутися за робочим тел.0442472685 та мобільним до головного державного інспектора відділу інформаційно-аналітичної роботи департаменту організації протидії митним правопорушенням ОСОБА_18 для отримання подальших рекомендацій. Він заспокоїв ОСОБА_19 та відправив її займатись оформленням документів, наказав їй залучити відповідного інспектора із служби боротьби з контрабандою, брокера та провести огляд вантажу. Все це було зроблено. Колчина залучила до оформлення інспектора відділу по боротьбі із контрабандою ОСОБА_20 . За участю інспектора митниці Кушнір та інспектора ОСОБА_20 було оглянуто вантаж. Кушнір доповів, що була виявлена невідповідність вантажу заявленому в декларації, замість заявлених 9 тон килимків  3 тони. Він розпорядився повідомити про це департамент. ОСОБА_20 подзвонив своєму керівництву  тобто ОСОБА_18 , після чого повідомив, що ОСОБА_18 вимагає провести перевірку заявленого коду товару, тому що, можливо, що код заявлений невірно. Він наказав виконувати розпорядження, подзвонив ОСОБА_16 , доповів про цю ситуацію. Наступного дня, 21 січня 2017 року, йому подзвонив ОСОБА_16 та повідомив, що він узгодив із керівництвом питання щодо подальшого оформлення вантажу, наказав залучати до цього інспекторів, сказав, що він узгодив це питання із керівництвом та що вони дають співробітника ОСОБА_21 для подальшого оформлення. Він подзвонив ОСОБА_22 , вона була старшою зміни, повідомив про наступні дії. В той же день йому подзвонив невідомий чоловік, представився ОСОБА_23  співробітником «чорної сотні», сказав, щоб він приїхав на термінал. Він подзвонив ОСОБА_16 , повідомив його про дзвінок. Приймак відповів, що «треба поїхати». Він приїхав до відділу, де ОСОБА_23 зробив йому зауваження щодо того, що вантаж їздить без дозволу митного органу і з вантажем роблять, що бажають, а також що потрібно складати протоколи про порушення митних правил за проведення операцій з товарами без дозволу митного органу на представників ТОВ «Компанія Марікана». За самостійне відкриття контейнеру один протокол склав ОСОБА_24 . Згодом за це представників ТОВ «Компанія Марікана`притягли до адміністративної відповідальності. В подальшому, після складання протоколів, вони пішли на догляд. Він поїхав, але йому знов подзвонив ОСОБА_23 , сказав, щоб він повернувся. Він повернувся, зустрів Червачова, який попросив відпустити вантаж. Він відповів, що не може - йде оформлення, на що ОСОБА_14 заявив, що піде в СБУ. Він відповів, що «якщо це щось вирішить з формами контролю  будь ласка, йдіть». ОСОБА_22 , ОСОБА_24 та ОСОБА_21 повідомили йому, що половини вантажу немає. Самолевський підтвердив, що по телефону йому повідомили про необхідність проведення перевірки коду товару. Він доповів Приймаку про телефону розмову ОСОБА_21 з Києвом та про їх вказівку про проведення перевірки коду товару. Приймак наказав робити так. Він сказав ОСОБА_24 і ОСОБА_21 діяти за інструкцією, скласти акт догляду та зазначити там вимоги, які надійшли від ОСОБА_18 , що вони і зробили, а ОСОБА_19 у програмі «Інспектор 2006» направила запит до профільного підрозділу в Одесі по номенклатурі та класифікації товарів Одеської митниці, після цього він поїхав додому. 23 січня 2017 року йому подзвонив ОСОБА_25 , начальник відділу номенклатурі та класифікації товарів, сказав, що для надання відповіді на запит щодо класифікації товару інформації недостатньо, і потрібно провести хімічний аналіз товару для встановлення його коду. Він подзвонив ОСОБА_16 та доповів про це. Приймак сказав, що потрібно звертатися до «лабораторії», яка є окремим структурним підрозділом та переписка з якою проходить на рівні керівництва митниці. Для цього були відібрані зразки товару, підготовлені, погоджені, зареєстровані запити, завезені до Одеської митниці, підписані, а потім вже співробітник митниці 24 січня 2017 року завіз все це до «лабораторії» для проведення досліджень. Також 23 січня 2017 року ОСОБА_15 цікавився, чи здійснюються дії з боку керівництва митного поста щодо притягнення працівників ТОВ «Компанія Марікана`до відповідальності за надання митної декларації з недостовірними даними, на що він відповів, що готується службова записка керівництву Одеської митниці. З 24 січня по 30 січня 2017 року відбувались звичайні оформлення. 30 січня 2017 року його затримали. Ніяких незаконних грошей від ОСОБА_15 він не отримував, вважає, що це провокація, так як була потреба відсторонити його та ОСОБА_16 від посад. 30 січня 2017 року ОСОБА_15 повернув йому частину з 3500 доларів США боргу, які він позичив йому в кінці жовтня 2016 року - 700 доларів США. 

В судовому засіданні були допитані свідки, які надали суду наступні показання.

Свідок ОСОБА_12 показав суду, що з 2016 року він є представником фірми «Марікана», представляв її інтереси на митному терміналі. Довіреність на представництво фірми йому передав якийсь китаєць в ОСОБА_26 , з яким він познайомився, коли шукав роботу. Довіреність оформляли по телефону, потім її привіз його клієнт ОСОБА_27 , його даних він не знає. Особисто він з директором фірми ОСОБА_28 не зустрічався і не може стверджувати, що довіреність підписана особисто ним. ОСОБА_29 був старшим на цьому посту. При оформленні вантажів періодично виникали труднощі. Труднощі були штучні, щоб прискорювати процес за винагороду. Деякий час він не звертав на це уваги, поки не почалися проблеми з останнім оформленням вантажу. Вантаж повинен був оформлятися, але ОСОБА_29 сказав, що треба зробити «лабораторію», тим самим затримавши оформлення ще на пару днів. Це спричинило зайві фінансові витрати і збитки. Кількісні дані вантажу були з розбіжностями, фактично вантажу було менш, ніж заявлено, але проблем не було, це часто практикується. Він зрозумів, що треба давати гроші для того, щоб оформитися. ОСОБА_29 не пояснював причини. Обстановка була вже напружена. ОСОБА_29 дав команду інспектору, а інспектор її виконував. У розмовах із ним ОСОБА_29 озвучував вартість грошової винагороди за усунення перешкод в оформленні вантажу в розмірі 500 доларів США за контейнер. Свідків при цих розмовах не було, розмови йшли протягом місяця. За 5 контейнерів він заплатив, а і потім ще за два контейнери заплатив по 500 доларів США. Спочатку платити не хотів, хотів діяти в рамках законодавства, але після призначення «лабораторії» зрозумів, що будуть виникати перешкоди. Вирішив, що платити не буде, та звернувся в правоохоронні органи - в прокуратуру із заявою про вимагання. У прокуратурі він віддав свої гроші співробітнику СБУ в сумі 2500 доларів США. При понятих вже в ОСОБА_30 ці купюри віддали йому. Він пішов передавати їх ОСОБА_29 . Передав гроші ОСОБА_29 у його кабінеті. Розмови про умови передачі не було, він зайшов до нього, сказав, що це за п`ять оформлень. Шатіло дав митний кодекс і він поклав гроші туди. За наступні два контейнера була оплата при тих же умовах в кабінеті ОСОБА_29 , другий раз він передав 700 доларів США ще за два контейнери. Він ще раз їздив до СБУ, там відкопіювали 700 доларів США при понятих. Другий раз все відбувалося так же: він зайшов в кабінет, привітався, сказав, що приніс гроші ще за 2 контейнери. Шатіло питань не задавав, посунув митний кодекс. Проблеми з оформленням закінчилися після першого винагороди, вантаж на «лабораторію» не відправлявся. Проблеми з оформленням відпали через пару днів після передачі першого винагороди. 

Свідок ОСОБА_31 показав суду, що він разом із другом ОСОБА_32 приймали участь у якості понятих під час проведення слідчих дій в даному кримінальному провадженні у слідчому експерименті, під час якого працівники СБУ вручили чоловікові 700 доларів США, які в нього вимагали. Перед цим гроші були ксерокопировані. Вони розписалися в протоколі. Потім вони разом із працівниками СБУ приїхали в ОСОБА_33 , почекали деякий час біля митного поста, зайшли на митний пост, були присутніми під час здійснення працівниками СБУ слідчих дій із обвинуваченим в його кабінеті та під час його затримання. Були вилучені гроші, на руках обвинуваченого, на його брюках була виявлена фарба, яка світилася. Під час цього вівся аудіо- та відеозапис. Був складений протокол. 

Свідок ОСОБА_34 показав суду, що він разом із другом ОСОБА_35 приймали участь у якості понятих під час проведення слідчих дій, під час яких працівники СБУ вручили чоловікові 700 доларів США. Перед цим номера купюр були переписані. Вони підписували протокол. Потім вони були присутніми під час слідчих дій в кабінеті обвинуваченого. Були вилучені гроші, на брюках обвинуваченого була виявлена фарба, яка світилася. В ході цієї слідчої дії адвоката не було. Під час слідчих дій в кабінеті велася відеозйомка. 

Свідок ОСОБА_36 показав суду, що він та ОСОБА_37 працюють на автомийці. 25 січня 2017 року до них на роботу прийшов працівник СБУ і попросив засвідчити дачу хабара посадовій особі. Їм показали гроші, звірили номер кожної купюри, гроші передали чоловікові, склали протокол і вони в ньому розписалися. Це були долари США на суму, здається, 2500 доларів США. 

Свідок ОСОБА_38 показав суду, що він та ОСОБА_39 працюють на автомийці. У минулому році до них працівник прийшов СБУ, приніс гроші купюрами по 100 доларів США, попросив звірити номери купюр з ксерокопіями, чи збігаються вони. Потім гроші передали іншій людині. За результатами цього був складений протокол, і вони в ньому розписалися.

Свідок ОСОБА_40 показав суду, що він приймав участь у митному огляді вантажу. За результатами огляду було встановлено невідповідність вагових характеристик товару, ніяких інших невідповідностей встановлено не було. Після проведення митного огляду подальші митні формальності виконувались співробітниками відділу митного оформлення №1.Митний огляд він проводив спільно із інспектором ОСОБА_24 . Необхідність огляду була обумовлена даними автоматизованої системи аналізу управліннями ризиків. При огляді товар відповідав заявленій декларації, у нього сумнівів щодо опису товару та його характеристик не виникло. Після проведення огляду була виявлена розбіжність ваги заявленого товару, був складений акт митного огляду, де це було зазначено. 

Свідок ОСОБА_41 показав суду, що до нього звернувся керівник підрозділу ОСОБА_29 з приводу проставлення додаткової форми митного контролю під час здійснення митного оформлення товару №915 - це форма, яка передбачає відбір зразків та їх направлення до митної лабораторії для проведення дослідження. Під час здійснення митного огляду у посадової особи, яка його здійснювала - ОСОБА_42 , виникли сумніви у хімічному складі вантажу. Хімічний склад товару впливає на розмір митних платежів. Шатіло на підставі результатів акту митного огляду дав розпорядження визначити форму митного контролю щодо відбору зразків та направлення на лабораторію. Зазначена форма контролю є інструкцією для посадової особи, яка здійснює подальші митні формальності, ця форма контролю визначає обсяг процедур, які потрібно зробити, це інструкція про те, що необхідно звернутись до керівництва митного органу з метою отримання дозволу на проведення відбору проб та зразків. На момент цієї вказівки вже був здійснений митний огляд вантажу та був наявний акт митного огляду, в якому біло зазначено, що у посадової особи, яка здійснювала огляд, виникли сумніви щодо хімічного складу товару.

Свідок ОСОБА_43 показав суду, що йому було доручено проведення митного огляду контейнеру фірми «Марікана». Огляд проводився спільно із співробітниками СБК. Також була присутня мобільна група. За результатами огляду був складений акт митного огляду. Товар складався з килимків та щіток. В ході огляду сумнівів щодо коду класифікацій у нього не виникло. За результатами огляду було встановлено, що вагові характеристики вантажу не відповідають заявленим, вони були занижені, про що в акті було відображено. Після проведення огляду доповів про його результати ОСОБА_29 , висвітились ризики з департаменту СБК з Києва. Шатіло дав вказівку про підготовку запиту щодо невідповідності класифікації коду товару, він сказав, що у нього є сумніви щодо цього товару, тому ця фраза була зазначена у акту митного огляду. Він доповів ОСОБА_29 , що на його погляд сумнівів щодо коду товару немає, на що ОСОБА_29 відповів, що він вважає, що може бути інший код товару і це потрібно відобразити в акті митного огляду. ОСОБА_44 не висловив свої сумніви, то він би це не зазначав. У разі розбіжності ваги розмитнити вантаж було можливо, вартість була заявлена відповідно до ваги, тому з платежами до бюджету проблем би не було. Вся інформація по проведенню даного огляду передавалась ініціатору догляду - Департаменту АБК. Форма контролю висвітилась в декларації. Ініціатором перевірки з департаменту, здається, був ОСОБА_18 . В акті митного огляду зазначається, що результати проведення митного огляду було покладено департаментом. Він проводив огляд разом із інспектором Самолевським. Напевне, він доповідав про результати перевірки в департамент. Коли подається декларація, висвітлюються ризики. Ніхто не знає, хто виставляє ці ризики. В даному випадку ризики по проведенню митного огляду висвітились «червоним», тобто - ініціатор Департамент. Ні він, ні ОСОБА_29 не могли не виконати ці вказівки.Процедура перевірки коду та класифікації товару збільшувала митне оформлення, строк залежав від завантаженості лабораторії, але в даному випадку це було зроблено швидко, десь за тиждень. 

Свідок ОСОБА_45 показав суду, що ним була отримана вказівка від ОСОБА_29 підготувати лист-звернення на право отримання відбору проб та зразків. Він це виконав. Митний огляд вантажу ТОВ «Марікано» було згенеровано системою АСАУР, в тому числі - фотографування та застосування вагових приладів. Після виставлення форми контролю митний огляд проводив головний інспектор Кушнір. В результаті проведення огляду у ОСОБА_24 виникли сумніви щодо класифікації товару. Головний інспектор ОСОБА_46 отримав вказівку від ОСОБА_29 щодо виставлення додаткової форми контролю - відібрання проб та зразків. Необхідність проведення додаткової перевірки для уточнення коду товару була, оскільки від цього залежать ставки мита. Строк проведення цієї перевірки залежав від співробітників лабораторії. Ще була вказівка з департаменту Києва від ОСОБА_18 більш досконало провести всі форми митного контролю даного вантажу. Не виконати ці вказівки вони не могли. Шатіло не міг не виконати ці вказівки та повинен був їх виконувати. Митне оформлення здійснюється інспектором особисто. За результатами митного контролю інформацію в інформаційний комплекс щодо митного оформлення та в акт митного догляду вносить особисто інспектор, який його проводив. Інспектором, яким була досліджена декларація, була встановлена форма контролю, яка була виставлена в АСАУР. Із заявленої ваги вантажу 11 тон в наявності було 5 тон. При такій розбіжності після митного огляду інспектор, напевне, не міг здійснити оформлення. Декларанту потрібно було відзивати декларацію та подавати її знову, виходячи з фактичної ваги товару. 

Свідок ОСОБА_47 показала суду, що приймала участь в якості пойнятої під час обшуку житла, в якому проживав обвинувачений. Під час обшуку виявили частину грошей в кармані піджака в «прихожей», другу частину - в шкафу, суму не пам`ятає. Були євро, долари США.

Свідок ОСОБА_48 показав суду, що обвинувачений є його підлеглим, а саме займає посаду заступника начальника митного поста. Саме під час керування ОСОБА_29 проводилось розмитнення товару ТОВ «Компанія Марікана». На той момент контроль за митним оформленням здійснювався Міжвідомчим цільовим центром із запобігання та виявлення порушень законодавства з питань державної митної справи. Співробітником центрального апарату ДФС ОСОБА_18 були додані до АСАУР додаткові форми митного контролю при митному оформленні товарів ТОВ «Компанія Марікана». ОСОБА_18 надав команду провести додаткову форму контролю, а саме  проведення перевірки відповідності заявленого декларантом коду товару, тому що код цього товару був спірним. Крім того ОСОБА_18 для участі під час огляду цього вантажу було направлено мобільну групу, представники якої встановили, що з товарами, які перебувають під митним контролем, здійснюються якісь вантажні операції без дозволу митного органу. Вони зупинили це і викликали на роботу ОСОБА_29 . 21.01.2017 за виявленим фактом здійснення вантажних операцій без дозволу митного органу відносно представників ТОВ «Компанія Марікана» були складені два адміністративних протоколи про порушення митних правил. За результатами розгляду адміністративних справ представники ТОВ «Компанія Марікана» притягнуті до адміністративної відповідальності. В ході проведення митного огляду, під час зважування з`ясовано, що кількість заявлених у митній декларації місць співпадала, але вага килимів менша на 60%, по другому товару  щітки - менша на 45%, ніж зазначена в декларації та документах, за якими товари вийшли з порту. Це давало підстави вважати, що дане оформлення підпадає під ознаки ризикових. На вимогу ОСОБА_18 було направлено запит в підрозділ митниці, який визначає номенклатуру товару. На запит надійшла відповідь про неможливість встановити код товару на підставі наданої інформації, обов`язково необхідно представити інформацію про фізико-хімічні властивості товару, для чого необхідно провести лабораторне дослідження зразків. 23.01.2017 він дав розпорядження ОСОБА_29 представити інформацію по усім митним оформленням товарів ТОВ «Компанія Марікана». За аналізом митних оформлень він надав розпорядження ОСОБА_29 підготувати службову записку на ім`я начальника митниці. В службовій записці були викладені всі обставини митного оформлення за митною декларацією та з метою мінімізації ризиків недостовірного декларування в.о. начальника Одеської митниці ДФС було запропоновано розглянути питання щодо проведення зважування контейнерів, які доставляються на митний термінал ТОВ «Бонд». Через 5 днів на його службову записку він отримав відповідь начальника митниці, що той не згоден та залишає службову записку без розгляду. Крім того, в лютому 2017 року до Одеської митниці надійшов лист заступника голови ДФС про те, що на підставі проведеного Департаментом по боротьбі з митними правопорушеннями аналізу та виявлених ознак ризиковості, керівництву митниць було наголошено, що митне оформлення товарів, які заявляються ТОВ «Компанія Марікана», обов`язково проводити за погодженням з контактною особою - ОСОБА_18 . На його думку, ОСОБА_11 не міг проявляти ініціативу в частині здійснення митного оформлення товарів ТОВ «Компанія Марікана» і перешкоджати його проведенню, тому що вертикаль повноважень була така, що він міг лише виконувати і аналізувати те, що йому наказував його керівник. Про хід митного оформлення товарів ТОВ «Компанія Марікана» ОСОБА_29 постійно доповідав йому. При цьому ОСОБА_29 діяв в межах своїх повноважень. 

Судом були досліджені матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, надані стороною обвинувачення. 

Так, матеріали містять постанову прокурора від 25 січня 2017 року про проведення контролю за вчиненням злочину обвинуваченим шляхом спеціального слідчого експерименту (т.3 а.с.228-229) та постанову прокурора від 25 січня 2017 року про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошей та інших засобів під час проведення контролю за вчиненням злочину обвинуваченим (т.3 а.с.230-231), постанови прокурора від 19 та 20 лютого 2017 року про розсекречення результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.3 а.с.232-233, 234-235), доручення прокурора на проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст.40 КПК України (т.3. а.с.8).

Матеріали негласних слідчих (розшукових) дій містять також три клопотання слідчого від 24 січня 2017 року слідчому судді Апеляційного суду Одеської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: 

перше клопотання 17/1/2-337т - на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номеру, яким користується ОСОБА_11 , на візуальне спостереження за особою та на аудіо відео контроль особи за місцем його перебування (т.3, а.с.218);

друге клопотання 17/1/2-338т  на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номеру, яким користується ОСОБА_49 , на візуальне спостереження за особою та на аудіо відео контроль особи за місцем його перебування (т.3, а.с.221);

третє клопотання 17/1/2-339т  на аудіо відео контроль місця  службового приміщення кабінету №17 начальника ВМО №1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ОСОБА_11 , розташованого за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, вул.Промислова,12 (т.3, а.с.224).

Матеріали містять також письмове доручення прокурора органу дізнання (ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області) від 24 січня 2017 року на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.3, а.с.227).

В цьому письмовому дорученні прокурор зазначає, що дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових) дій надано слідчим суддею Апеляційного суду Одеської області трьома ухвалами від 24 січня 2017 року за номерами 505т, 506т, 507т.

Однак надані прокурором суду матеріали містять тільки одну ухвалу слідчого судді апеляційного суду за номером 507т (т.3, а.с.236), інші ухвали за номерами 505т та 506т відсутні. 

Суд звертає увагу, що згідно даних, які міститься в протоколах, складених за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, усі ці дії були проведені саме на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду за номером 505т, яка відсутня в наданих прокурором матеріалах.

Так, на підставі ухвали слідчого судді за номером 505т було проведено аудіо відео контроль обвинуваченого в період з 16:41:35 годин до 16:42:00 годин 25 січня 2017 року, за результатом якого було складено протокол від 31 січня 2017 року (т.3, а.с.193).

На підставі тієї ж ухвали слідчого судді за номером 505т було проведено аудіо відео контроль обвинуваченого в період з 15:29:22 годин до невизначеного часу 26 січня 2017 року, за результатом якого було складено протокол від 31 січня 2017 року (т.3, а.с.191).

На підставі тієї ж ухвали слідчого судді за номером 505т було проведено аудіо відео контроль обвинуваченого в період з 15:56:00 годин до 15:56:44 годин 30 січня 2017 року, за результатом якого було складено протокол від 03 лютого 2017 року (т.3, а.с.189).

На підставі тієї ж ухвали слідчого судді за номером 505т, а також на підставі ухвали слідчого судді за номером 507т було проведено аудіо відео контроль обвинуваченого та його службового кабінету в період з 25 по 30 січня 2017 року, за результатом якого було складено протокол від 22 березня 2017 року (т.3, а.с.208).

Згідно ч.3 ст.246 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий суддя.

Враховуючи, що стороною обвинувачення не доведено наявність правових підстав для проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді рішень слідчого судді апеляційного суду про надання дозволу на їх проведення, суд вважає, що ці дії були здійснені без попереднього дозволу суду.

Відповідно п.1 ч.2 ст.87 КПК України здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов є істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, що згідно частини 1 цієї статті тягне за собою визнання отриманих внаслідок цього порушення доказів недопустимими.

Судом також встановлено, що стороною обвинувачення були порушені вимоги ст.290 КПК України щодо відкриття стороні захисту зібраних під час досудового розслідування матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій.

Так, статтею 290 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення зобов`язана після завершення досудового розслідування надати стороні захисту доступ до зібраних матеріалів (ч.1 та ч.2), а у разі отримання додаткових матеріалів під час судового розгляду зобов`язана надати стороні захисту доступ до цих матеріалів (ч.11).

Однак, судом встановлено, що частина матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, а саме ухвали слідчого судді апеляційного суду від 24 січня 2017 року за номерами 505т та 506т стороні захисту взагалі не відкривалися: ні після завершення досудового розслідування, ні під час судового розгляду, вони не досліджувалися в судовому засіданні та не долучалися прокурором до матеріалів судового провадження.

Інша частина матеріалів, а саме ухвала слідчого судді апеляційного суду від 24 січня 2017 року за номером 507т та три клопотання слідчого про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій були надані прокурором тільки під час судового розгляду.

Щодо решти матеріалів, а саме протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, письмового доручення прокурора органу дізнання та постанов прокурора, то під час судового розгляду сторона захисту не заперечувала проти того, що ці матеріали були відкриті їй в порядку ст.290 КПК України після завершення досудового розслідування.

Між тим, суд зауважує, що прокурором не надано письмового підтвердження відкриття стороні захисту на жодній стадії кримінального провадження будь-яких матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, як це передбачено ч.ч.9, 11 ст.290 КПК України. 

Суд вважає, що в результаті невиконання стороною обвинувачення вимог ст.290 КПК України щодо відкриття матеріалів було порушено право обвинуваченого на захист, що відповідно п.3 ч.2 ст.87 КПК України є істотним порушеннями прав людини і основоположних свобод і згідно частини 1 цієї статті тягне за собою визнання отриманих внаслідок цього порушення доказів недопустимими.

Висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою в Постанові від 16.03.2017 №5-364кс16, згідно якої невідкриття матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій стороні захисту в порядку ст.290 КПК, у тому числі і ухвал суду про надання дозволу на їх проведення, є підставою для визнання таких доказів недопустимими, та із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 751/7557/15-к, згідно якої за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст.290 КПК, оскільки їх тодіне було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах.

Згідно ч.4 ст.87, ч.1 ст.89 КПК України суд під час ухвалення судового рішення зобов`язаний, за наявності для цього підстав, визнати докази недопустимими.

Відповідно ч.2 ст.86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Враховуючи наявність підстав, передбачених п.1 (здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу) та п.3 (порушення права особи на захист) ч.2 ст.87 КПК України суд визнає недопустимими доказами матеріали негласних слідчих (розшукових) дій та отримані в результаті їх проведення докази, а саме: 

протоколи за результатами негласних слідчих (розшукових) дій з додатками у вигляді електронних носіїв інформації: від 31 січня 2017 року (додаток DVD-R№65/4/34 від 25.01.2017 (т.3, а.с.193)), від 31 січня 2017 року (додаток DVD-R№65/4/41 від 25.01.2017 (т.3, а.с.191)), від 03 лютого 2017 року (додаток DVD-R№65/4/57 від 27.01.2017 (т.3, а.с.189)), від 22 березня 2017 року (додаток DVD-R№65/4/253 від 07.03.2017 (т.3, а.с.208)).

При прийнятті рішення про визнання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій недопустимими доказами судом приймається до уваги також наступне.

Відповідно до ч.1 ст.252 КПК України фіксаціяходу і результатівнегласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. 

Та сама вимога щодо фіксації міститьсяв п.4.1 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої 16.11.2012 року.

Загальні правила фіксації кримінального провадження регулюються главою 5 КПК України, в статтях 103-107.

Відповідно до ч.1 ст. 104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результатипроведення процесуальної дії фіксуються в протоколі.

Таким чином, відповідно до ч.1 ст.252 та ч.1 ст.104 КПК України за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій обов`язково складається протокол прохід та результатиданої процесуальної дії.

Тобто, в протоколі негласних слідчих (розшукових) дій повинно бути зафіксовано хід цих дій. 

Однак, в порушення зазначених норм закону в протоколах від 31 січня 2017 року проведення аудіо відео контролю обвинуваченого (т.3, а.с.191), від 03 лютого 2017 року проведення аудіо відео контролю обвинуваченого (т.3, а.с.189), від 22 березня 2017 року проведення аудіо відео контролю обвинуваченого та його службового кабінету в період з 25 по 30 січня 2017 року (т.3, а.с.208) хід негласних слідчих (розшукових) дій не відображений в повній мірі.

Так, в протоколах не вказані час та дата початку проведення негласних слідчих (розшукових) дій; не вказано, хто з оперативних працівників чи залучених спеціалістів встановлював спеціальне аудіо- відеоспостережне обладнання та де саме; не вказано, яке конкретно обладнання для аудіо- відеоспостереження встановлювалося, його характеристики; не вказані час та дата демонтажу цього обладнання та хто з оперативних працівників чи залучених спеціалістів здійснював ці дії.

Відповідно до ч.2 ст.266 КПК України технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду.

Згідно ч.3ст.266КПК України носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Однак, в порушення даних вимог закону в зазначених протоколах негласних слідчих (розшукових) дій відсутні відомості щодо здійснення заходів для збереження технічних засобів, що застосовувалися під час їх проведення. 

Відповідно до п.1 ч.3 ст.104 КПК України в протоколі проведення процесуальної дії повинно бути зазначено характеристики технічних засобів фіксації процесуальної дії та носіїв інформації.

Однак, в порушення даних вимог закону в зазначених протоколах негласних слідчих (розшукових) дій не зазначені характеристики технічних засобів, що застосовувалися під час їх проведення.

Висновки суду узгоджуються із позицією, викладеною в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2016 року за №644/2287/15-к, в якій Суд погодився із недопустимістю доказів, одержаних з порушенням вимог статей 246, 271 КПК, зокрема, матеріалів аудіо - та відеофайлів, оскільки вони не містили інформації щодо технічних засобів, за допомогою яких здійснювалось фіксування оперативно-розшукових заходів. 

Відповідно до ч.3 ст.105 КПК України додатки до протоколів повинні бути, зокрема, належним чином упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

Згідно ч.2 ст. 106 КПК України до складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.

Та самавимога щодододатків міститьсяв п.4.7 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої 16.11.2012 року.

Однак, як встановлено судом, додатки до протоколів негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо- відеозаписів не містять даних про їх пакування. 

Не відображення зазначених відомостей в протоколах негласних слідчих (розшукових), а саме  не відображення в повній мірі ходу негласних слідчих (розшукових) дій, не здійснення заходів для збереження технічних засобів, що застосовувалися під час їх проведення, не зазначення в протоколах негласних слідчих (розшукових) дій характеристик цих технічних засобів, не здійснення пакування додатків до протоколів негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо- відеозаписів - позбавляє суд можливості перевірити дотримання вимог закону під час їх проведення та свідчить, що докази, зібрані під час їх здійснення, отримані не в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, так як положення ч.1 ст.252 та ч.1 ст. 104 КПК України вимагають, щоб в протоколі був зафіксований хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії.

Судом був досліджений протокол огляду та вручення грошових коштів від 25.01.2017 року (т.3, а.с.195).

Згідно даного протоколу 25.01.2017 року оперативний працівник УСБУ в Одеській області в присутності двох понятих провів огляд грошових коштів у сумі 2500 доларів США, які вручив ОСОБА_12 з метою отримання доказів злочинної діяльності посадових осіб митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС  ОСОБА_11 та ОСОБА_50 , які, як зазначено в протоколі, користуючись своїм службовим становищем, вимагають неправомірну вигоду. 

Дослідивши протокол, суд встановив, що він не містить підпису особи, яка проводила цю процесуальну дію - працівника УСБУ в Одеській області ОСОБА_51 .

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_52 показав, що не підписав протокол через неуважність. 

Відповідно до ст.104 КПК України хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі, який підписується усіма особами, які брали участь у проведенні процесуальної дії.

На думку суду, відсутність в протоколі процесуальної дії підпису особи, яка її проводила, свідчить про те, що хід та результати її проведення у передбачений законом спосіб не зафіксовані. 

Суд вважає, що посилання на такий протокол та на отримані під час проведення цієї слідчої дії докази у вироку є неможливим. 

На підставі ст.ст.86, 87 КПК України суд визнає цей протокол та отримані під час проведення цієї слідчої дії докази, а саме 2500 доларів СГША - недопустимими доказами. 

Судом були досліджені обставини проведення обшуку житла обвинуваченого.

Так, судом встановлено, що 30 січня 2017 року за місцем проживання обвинуваченого, за адресою: АДРЕСА_2 , було проведено обшук, в результаті якого були виявлені та вилучені грошові кошти у вигляду трьох купюр по 100 доларів США, які, на думку сторони обвинувачення, отримані обвинуваченим у вигляді неправомірної вигоди. 

За результатами обшуку було складено протокол (т.3 а.с.43-54), до якого обвинувачений додав свої заперечення (т.4 а.с.103-106).

Дозвіл на проведення обшуку було надано ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 30.01.2017 (т.3 а.с.41-42), тобто обшук проведено законно.

Однак, незважаючи на наявність судового дозволу на проведення обшуку, суд, відповідно до ст.ст.86, 87, 89 КПК України, визнає вилучені під час його проведення три зазначені купюри по 100 доларів США, а також сам протокол обшуку та відеозапис цієї слідчої дії в частині виявлення та вилучення цих грошових купюр та протокол їх огляду (т.3 а.с.212-213) недопустимими доказами. 

При цьому суд виходить з наступного. 

Судом встановлено, що вказані три купюри по 100 доларів США є частиною тих грошових коштів в сумі 2500 доларів США, які були вручені ОСОБА_12 для наступної передачі у якості неправомірної вигоди обвинуваченому ОСОБА_11 та ОСОБА_53 , про що було складено протокол помітки та вручення грошових коштів від 25 січня 2017 року (т.3 а.с.195-203).

Як зазначалося вище, суд визнав недопустимими доказами цей протокол помітки та вручення грошових коштів та зазначені в ньому грошові кошти в сумі 2500 доларів США через відсутність в протоколі підпису особи, яка здійснювала цю слідчу (розшукову) дію.

Враховуючи, що зібрані під час обшуку житла обвинуваченого докази булі отримані на підставі доказів, визнаних судом недопустимими, вони є недопустимими також. 

При цьому суд керується частиною 3 статті 62 Конституції України, згідно з якою обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також - пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011, згідно якого обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтовано фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних, тощо. 

При прийнятті рішення суд також звертає увагу на наступне.

Згідно протоколу помітки та вручення грошових коштів від 25 січня 2017 року (т.3 а.с.195-203), про який йшлося вище, грошові кошти вручалися ОСОБА_12 для їх передачі не тільки обвинуваченому, але і ОСОБА_54 .

За таких обставин, не виключається можливість того, що вилучені під час обшуку житла обвинуваченого три купюри по 100 доларів США потрапили до цього приміщення в результаті реалізації органами дізнання негласних слідчих (розшукових) щодо ОСОБА_50 та подальших спільних некримінальних дій ОСОБА_50 та обвинуваченого.

Враховуючи відсутність в матеріалах судового провадження ухвал слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 24 січня 2017 року за номерами 505т і 506т про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_50 та протоколів реалізації цих дій, можливість подібного перебігу події судом не виключається та стороною обвинувачення не спростована.

Суд, з урахуванням вимог ст.370 КПК України, на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК України, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом начальника Одеської митниці ДФС України від 21.04.2016 № 398-о ОСОБА_11 був призначений на посаду заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС.

Висновки суду підтверджуються положенням про відділ митного оформлення №1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС (т.3 а.с.108-120); особовою карткою ОСОБА_11 (т.3 а.с.121-123-125); попередження ОСОБА_11 про обмеження (т.3 а.с.126-127); наказом т.в.о. начальника Південної митниці Міндоходів від 26 грудня 2013 року про присвоєння ОСОБА_11 спеціального звання радника податкової та митної справи 2 рангу (т.3 а.с.128); поданням про присвоєння ОСОБА_11 спеціального звання радника податкової та митної справи 2 рангу (т.3 а.с.129); наказом начальника Чорноморської регіональної митниці від 17 липня 2000 року про призначення ОСОБА_11 на посаду інспектора (т.3 а.с.130); витягом з наказу начальник Одеської митниці ДФС від 21 квітня 2016 року про переведення ОСОБА_11 на посаду заступника начальника митного поста  начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС (т.3 а.с.131); щорічною декларацією ОСОБА_11 за 2015 рік (т.3 а.с.132-142).

Протягом грудня 2016 року на адресу ТОВ «Компанія Марікана» з Одеського морського торгівельного порту та Іллічівського морського торгівельного порту надійшло 9 контейнерів з вантажем. Вказаний вантаж прибув на територію ВМК «Бонд», де посадовими особами відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці за участі присутності представника ТОВ «Компанія Марікана» ОСОБА_12 здійснювалося митне оформлення вантажу.

Висновки суду підтверджуються показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_41 , ОСОБА_55 та ОСОБА_56 , а також матеріалами: довіреністю ТОВ «Компанія Марікана» на ім`я ОСОБА_12 (т.3 а.с.7), актом Одеської митниці ДФС №1 про взяття проб (зразків) товарів від 24 січня 2017 року (т.3 а.с.159); запитом Одеської митниці ДФС від 25 січня 2017 року про проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 24 січня 2017 року №1 ТОВ «Компанія Марікана» та додатки (т.3 а.с.160-161, 162, т.7 а.с.17-18, 19); висновком експертизи №142008700-0040 від 03 лютого 2017 року (т.7 а.с.20-21); обліковою карткою ТОВ «Компанія Марікана» (т.7 а.с.22-23); службовою запискою начальника відділу класифікації товарів управління адміністрування митних платежів від 23 січня 2017 року (т.3 а.с.163-164); листом-зверненням заступника начальника ВМО №1 «Чорноморськ» Одеської митниці для отримання дозволу на відбір проб (зразків) товарів «Компанія Марікана» від 23 січня 2017 року (т.4 а.с.48, т.7 а.с.15); актом взяття про (зразків) товарів (т.7 а.с.16); витягом з особового рахунку ТОВ «Компанія Марікана» за період з 02.06.2016 по 06.06.2018 року та заяви про відкриття поточних рахунків (т.4 а.с.181-212); копіями митних декларацій типу «IM40EE» та документів до них, які наддавались представниками ТОВ «Компанія Марікана» та стали підставою для пропуску товарів з території пунктів пропуску для морського сполучення «Одеський морський торговельний порт» та «Іллічівський рибний порт» до зони діяльності ВМО №1 м/п «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС (т.5 а.с.12-252, т.6 а.с.1-229); скріншотами з АСМО «Інспектор» Одеської митниці ДФС щодо руху товарів ТОВ «Компанія Марікана» (т.6 а.с.230-250, т.7 а.с.1-9); службовою запискою Управління адміністрування митних платежів (т.7 а.с.11-12); службовими записками Одеської митниці м/п «Чорноморськ» (т.7 а.с.13-14); протоколами про порушення митних правил менеджерами ТОВ «Компанія Марікана», мировою угодою, актом, квитанціями сплати штрафу (т.7 а.с.24-35); реєстраційною справою ТОВ «Компанія Марікана» (т.7 а.с.62-134, 135-143, 145-199).

Суд вважає, що під час судового розгляду сторона обвинувачення не довела винуватість обвинуваченого поза розумним сумнівом.

При цьому суд виходить з наступного. 

Сторона обвинувачення обґрунтовувала висунуте ОСОБА_11 обвинувачення, насамперед, матеріалами слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій та отриманими під час цих дій речовими доказами, а також показами свідка ОСОБА_12 .

Згідно показів свідка ОСОБА_12 обвинувачений вимагав від нього та отримав неправомірну вигоду за обставин, які вказані в обвинувальному акті.

Однак, покази свідка ОСОБА_12 та протокол прийняття його заяви про злочин (т.2 а.с.68, т.3 а.с.4-6), на думку суду, не здатні самостійно, без підтвердження їх об`єктивними доказами, довести вину обвинуваченого.

В той же час, про що зазначалося вище, об`єктивні докази, а саме  докази, отримані в результаті негласних слідчих (розшукових) дій та слідчих дій  були визнані судом недопустимими.

Покази ж свідків ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_36 , ОСОБА_38 та ОСОБА_47 щодо прийняття участі в слідчих (розшукових) діях, а також покази інших свідків: ОСОБА_21 , ОСОБА_41 , ОСОБА_55 ОСОБА_47 та ОСОБА_56 щодо обставин митного оформлення вантажу - не доводять вину обвинуваченого.

Інші докази, які б містили відомості, які мають суттєве значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, відсутні.

Тобто, суд вважає, що сторона обвинувачення не надала суду беззаперечних доказів в підтвердження вини обвинуваченого.

При прийнятті рішення судом були досліджені також інші докази, які не спростовують висновків суду: витяг з ЄРДР щодо руху кримінального провадження (т.8 а.с.40); рапорт оперуповноваженого УСБУ в Одеській області від 23 січня 2017 року про виявлений злочин (т.2. а.с.7); матеріали щодо обшуку службового кабінету та житла ОСОБА_50 (т.3 а.с.35-36, 37-40, 63-65, 66-70); договір оренди №895-16 від 31 жовтня 2016 року (т.3 а.с143-148); договір оренди №893-16 від 30 вересня 2016 року (т.3 а.с149-153); договір оренди №892-16 від 14 липня 2016 року (т.3 а.с154-158); лист ДПІ у Печерському район ГУ ДФС у м.Києві щодо інформації з ІС «Податковий блок» щодо ТОВ «Приват контур» (ТОВ «Марікана» за період з травня 2016 по лютий 2017 року. (т.4 а.с.158-168); актом про відсутність ТОВ «Компанія Марікана» зареєстрованою за адресою: м. Київ, вул.Печерський узвіз, 5, кімната 109 (т.4 а.с.169); договором про оренду нежитлового приміщення за адресою: вул.Печерський узвіз, 5, кімната 109, між ТОВ «Береги Дніпра» та ОГ «Центральна спеціалізована бібліотека для сліпих ім.М.Отровьского» (т.4 а.с.170-172,173-175); постанова слідчого від 19 червня 2017 року про визнання речовими доказами (т.3 а.с.214-215); постанова слідчого від 19 червня 2017 року про визнання речовими доказами (т.3 а.с.216-217); диск (т.8 а.с.4, 14); витяги зняття інформації(т.8 а.с.22-27, 31-35); повідомлення військового комісара щодо ОСОБА_59 (т.8 а.с.17); витяг з наказу про зарахування ОСОБА_59 в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (т.8 а.с.77). 

При прийнятті рішення суд керується Законом.

Так, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, як це задекларовано в статті 8 Конституції України. 

Відповідно до ч.2ст.62Конституції України та ч.2ст.17 КПК Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно ч.3ст.62 Конституції Українита ч.4ст.17 КПК Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

В частині 3 статті 373 КПК України зазначено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що обвинувачений має бути визнаний невинуватим у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення та виправданий на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку із недоведеністю того, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст.368-374 КПК України,    

У Х В А Л И В :

ОСОБА_11 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, визнати невинуватим на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, і виправдати.

Запобіжний захід у вигляді застави, обраний обвинуваченому ОСОБА_11 , скасувати.

Грошові кошти в сумі 480000 (чотириста вісімсот тисяч) грн., внесені в якості застави за ОСОБА_11 відповідно до ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 01 лютого 2017 року про обрання запобіжний заходу (т.3 а.с.23-25), повернути заставодавцю - ОСОБА_60 (т3. а.с.26, 27).

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, в сумі 3711 грн. віднести на рахунок держави (а.с.82, 92).

Арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіПриморського районногосуду м.Одесивід 06лютого 2017року (т.3а.с.74-77),на майно,вилучене під часпроведення обшукукабінету №17начальника ВМО№1митного поста«Чорноморськ» Одеськоїмитниці ОСОБА_11 за адресою:Одеська область,м.Чорноморськ,вул.Промислова,12,а саме:1610доларів США; 1938грн.;договори оренди№892-16на 5арк.,№893-16на 5арк.,№895-16на 5арк.; службове посвідчення 00 №003072 на ім`я ОСОБА_11 ; банківська картка на ім`я ОСОБА_61 № НОМЕР_2 ; мобільний телефон чорного кольору марки «Айфон-7»; чоловічі джинсові брюки, скасувати, та повернути (залишити) зазначене майно власникам за належністю.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2017 року (т.3 а.с.74-77), на майно, вилучене під час проведення обшуку кабінету №17 начальника ВМО №1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ОСОБА_11 , а саме на грошові кошти у сумі 700 доларів США, номіналом по 100 доларів кожна з наступними серійними номерами LL26295783G, LB85856411U, LB000838882P, LB8739299M, LB85856414U, LB66838239P, LF65023944F - скасувати та повернути (залишити) зазначене майно власнику за належністю.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2017 року (т.3 а.с.78-80), на майно, вилучене під час проведення обшуку домоволодіння, в якому мешкає ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: лист формату А4, на якому роздруковано декларацію форми МД-2 №408040001/2016/003313 та на які наявні письмові записи блакитною та чорною фарбою, аркуш формату А4, на одній стороні якого бланк на ім`я ОСОБА_62 , а на іншій записи синьою фарбою, грошові кошти у сумі 2725 євро; 9980 доларів США, з яких: подарункова листівкав якийперебувають грошовікошти усумі 200доларів США,купюрами номіналомпо 100доларів СШАкожна;подарункова листівкав якийперебувають грошовікошти усумі 100доларів США,купюрою номіналом100доларів США;подарункова листівкав якийперебувають грошовікошти усумі 100доларів США,купюрою номіналом100доларів США;грошові коштиу сумі1000доларів СШАноміналом по100доларів кожна;грошові коштиу сумі2350доларів СШАноміналом по100доларів укількості 13штук кожна,по 50доларів укількості 21купюри кожна;грошові коштиу сумі5530доларів СШАноміналом по100доларів укількості 54штук кожна,по 50доларів укількості 2купюр кожна,1купюра номіналом20доларів,1купюра номіналом10доларів США;10Швейцарських франків;мобільний телефонмарки «Samsung»імей НОМЕР_3 ,сім-карткаоператора «Лайф»;щоденник за2014рік вкоричневій обкладинці,в якому2аркуші форматуА4з роздруківкоюпідприємств - скасувати та повернути (залишити) власникам за належністю.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2017 року (т.3 а.с.78-80), на майно, вилучене під час проведення обшуку домоволодіння, в якому мешкає ОСОБА_11 , а саме  на грошові кошти у сумі 300 доларів США по 100 доларів кожна з серійними номерами LB 23769940J, LB 63629428Р, LB83507031P - повернути (залишити) власнику.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2017 року (т.3 а.с.71-73) про арешт майна, вилученого під час проведення обшуку кабінету №17  начальника ВМО №1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ОСОБА_11 за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, вул.Промислова, 12, а саме: ноутбук та флеш карти, скасувати, та повернути (залишити) зазначене майно власникам за належністю.

Інші речові докази: диски  залишити в матеріалах судового провадження. 

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Іллічівський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя