КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2019 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,

за участю:

потерпілої ОСОБА_1

захисника Марченкова О.І.

особи, яка притягнута

до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 6 червня 2019 року, якою

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 26 квітня 2019 року приблизно о 08 год., керуючи автомобілем «Nissan» номерний знак НОМЕР_1 на просп. Науки, 55-а, в м. Києві, перед початком руху не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Nissan» номерний знак НОМЕР_2 . Після скоєння ДТП водій ОСОБА_2 залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. 10.1 ПДР України.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 продав апеляційну скаргу, в якій просить визнати його невинуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, постанову скасувати провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що оскаржувана постанова винесена з грубим порушенням норм процесуального правова у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.

Апелянт посилається на те, що 5 червня 2019 року приблизно о 17.20 год. він за телефоном (066) 635-91-71 отримав усне повідомлення від особи, яка назвалася працівником Голосіївського районного суду міста Києва, про призначення судового засідання у справі № 752/11326/19 на 10-00 год. 6 червня 2019 року. Він, як законослухняний громадянин, з`явився до Голосіївського районного суду міста Києва на призначений час, тобто, 6 червня 2019 року на 10 год. В той же час, на місці, йому було усно повідомлено суддею, в провадженні якого знаходилася справа, що судове засідання по справі не буде, так як суд вже прийняв рішення по справі за наявними матеріалами, після чого йому ( ОСОБА_2 )було відразу ж запропоновано сплатити призначений штраф та надано аркуш з відповідними банківськими реквізитами.

Апелянт наголошує на тому, що справа розглядалась за його відсутності, без належного повідомлення, з порушенням вимог ст. 268 КУпАП, внаслідок чого були порушені його права, в т.ч. й право на захист.

Що стосується фактичних обставин справи, то апелянт наголошує на тому, що оскаржувана постанова базується на поясненнях свідка ОСОБА_4 , який, будучи опитаний за обставинами справи, показав, що вийшов на загальний балкон палити, коли побачив, що «Nissan» номерний знак НОМЕР_1 вдарив «Nissan» номерний знак НОМЕР_2 та знак з місця події, що він намагався зупинити злочинця, але той поїхав з двору за адресою АДРЕСА_2 . Подія відбулась о 8-00 ранку.

Як вказує апелянт, при ознайомленні з поясненнями свідка ОСОБА_4 встановлено, що вказаний протокол не має обов`язкових реквізитів, а саме відсутня дата відібрання пояснень, не зазначена посадова особа Управління патрульної поліції м. Києва, яка відібрала такі пояснення, немає підпису посадової особи в протоколі, що свідчить про відібрання зазначених пояснень. Таким чином, за даним протоколом неможливо ідентифікувати, по якій саме справі, якою посадовою особою та з якого саме приводу здійснювалося таке опитування свідка ОСОБА_4 , що свідчить про недопустимість та неналежність, як доказу, протоколу пояснення свідка ОСОБА_4 .

Більш того, на переконання апелянта, зазначені в протоколі пояснення свідка ОСОБА_4 не відповідають іншим матеріалами справи, та як із загального балкону будинку за АДРЕСА_2 , який виходить у двір будинку, взагалі не можливо побачити, що відбувається на місці ДТП, яка вказана в складеній працівниками патрульної поліції схемі місця ДТП від 26 квітня 2019 року та є невід`ємним додатком до протоколу серії БД №312257 за ст. 124 КУпАП.

Крім того, як вказує апелянт, потерпіла ОСОБА_1 , будучи опитаною працівниками патрульної поліції 26 квітня 2019 року, показала, що не бачила моменту ДТП за участю власного автомобіля та дізналася про неї зі слів свідка ОСОБА_4 .

Як зазначає апелянт, після виклику його до Патрульної поліції м. Києва, без з`ясування обставин, він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Не розуміючи, в чому його обвинувачують, та які саме претензії до нього висувають, знаходячись в стресовому психічному стані та припускаючи, що ДТП могло мати місце десь у дворі будинку, він надав письмові пояснення, в яких на питання поліцейських показав, що, дійсно, зранку 26 квітня 2019 року керував зазначеним автомобілем на просп. Науки, 55 А в м. Києві, за місцем свого проживання, але зіткнення з іншими автомобілями не відчув.

При цьому апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що в даному протоколі відсутній підпис посадової особи, який свідчить про відібрання нею пояснень, відсутній особистий його (апелянта) підпис про те, що останній підтверджує правильність зазначених пояснень та вірне викладення їх в протоколі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників апеляційного розгляду, переглянувши відеозапис, наданий під час апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи та додатково долучені до матеріалів справи докази, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить такого висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримані не в повному обсязі.

Так, ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Разом з тим, у формулюванні обставин адміністративного правопорушення, встановлених судом, не зазначено наслідки ДТП, які є обов`язковими для вирішення питання наявності або відсутності у діях особи зазначеного складу адміністративного правопорушення.

Окрім того, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, посилаючись у рішенні на дані схеми ДТП, письмові пояснення учасників зіткнення (ас. 14).

Разом з тим, зазначене рішення є помилковим.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги та пояснив, що його вина у інкримінованому правопорушенні не доведена, працівники поліції під час оформлення пригоди допустили ряд порушень, схема пригоди не відповідає фактичним обставинам справи. Пояснення свідка з боку потерпілої сторони не можуть бути спроможними, оскільки із загального балкону будинку не видно місце, на якому, начебто, трапилась пригода, оскільки вказане місце знаходиться за кутом будинку, а його автомобіль був припаркований на парковці.

Захисник Марченков О.І. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та пояснив, що судом першої інстанції порушені права ОСОБА_2 , оскільки він був позбавлений можливості підготуватися до розгляду справи, надати свої пояснення та докази на підтвердження своєї невинуватості. Інформація про розгляд його справи судом першої інстанції була розміщена на сайті суду тільки ввечері, напередодні дня слухання. Під час ознайомлення з матеріалами справи не було виявлено копії повістки про виклик до суду. Також, як пояснив захисник, ОСОБА_2 добросовісно прибув до суду, але постанова була винесена без його участі, та одразу було надано реквізити для сплати штрафу. Висновки суду, які викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним обставинам справи. Працівниками патрульної поліції не надано не надано належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення. Показання свідка ОСОБА_4 не можуть бути допустимим доказом, з огляду на те, що із загального балкону не видно місця пригоди. Оглядовості заважає кут будинку.

Під час апеляційного розгляду потерпіла ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та пояснила, що перед настанням пригоди везла дітей в школу. Про настання пригоди дізналась зі слів сусіда, який дав номер автомобіля, який вчинив ДТП, однак, цього свідка працівники поліції не опитали, хоча вона про нього говорила. На її ( ОСОБА_1 ) автомобілі є вм`ятина від наїзду іншого транспортного засобу. Її автомобіль перебував у дворі на парковці, а не на тому місці, де зазначили працівники поліції. Вона повідомляла працівників поліції, що вимушена була переставити автомобіль, що це не місце ДТП, однак, на її слова працівники поліції не відреагували.

В матеріалах справи на наявна схема ДТП, яка мала місце 26 квітня 2019 року, на якій розташований транспортний засіб «Nissan» державний номерний знак НОМЕР_2 . Також, наявна позначка місця зіткнення та зазначено тільки ширина дворової території - 22,3 м (ас. 3)

Схема ДТП, складена працівниками патрульної поліції не відповідає вимогам Розділу VШ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року за № 1395.

Так, відповідно до Розділу VШ вказаної Інструкції, на схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об`єкти:

1) ділянка дороги, на якій сталась ДТП;

2) сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів;

3) транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів;

4) сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям;

5) інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об`єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту;

6) координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів;

7) ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами;

8) ширина тротуарів, узбіччя;

9) розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття;

10) розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття;

11) розташування дорожньої розмітки;

12) розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху;

13) розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду.

В обов`язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об`єктів, зображених на схемі.

Однак, як встановлено під час апеляційного розгляду, місце ДТП, яке зазначено на схемі, не є місцем зіткнення транспортних засобів, що підтверджується й долученими фотокартками (ас. 22-30), а відтак, схема ДТП є неналежним доказом у справі.

Окрім того, як зазначила в суді апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_4 не намагався зупинити автомобіль особи, яка вчинила ДТП, дійсно з балкону не видно місце, де працівники поліції зазначили місце ДТП, однак, видно місце ДТП на парковці перед будинком.

Приймаючи рішення щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, судом першої інстанції не враховані вищезазначені обставини, натомість, вони є істотними для встановлення обставин ДТП, а також відповідальності учасників ДТП.

Оскільки встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди є необхідним для прийняття правильного рішення у справі, що позбавлений можливості здійснити суд апеляційної інстанції в силу обмеження виконання ним певних процесуальних дій згідно КУпАП, слід дійти висновку про необхідність направлення матеріалів для додаткової перевірки до Управління патрульної поліції в м. Києві, у зв`язку з чим постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про направлення матеріалів справи для проведення додаткової перевірки.

Під час додаткової перевірки на виконання вимог ст. 245 КУпАП необхідно всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, зокрема: встановити обставини дорожньо-транспортної пригоди з установленням її механізму за участю обох учасників ДТП, визначити, внаслідок чого сталася дана пригода, в чому полягають вказані порушення, провести інші передбачені законом дії для встановлення обставин, за яких відбулася дорожньо-транспортна пригода, у тому числі, опитати свідка, на якого посилалась потерпіла ОСОБА_1 , в разі необхідності, враховуючи, що автомобілі не відремонтовані, провести експертні дослідження на підтвердження чи спростування доводів усіх учасників пригоди і їх пояснень зі складанням під час перевірки відповідних процесуальних документів, після чого, за наявності до того підстав, направити матеріали на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 6 червня 2019 року, якою ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою матеріали провадження направити до Управління патрульної поліції м. Києва на додаткову перевірку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А. Васильєва