УХВАЛА

29 липня 2019 року

Київ

справа №638/772/17

адміністративне провадження №К/9901/18860/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Тацій Лариси Василівни у справі №638/772/17 за позовом ОСОБА_1 , громадської організації «Міські реформи», громадської організації «Харківський антикорупційний центр», ОСОБА_4 , громадської організації «Критичне мислення» до виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , Харківська обласна державна адміністрація про скасування рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.11.2016 №768, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою виконавчого комітету Харківської міської ради на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.03.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017,

УСТАНОВИВ:

20.01.2017 ОСОБА_1 , Громадська організація «Міські реформи», Громадська організація «Харківський антикорупційний центр» звернулися з адміністративним позовом до виконавчого комітету Харківської міської ради, в якому просили скасувати рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.11.2016 №768 «Про проведення відкритого архітектурного бліц - конкурсу на ескіз - ідею пам`ятного знака на майдані Свободи у місті Харкові».

Водночас, 13.02.2017 ОСОБА_4 та Громадська організація «Критичне мислення» звернулися з адміністративним позовом до виконавчого комітету Харківської міської ради, в якому просили про скасування наведеного вище рішення Харківської міської ради.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.02.2017 вказана позовна заява була об`єднана в одне провадження з первісним позовом.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.03.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 позов задоволено. Визнано протиправним та скасоване рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.11.2016 №768 «Про проведення відкритого архітектурного бліц - конкурсу на ескіз - ідею пам`ятного знака на майдані Свободи у місті Харкові».

Не погодившись і з вказаними судовими рішеннями, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 відкрито касаційне провадження у цій справі.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2018, визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Гімона М. М., суддів: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.

В подальшому, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М. М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), на підставі розпорядження заступника керівника апарату верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2019 №733/0/78-19, відповідно до підпункту 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30, зі змінами та доповненнями, пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл, в тому числі, даної касаційної скарги.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019, визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи у складі: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Рибачук А. І., Тацій Л. В.

18.07.2019 в автоматизованій системі документообігу Суду зареєстрована заява ОСОБА_1 про відвід судді Тацій Л. В., яка мотивована тим, що вказана суддя є дочкою ОСОБА_5 , який є членом виконавчого комітету Харківської міської ради - відповідача за цим позовом.

Зазначена обставина, на думку заявника, викликає сумнів у неупередженості судді Тацій Л. В., яка, у зв`язку з цим, не може брати участь у розгляді цієї справи та підлягає відводу відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 КАС України.

Вирішуючи порушене заявником питання про відвід судді колегія суддів виходить з такого.

Так, частинами першою, другою, третьою статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з положеннями частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Пунктом 3 частини першої статті 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.

Також, за змістом пункту 4 частини першої цієї ж статті КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Разом з тим, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.

Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому ним Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У даному ж випадку, заявляючи відвід судді, позивачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід також не вбачається.

При цьому, предметом даного спору є рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.11.2016 №768 «Про проведення відкритого архітектурного бліц - конкурсу на ескіз - ідею пам`ятного знака на майдані Свободи у місті Харкові», яким, окрім іншого, вирішено: провести на благодійних засадах відкритий архітектурний бліц-конкурс на ескіз-ідею пам`ятного знаку на майдані Свободи у м. Харкові; затвердити програму та умови конкурсу.

В свою чергу, статтею 53 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної у місті ради - заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць і є правомочними, якщо в них беруть участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

Дійсно, за інформацією офіційного веб-сайту Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету (https://www.city.kharkov.ua/uk/gorodskaya-vlast/ispolnitelnyie-organyi/sostav spolkoma.html) ОСОБА_5 входить до складу виконавчого комітету Харківської міської ради, втім, як зі змісту копії спірного рішення виконавчого комітету, наявного у матеріалах справи, так і з самих матеріалів справи, доводів заяви позивача про відвід, а також доданих до неї документів, не вбачається, що ОСОБА_5 брав участь у прийнятті цього рішення.

Поряд із цим, заявник, як на підставу для задоволення заяви, посилається лише на факт родинних зв`язків судді з членом виконавчого комітету й, при цьому, не вказує жодних мотивів, які б давали підстави для висновку про наявність будь-якої залежності чи взаємозв`язку цієї обставини з впливом (прямо чи опосередковано) на упередженість або необ`єктивність судді. Не простежується такого й виходячи з предмету заявленого позову та меж його розгляду судом.

Оцінивши наведені заявником доводи в контексті предмету спору, суб`єктного складу учасників справи, предмету доказування, ураховуючи названі приписи процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Тацій Л. В.

За правилами частини четвертої статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

В той же час, у відповідності з приписами пункту 8 частини другої статті 236 суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід, однак, у даному випадку, колегія суддів не вбачає підстав для застосування такого повноваження судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 36-38, 39, 40 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Верховного Суду Тацій Ларисі Василівні у справі №638/772/17 за позовом ОСОБА_1 , громадської організації «Міські реформи», громадської організації «Харківський антикорупційний центр», ОСОБА_4 , громадської організації «Критичне мислення» до виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , Харківська обласна державна адміністрація про скасування рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.11.2016 №768.

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тацій Лариси Василівни до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для вирішення питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С. Г. Стеценко

Судді: А. І. Рибачук

Л. В. Тацій