ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 року                                м. Сімферополь

Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим – Дорошенко Т.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 04.02.2010 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

встановив:

Постановою суду ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 9 місяців за те, що він 16.12.2009 року о 22 годині 20 хвилині, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в м. Сімферополі по вул. Горького, 6, рухаючись заднім ходом, не впевнився у безпечності маневру та вчинив наїзд на автомобіль НОМЕР_2, який стояв позаду праворуч, в наслідок чого автомобілі зазнали технічні ушкодження, тим самим порушив п.10.9 ПДРУ.

В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 просить постанову суду змінити в частині призначеного стягнення. Призначити стягнення у вигляді штрафу.

Свої доводі апелянт мотивує тим, що його робота пов’язана з безпосереднім використанням транспортного засобу, та позбавлення його права керування транспортними засобами негативно вплине на його родину, оскільки інших джерел доходів його родина не має. На його утриманні знаходиться малолітня дитина, дружина, яка не працює, оскільки їх дитина відповідно до медичного висновку потребує індивідуального догляду.

З апеляції слідує, що суд першої інстанції не врахував обставини справи, характер вчиненої ДТП, ступінь вини, обставини, які пом’якшують відповідальність.

Заслухавши апелянта, потерпілу ОСОБА_2, яка не заперечувала проти призначення ОСОБА_1 стягнення, не пов’язаного з позбавленням права керування транспортними засобами, перевіривши   доводи скарги, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення від 06.01.2010 року, підтверджується даними цього протоколу, поясненнями правопорушника та потерпілої ОСОБА_2, схемою до протоколу про адміністративне правопорушення, протоколом огляду місця ДТП, протоколами огляду транспортних засобів з фототаблицями до них та не оскаржено в апеляції. (а.с.1-10)

Разом з тим, суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо необхідності призначення ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Так, вчинене ОСОБА_1 правопорушення не є грубим, оскільки воно сталося не внаслідок відвертого нехтування вимог Правил дорожнього руху, а в наслідок того, що ОСОБА_1 не зміг об’єктивно розцінити свої навики керування транспортними засобами у конкретній обстановці. При цьому ОСОБА_1 визнав свою вину, одразу ж після події відшкодував збитки, які зазнала потерпіла у зв’язку з пошкодженням її транспортного засобу, що підтверджено наданими ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційної інстанції документами, при цьому потерпіла вважала можливим задовольнити апеляційну скаргу правопорушника.

Таким чином, суд вважає можливим визнати в якості пом’якшуючих відповідальність обставин, повне відшкодування завданих потерпілій ОСОБА_2 збитків, підтверджених висновками експертизи, приєднаної до матеріалів справи, визнання правопорушником вини.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 виконує роботу, яка безпосередньо пов’язана з експлуатацією транспортного засобу. (а.с.30)

На утриманні правопорушника знаходиться неповнолітня дитина, а діяльність ОСОБА_1 є єдиним джерелом доходів його родини.

Висновки суду першої інстанції щодо того, що дані про особу правопорушника, який два рази протягом 2009 року притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, свідчать про зухвале ставлення до Правил дорожнього руху України, суд вважає помилковими, оскільки відповідно до довідки з ДАІ до адміністративної відповідальності протягом 2009 року був притягнутий ОСОБА_3, а не ОСОБА_1. (а.с.16)

Згідно зі ст.39 КУпАП ОСОБА_1 вважається особою, яка не була піддана адміністративному стягненню.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги характер правопорушення, дані про особу правопорушника, його майновий стан, наявність пом’якшуючих відповідальність обставин, ставлення правопорушника до вчиненого ним, суд вважає, що призначене судом першої інстанції ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами є занадто суворим, и приходить до висновку про необхідність зміни постанови суду в цій частині з призначенням стягнення у вигляді штрафу.

На підставі викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 полягає задоволенню, а постанова суду в частині призначеного стягнення - зміні.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 04.02.2010 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного йому стягнення – змінити.

Призначити ОСОБА_1 стягнення за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Автономної Республіки Крим Т.І. Дорошенко