Справа №22ц-498/2007 р.                           Головуючий у 1 інстанції Рудик Ю.В.

Категорія 38                                               Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.

УХВАЛА   

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2007 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного

суду Київської області в складі:

головуючого - судді Антоненко В.І.,

суддів Поліщука МА., Тракало В.В.,

при секретарі ЧабанюкТ.Г.

розглянула  у відкритому судовому засіданні у м. Києві  матеріали цивільної справи за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миронівського районного

суду Київської області від 7 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа орган опіки та піклування

служби у справах неповнолітніх   Миронівської районної державної адміністрації про

позбавлення батьківських прав.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача та представника відповідачки, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

встан овил а:

У жовтні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, народження 6 серпня 2002 року з підстав, передбачених п.2 ч.І ст.164 СК України, а саме - ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

В позовній заяві зазначив, що з 2002 року до січня 2006 року перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою. У вересні 2002 року встановив батьківство відносно сина відповідачки. Проте з березня 2006 року ОСОБА_1 не проживає з дитиною, ніде не працює. Син перебуває на утриманні позивача. Відповідачка систематично вживала спиртні напої, з 7 квітня 2006 року перебуває на диспансерному обліку в кабінеті нарколога. Від виховання сина ухиляється.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 7 листопада 2006 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в позові з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.

Задовольняючи позов про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 суд виходив з того, що відповідачка із серпня 2006 року не піклується про здоров"я, фізичний, духовний та моральний розвиток сина ОСОБА_3, народження 6 серпня 2002 року. При цьому суд послався на висновок опікунської ради при виконавчому комітеті Миронівської міської ради щодо доцільності позбавити відповідачку батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 (а.с.17). Проте суд не врахував, що згідно чинного сімейного законодавства при розгляді справ про позбавлення батьківських прав обов'язковим є наявність письмового висновку органів опіки й піклування за місцем проживання дитини та їхня участь у судовому засіданні. Складати такі висновки повинні    відділи    та

управління освіти районних, районних у містах Києві й Севастополі державних адміністрацій і виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад. Чинним законодавством не передбачено затвердження таких висновків іншими органами, зокрема опікунською радою, яка є громадською організацією, а не державним органом.

Крім того, з пояснень позивача в судовому засіданні вбачається, що фактично мотивами звернення ним до суду з позовом є те, що відкрилася спадщина на будинок, в якому мешкала сім"я позивача та відповідачки, і спадкоємцем за заповітом на вказаний будинок є неповнолітній ОСОБА_3. Проте суд на це уваги не звернув, належним чином не перевірив пояснень відповідачки про те, що вона не може приймати участь у вихованні сина з тих підстав, що позивач не допускає її до будинку та дитини, що тривалий період часу вона перебувала на лікуванні в іншій місцевості. До матеріалів справи відповідачка надала докази про те, що має постійне місце роботи, позитивно характеризується за місцем роботи, але суд цим доказам оцінки не дав та не врахував, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом.

За таких обставин, коли суд не витребував висновок органу опіки й піклування щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та не залучив його до участі в справі в якості третьої особи, рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.І ст.ЗП ЦПК України з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, більш повно з"ясувати обставини справи, перевірити обґрунтованість доводів та заперечень сторін, зокрема щодо ухилення відповідачки від своїх обов'язків по вихованню дитини, оскільки ухилення батька чи матері від утримання дитини не можуть призвести до позбавлення батьківських прав за ст.164 СК України.

Керуючись ст. 307, 311,315,317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   задовольнити частково.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 7 листопада 2006 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.