копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року Справа № 804/4834/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради, в якій, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради від 20 грудня 2016 року щодо відмови в призначені сім`ї ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг, на підставі заяв ОСОБА_1 від 09 листопада 2015 року та 05 травня 2016 року, якими фактично були здійснені перерахунки допомоги в межах термінів призначення за періоди: з 01 березня 2016 року по 04 травня 2016 року та з 05 травня 2016 року по 04 листопада 2016 року;

визнати протиправним розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради від 04 вересня 2017 року № 130 про відкоригування розміру переплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, призначеної сім`ї ОСОБА_1 та її утримання в розмірі 2977,08 грн.;

визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради щодо утримання із нарахованої сім`ї ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, протягом жовтня 2017 року - січня 2018 року коштів у розмірі 2977 грн. 08 коп.;

визнати протиправними та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради щодо відмови сім`ї ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на підставі заяв ОСОБА_1 від 10 травня 2017 року, 10 листопада 2017 року, 10 травня 2018 року;

зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради повернути неправомірно утримані кошти у розмірі 2977 грн. 08 коп. та здійснити призначення, нарахування та виплату сім`ї ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на підставі заяв ОСОБА_1 від 10 травня 2017 року, 10 листопада 2017 року та 10 травня 2018 року.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем безпідставно відмовлено в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, призначеної сім`ї ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_2 працевлаштований та має право на призначення такої допомоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду в частині:

- визнати протиправними та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради від 20 грудня 2016 року щодо відмов в призначені сім`ї ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 , щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на підставі заяв ОСОБА_1 від 09 листопада 2015 року та 05 травня 2016 року, якими фактично були здійснені перерахунки допомоги в межах термінів призначення за періоди: з 01 березня 2016 року по 04 травня 2016 року та з 05 травня 2016 року по 04 листопада 2016 року.

- визнати протиправним розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради від 04 вересня 2017 року № 130 про відкорегування розміру переплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, призначеної сім`ї ОСОБА_1 та її утримання в розмірі 2977,08 грн.

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради щодо утримання із нарахованої сім`ї ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, протягом жовтня 2017 року - січня 2018 року коштів у розмірі 2977,08 грн.

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради повернути неправомірно утримані кошти у розмірі 2977,08 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради задоволено та визнано протиправним та скасовано рішення Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради від 30.05.2017 року, від 28.11.2017 року, від 01.06.2018 року щодо відмови уповноваженому представнику сім`ї ОСОБА_1 у виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, ОСОБА_2 на підставі заяв ОСОБА_1 від 10 травня 2017 року, 10 листопада 2017 року, 10 травня 2018 року; зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради здійснити призначення, нарахування та виплату сім`ї ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на ОСОБА_2 на підставі заяв ОСОБА_1 від 10 травня 2017 року, 10 листопада 2017 року та 10 травня 2018 року.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 року, а матеріали справи направлені до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В матеріалах справи міститься відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради (далі Управління) позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління "Про визнання протиправними та скасування рішення» не визнає з наступних підстав.

У зв`язку зі зміною місця фактичного проживання з Миколаївської області до м. Дніпро ОСОБА_1 27.03.2015 року звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради (далі - Управління) за призначенням адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг (далі - допомога ВПО). Управління зробило запит до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області для надання особової справи позивача у зв`язку з новим місцем проживання: АДРЕСА_1 .

Згідно отриманої особової справи ОСОБА_1 було призначено адресну допомогу на проживання відповідно до «Порядку наданню щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-^ комунальних послуг» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (далі- Порядок № 505) з 05.11.2014р. по 04.01.2015р. у розмірі 1768,00 грн. щомісячно (на заявницю, як непрацюючу особу; на чоловіка, як працюючу особу та на дитину), з 05.01.2015р. по 04.03.2015р. у розмірі 1547,00 грн. щомісячно (на заявницю зі знижкою, на чоловіка та на дитину) та з 05.03.2015р. по 04.05.2015р. у розмірі 1326,00 грн. щомісячно (на чоловіка та на дитину). Виплата допомоги ОСОБА_1 сім`ю відповідно до довідки-атестату Первомайського УПСЗН проведена по 30.04.2015р.

На ОСОБА_1 допомога ВПО була припинена Управлінням праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області, так як вона з 11.12.2014р. по 04.03.2015р. не була працевлаштована. (Що підтверджується копією трудової книжки наданої позивачем). Тому Управлінням під час подальших звернень допомога ВПО не призначалась у відповідності з п. п. 3,7 Порядку № 505.

Пунктом 7 порядку № 505 передбачено, що якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку, які не працевлаштувалися протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Абзац 4 п.3 Порядку № 505 передбачено, що особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Рішенням Управління було подовжено раніше призначену допомогу 01.05.2015р. по 04.05.2015р. та призначено на наступний період 05.05.2015р. по 04.11.2015р. у розмірі 1326,00 грн. щомісячно (на чоловіка, як на працюючу особу- 442,00 грн. та на дитину 884,00 грн.).

За заявою позивача від 09.11.2015 року Управлінням була призначена допомога ВПО сім`ї позивача з 05.11.2015р. по 04.05.2016р. у загальній сумі 1326,00 грн. на сім`ю щомісячно (на чоловіка, як на працюючу особу- 442,00грн. та на дитину 884,00грн.).

За заявою позивача від 05.05.2016 року Управлінням була призначена допомога ВПО сім`ї позивача з 05.05.2016р. по 28.09.2016р. у загальній сумі 1326,00 грн. на сім`ю щомісячно (на чоловіка, як на працюючу особу- 442,00грн. та на дитину 884,00грн.).

Згідно наданої позивачем заяви від 05.05.2016 року № 1026 її чоловік ОСОБА_2 на момент звернення був працевлаштований у ТОВ «Таймер-плюс». Хоча згідно копії трудової ОСОБА_2 наданої до Управління позивачем під час наступного звернення, 03.10.2016 року було встановлено, що фактично ОСОБА_2 було звільнено з ТОВ «Таймер-плюс» 29.02.2016 року.

Управління вважає, що позивач навмисно вказала в заяві від 05.05.2016 року недостовірну інформацію стосовно працевлаштування її чоловіка з метою безпідставного отримання допомоги ВПО.

Тому за заявою позивача від 03.10.2016 року після встановлення факту звільнення ОСОБА_2 з ТОВ «Таймер-плюс» з 29.02.2016 року Управлінням було зроблено перерахунок допомоги ВПО сім`ї позивача, а саме:

з 01.03.2016р. по 04.03.2016р. у загальній сумі 1105,00 грн. на сім`ю щомісячно (на чоловіка, як на непрацюючу особу- 221,00грн. згідно п.7 Порядку №505 та на дитину 884,00грн.),

з 05.03.2016р. по 04.11.2016р. на дитину у сумі 884,00грн. щомісячно (так як чоловіку з 05.03.2016 року виплату було припинено згідно п.7 Порядку №505).

Нарахування та виплата допомоги по Індустріальному району проводиться центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Дніпропетровської облдержадміністрації та відділом контролю за призначенням проводиться перевірка законності рішень Управління. Відповідно до проведеного перерахунку Позивачу було надмірно сплачено допомогу у розмірі 2977, 08 грн.

На ОСОБА_2 допомога ВПО була припинена Управлінням, так як він з 29.02.2016 року по 01.06.2016 року не був працевлаштований. (Що підтверджується копією трудової книжки наданої позивачем). Тому Управлінням під час подальших звернень допомога ВПО не призначалась у відповідності з п. 3,7 порядку № 505.

За заявою позивача від 07.11.2016 року рішенням районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при виконавчому комітеті Індустріальної районної у місті Дніпрі ради була призначена допомога ВПО сім`ї позивача з 07.11.2016р. по 06.05.2016р. у сумі 884,00 грн. щомісячно на дитину.

Не погодившись з рішенням прийнятим Управлінням за заявою від 07.11.2016 року позивач звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська. Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.08.2017 року по справі № 202/4675/17 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 року по справі № 202/4675/17 зазначену постанову скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог.

Стосовно заявленої у позові вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Управління про припинення виплат сім`ї ОСОБА_1 з 05.05.2016 року Управління заперечує з наступних підстав.

Позивачу стали відомі причини перерахунку допомоги ВПО сім`ї ОСОБА_1 за її заявою від 05.05.2016 року вже з моменту розгляду справи № 202/4675/17 у судах та винесення постанов від 07.08.2017 року та від 19.10.2017 року. Всі рішення Управління та пояснення були долучені до матеріалів справи та були вивчені та розглянуті під час розгляду справи у судах двох інстанцій.

З огляду на викладене представник відповідача просить суд не брати до уваги посилання позивача про те, що їй не було відомо про обставини та документи з яких вона могла дізнатися про перерахунок допомоги ВПО сім`ї ОСОБА_3 за її заявою від 05.05.2016 року.

Крім того, за заявою позивача від 05.05.2016 року Управлінням не було припинено виплати допомоги ВПО сім`ї ОСОБА_1 Допомога ВПС була призначена сім`ї позивача з 05.03.2016р. по 04.11.2016р. на дитину у сумі 884,00грн. щомісячно (так як чоловіку з 05.03.2016 року виплату було припинено згідно п.7 Порядку №505).

Стосовно заявленої у позові вимоги, щодо визнання протиправним рішення Управління щодо відмови сім`ї ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 допомоги ВПО на підставі заяви від 10.05.2017 року та від 10.11.2017 року Управління заперечує з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 Положення про районну комісію з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам: Основним завданням Комісії є прийняття рішень щодо призначення (відновлення) або відмову в призначенні (відновленні) відповідних соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за фактичним місцем проживання (перебування) на території Індустріального району м. Дніпра, незалежно від факту реєстрації місця проживання (перебування).

Згідно з п. п. 10,11,12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 (далі - Порядок № 365 ), структурний підрозділ з питань соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дня складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї та отримання електронної справи отримувача соціальної виплати вносить на розгляд комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - комісії), подання про призначення (відновлення) або про відмову в призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати.

Комісія розглядає подання про призначення (відновлення) або про відмову у призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати протягом п`яти робочих днів з дня отримання такого подання, (п.11 Порядку № 365)

За результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї або інших документів, визначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати. (п.12 Порядку № 365).

В розумінні п. 9 абз.1 ст.4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (ст.5 КАС України).

За таких обставин позивачем оскаржуються рішення прийняті не Управлінням, тобто позов подано не до тієї особи, яка приймала оскаржувані рішення.

Рішеннями районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при виконавчому комітеті Індустріальної районної у місті Дніпрі ради від 29.05.2017 року №18 від 21.11.2017 № 42 адресна допомога призначена відповідно до вищевказаного Порядку тільки на дитину.

Правомірність розрахунку допомоги ВПО сім`ї позивача кожного разу було перевірено Дніпропетровським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Дніпропетровської обласної державної адміністрації, про що свідчить відбиток штемпеля на кожному з рішень Управління.

У зв`язку з вищезазначеним представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 20 червня 2019 року замінено відповідача у справі: Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради на правонаступника - Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради.

Позивач та представник відповідача в судове засідання 16 липня 2019 року не прибули, звернулися до суду із клопотаннями про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

У зв`язку з неспроможністю держави забезпечити громадський порядок, захистити права, свободи та інтереси своїх громадян на території окремих районів Луганської та Донецької областей, з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, повсюдних проявів насильства, позивач та її родина були змушені залишити своє місце проживання у м. Горлівка Донецької області та переміститися спочатку до м. Первомайська Миколаївської області, а в березні 2015 року до м. Дніпро.

27 березня 2015 року позивач та її чоловік, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були взяті на облік до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, зареєструвавши місце свого перебування за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою № 1239003071 від 27 березня 2015 року, виданою УПСЗН Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, довідкою № 1239003072 від 27 березня 2015 року, виданою УПСЗН Індустріальної районної у місті Дніпрі ради.

Цього ж дня, тобто 27 березня 2015 року, позивач подала відповідачу нову заяву щодо призначення родині державної допомоги у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за новим місцем проживання та подала заяву на запит особової справи отримувача допомоги з УПСЗН Первомайської міської ради Миколаївської області.

28 травня 2015 року справа позивача отримувача допомоги, яка була відкрита у м. Первомайську Миколаївської області, надійшла до відповідача.

Відповідно до довідки-атестату, яка малася в матеріалах справи отримувачів допомоги, родині позивача було подовжено виплату раніше призначеної у м. Первомайську Миколаївської області допомоги з 1 травня 2015 року по 4 травня 2015 року у розмірі 1326 грн., у розрахунку на чоловіка позивачки, як на працюючу особу у розмірі 442 грн. та на неповнолітню дитину - 884 грн. Виплата вказаної допомоги на ім`я позивача була припинена з 5 березня 2015 року ще УПСЗН Первомайської міської ради Миколаївської області, у зв`язку з тим, що позивач не працевлаштувалася протягом 4 місяців з моменту первинного призначення адресної допомоги.

Також 28 травня 2015 року розпорядженням відповідача родині позивача була призначена адресна допомога на наступний період з 5 травня 2015 року по 4 листопада 2015 року у розмірі 1326 грн. щомісячно (у розрахунку на чоловіка, як на працюючу особу у розмірі 442 грн. та на неповнолітню дитину - 884 грн). При цьому на час призначення адресної допомоги на цей період чоловік працював в ТОВ «ТАЙГЕР ПЛЮС», що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_2 .

Відповідно до заяви позивача від 9 листопада 2015 року родині була призначена адресна допомога на наступний період з 5 листопада 2015 року по 4 травня 2016 року у розмірі 1326 грн. щомісячно (у розрахунку на чоловіка позивача, як на працюючу особу у розмірі 442 грн. та на неповнолітню дитину - 884 грн). В цей період чоловік працював в ТОВ «Тайгер Плюс» з 10 квітня 2015 року по 29 лютого 2016 року, з 1 березня 2016 року по 20 травня 2016 року на підставі договору № 90/16 «про надання послуг» в ТОВ «ВЕТО».

При цьому в цей проміжок часу, коли родині позивача виплачувалася адресна допомога розмірі 1326 грн. (на чоловіка та доньку), 18 січня 2016 року позивач офіційно працевлаштувалася на підставі трудового договору до ФОП ОСОБА_5 на посаду психолога, 29 лютого 2016 року звільнилася на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, а 1 березня 2016 року знову на підставі трудового договору працевлаштувалася на посаду психолога до ФОП ОСОБА_6 , в якого працює до теперішнього часу. Чоловік позивачки 29 лютого 2016 року був звільнений з ТОВ «ТАЙГЕР ПЛЮС».

У своїй заяві до відповідача від 5 травня 2016 року на призначення допомоги позивач зазначала про факт свого працевлаштування, але відповідач, не зважаючи на ту обставину, що припинення виплати допомоги на ім`я позивача відбулося 5 березня 2015 року, тобто більше ніж рік назад від дати звернення за допомогою, не призначив адресну допомогу.

В проміжок часу, коли була призначена адресна допомога на родину позивача, з 5 травня 2016 року по 4 листопада 2016 року у розмірі 1326 грн., ОСОБА_2 був працевлаштований до ТОВ «Вето», 13 липня 2016 року звільнений, а 1 серпня 2016 року працевлаштований до ТОВ «Конром».

В листопаді 2016 року позивач звернулась до відповідача із черговою заявою щодо призначення грошової допомоги родині.

7 листопада 2016 року позивача викликали на засідання комісії до Індустріальної районної у місті Дніпрі ради для підтвердження проживання родини за місцем реєстрації (фізичної ідентифікації).

Після засідання вказаної комісії відповідачем було прийнято рішення по суті заяви щодо призначення допомоги.

В січні 2017 року позивач в черговий раз звернулася до відповідача задля отримання роз`яснень про причину не виплати її родині призначених коштів грошової допомоги, на що працівники відповідача зазначили, що допомога ОСОБА_2 надавалася неправомірно, оскільки з 1 березня 2016 року по 20 травня 2016 року він працював за договором № 90/16 «про надання послуг» у ТОВ «ВЕТО», тобто за договором цивільно-правового характеру, а не за трудовим договором, що свідчить про те, що він не був працевлаштований.

У зв`язку з цим відповідачем був самостійно проведений перерахунок допомоги з 1 березня 2016 року по 4 березня 2016 року у розрахунку 1105 грн. щомісячно (50% допомоги для працюючих осіб на чоловіка та 100% на доньку), а з 5 березня 2016 року по 4 листопада 2016 року у розмірі 884 грн. (лише на доньку).

Таким чином, у зв`язку з тим, що родина позивача надміру отримувала адресну допомогу протягом 2016 року, то відповідач вирішив стягувати ці кошти з призначеної з 7 листопада 2016 року допомоги на родину у розмірі 884 грн.

3 лютого 2017 року позивач отримала письмове повідомлення від відповідача щодо необхідності термінового повернення коштів у розмірі 384,01 грн., які відповідач вважає надміру отриманими родиною позивача.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Одним з видів такого соціального захисту є впроваджена державою щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014 р. внутрішньо переміщена особа має право на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

Визначення внутрішньо переміщеної особи зазначено в ч. ст.1 Закону № 1706-VII та встановлено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ст. 2 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні. Але, своїми діями відповідач порушив зазначену норму.

Згідно ст. 4 Закону № 1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково.

Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінетів Міністрів України від 01.10.2014 року №505.

Відповідно до п. 1 Порядку №505 передбачено надання грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до п.2 Порядку №505, вказана грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах:

для осіб, які отримують пенсію, дітей, студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) - 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї);

для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність;

для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Загальний розмір допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім`ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім`ї - 5000 гривень.

Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією, поданою компетентним органом.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.

Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

7 листопада 2016 року позивачем було подано саме таку заяву, повідомивши про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, оскільки позивач та її чоловік були працевлаштовані.

Таким чином, після отримання позивачем та її чоловіком місця роботи, позивачем з 18 січня 2016 року, а чоловіком з 1 червня 2016 року вони мають право отримувати щомісячну адресну допомогу, яка призначається внутрішньо переміщеним особам, що стоять на обліку у відповідному структурному підрозділі з питань соціального захисту населення.

Згідно положень п.8 Порядку, уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

Однак, як встановлено судом, позивач такого повідомлення не отримувала.

Відповідно до п.7 Порядку №505 якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Таке положення вказаного підзаконного акту прописано з метою стимулювати внутрішньо переміщених осіб займатися активним пошуком роботи у зазначений термін, але з нього не можна зробити висновку, що внутрішньо переміщена особа, яка працевлаштувалася пізніше за 4 місяці з часу призначення допомоги, назавжди втрачає право на отримання вказаного виду державної допомоги.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення», кожен має право на вільно обрану зайнятість.

Згідно з положеннями ч. 1 ст.4 цього ж Закону, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для припинення виплати грошової допомоги, а також повернення вже виплачених коштів, оскільки позивач та її чоловік ОСОБА_2 були працевлаштовані на умовах трудового договору та за цивільно-правовими угодами.

У зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради від 20 грудня 2016 року щодо відмови в призначені сім`ї ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг, на підставі заяв ОСОБА_1 від 09 листопада 2015 року та 05 травня 2016 року, якими фактично були здійснені перерахунки допомоги в межах термінів призначення за періоди: з 01 березня 2016 року по 04 травня 2016 року та з 05 травня 2016 року по 04 листопада 2016 року.

Визнати протиправним розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради від 04 вересня 2017 року № 130 про відкоригування розміру переплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, призначеної сім`ї ОСОБА_1 та її утримання в розмірі 2977,08 грн.;

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради щодо утримання із нарахованої сім`ї ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, протягом жовтня 2017 року - січня 2018 року коштів у розмірі 2977 грн. 08 коп.

Зобов`язати Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради повернути неправомірно утримані кошти у розмірі 2977 грн. 08 коп. ОСОБА_1 .

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

16 липня 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

Згідно з оригіналом.

Суддя В.М. Олійник