Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-428 2007р. Головуючий у 1-й інстанції -Андріянова О. В.
Категорія-33 Доповідач - Потапенко В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого-судді - Потапенка В.І.
Суддів - Кодрула М.А., Голованя A.M.
при секретарі - Доценко Г.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у справі за його позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3, треті особи Григорівська сільська рада Світловодського району та відділ земельних ресурсів Світловодського району про визначення меж земельної ділянки , усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди , на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2006 року .
Заслухавши доповідача, представників позивача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів ,-
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся у суд з вищезазначеним позовом .
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2006 року у задоволенні позову відмовлено .
На вищезазначене рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення , яким задовольнити його позов.
Посилається на те , що висновки суду не відповідають обставинам справи . Вважає , що він надав належні докази того , що ширина його земельної ділянки складає 31 м ..а саме: експлікація земельної ділянки у технічному паспорті на домоволодіння, довідка сільської ради за НОМЕР_1 від 23.12.2002 року , довідка про розмір земельного податку. Також факт порушення його права користування земельною ділянкою підтверджується актом Григорівської сільської ради від 17.11.2005 року, відповідно до якого ширина земельної ділянки з переднього краю складає 28 м.
Судом першої інстанції було встановлено , що позивач згідно договору від 03.05.1993 року придбав в с. Григорівка Світловодського району будинок з надвірними будівлями, і відповідно до технічного паспорту , складеного 10.02.2003 року цей будинок належить йому. У експлікації земельної ділянки , доданої до технічного паспорту ширина подвір'я позивача по вулиці складає 31 м. В довідці сільської ради за НОМЕР_1 від 23.12.2002 року зазначено , що позивач має земельну ділянку розміром 0.71 га. Згідно акту обстеження від 17.11.2005 року встановлено , що фактично загальна площа земельної ділянки позивача складає 0.67 га.
З акту обстеження від 06.07.2002 року вбачається , що межа між земельними ділянками , які розташовані в АДРЕСА_1 НОМЕР_2 та НОМЕР_3 була сформована до придбання позивачем садиби, тобто до 1993 року.
На підставі розпорядження НОМЕР_4 від 23.03.1993 року відповідачам був наданий дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку , і згідно з проектом забудови та виносом в натурі меж земельної ділянки, ширина по вулиці садиби відповідачів складає 31 м. Проектно-технічна документація була складена і погоджена в березні 1993 року , тобто до складання
2
технічного паспорта позивачеві, а також придбання ним садиби.
Рішенням Світловодського районного суду Кіровоградської області від 01.11.2002 року встановлено відсутність права позивача на користування земельною ділянкою , шириною по вулиці 31 м., за рахунок земельних ділянок інших землекористувачів.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав , що передбачені ст.308 ЦПК України.
Колегія суддів дійшла висновку , що відмовляючи у позові суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив обставини справи , характер спірних правовідносин та норми права , що їх регулюють.
Доводи апеляційної скарги стосовно того , що ширина земельної ділянки позивача становить 31 м і що це підтверджується наданими ним доказами колегія суддів вважає необгрунтованими . Ці доводи спростовуються матеріалами справи , а саме : копією будівельного паспорту ОСОБА_4 ( ас. 144-157) виходячи з якого ширина земельної ділянки відповідачів по вулиці становить 31м, актом виносу в натурі меж земельної ділянки від 11 березня 1993 року . Тобто , розмір земельної ділянки відповідачів та встановлення її меж у натурі було здійснено ще до придбання позивачем будинку 03 травня 1993 року і з визначеними межами погодився попередній власник будинку . Вищезазначене узгоджується з ч.3 ст.415 ЦК України . відповідно до якої особа, до якої перейшло право власності па будівлі (споруди) набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі(споруди) . Цей висновок також підтверджується і актом від 06.07.2002 року ( ас. 28)
Крім цього позивач вже звертався до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та іншої особи про визнання порядку користування присадибною ділянкою ,ширина якої по вулиці становить 31 м. Рішенням Світловодського районного суду Кіровоградської області від 01 листопада 2002 року у задоволенні позову було відмовлено .Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 13 травня 2003 року рішення суду залишено без змін , а ухвалою Верховного Суду України від 27 вересня 2004 року у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 - відмовлено. Вищезазначені обставини були враховані судом першої інстанції при постановленні рішення відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України.
Виходячи з наведеного , колегія суддів дійшла переконання , що судом першої інстанції ухвалене законне і обгрунтоване рішення і підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні.
Керуючись ст..303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313-315, 319 ЦПК України , колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.