АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2006 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Притуленко О.В.,
суддів Іщенка В.І.,
Полянської В.О.,
при секретарі: Бакановській Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Нижньогірської районної ради АР Крим про скасування рішення 27-ї сесії Нижньогірської районної ради про звільнення з посади головного редактора газети "ІНФОРМАЦІЯ_1" та визнання контракту недійсним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди за апеляційною скаргою Нижньогірської районної ради АР Крим та ОСОБА_1на рішення Ніжньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Нижньогірської районної ради АР Крим про скасування рішення 27-ї сесії Нижньогірської районної ради від 23.12.2005 року про звільнення з посади головного редактора газети "ІНФОРМАЦІЯ_1" та визнання контракту від 17.12.2002 року недійсним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Свій позов ОСОБА_1. мотивує тим, що рішенням 27-ї сесії Нижньогірської райради АР Крим він був звільнений з посади головного редактора газети „ІНФОРМАЦІЯ_1", однак, вказане рішення він вважає незаконним, оскільки воно не відповідає вимогам законодавства України. Крім того, між газетою та позивачем був укладений новий контракт, який на думку ОСОБА_1, суттєво погіршує його стан, як працівника газети, у зв'язку з чим, позивач вимагає визнати його незаконним.
Згодом, ОСОБА_1. доповнив свій позов, вимагаючи стягнення з відповідача середнього заробітку в сумі 5079 грн. 98 коп. за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням, а також стягнення моральної шкоди, заподіяної йому прийняттям незаконного рішення про звільнення Нижньогірською райрадою АР Крим.
Рішенням Нижньогірського районного суду АР Крим від 21 лютого 2006 р. позов
ОСОБА_1 до Нижньогірської районної ради АР Крим був задоволений
частково: було визнано незаконним та скасовано рішення 27-ї сесії Нижньогірської
районної ради АР Крим четвертого скликання НОМЕР_1 від 23 грудня 2005 р. про звільнення
ОСОБА_1 з посади головного редактора газети „ІНФОРМАЦІЯ_1"; у задоволені
Справа № 22-751-ф/2006р. Головуючий у першій інстанції
--- Кустова І.В.
--- Суддя-доповідач Іщенко В.І.
решти вимог ОСОБА_1 було відмовлено; стягнуто з Нижньогірської районної ради АР Крим на користь держави державне мито 8 грн. 50 коп.
Нижньогірська районна рада АР Крим на вказане рішення подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і постановити нове, відмовивши у позові ОСОБА_1 Апелянт, в обгрунтування своїх вимог, посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування судом обставин по справі, а також неврахування вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини.
ОСОБА_1. також не погодився з рішенням суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати частково, задовольнивши його позовні вимоги у повному обсязі. Апелянт посилається на те, що судом були порушені норми матеріального права, зокрема, судом було помилково встановлено, що наказ про звільнення позивача не видавався і він продовжував працювати на посаді у зв'язку з чим йому було відмовлено у частині його вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; судом не були враховані вимоги законодавства, які регулюють відносини щодо контрактної форми праці і було неправомірно відмовлено у позові про стягнення моральної шкоди.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги Нижньогірської райради АР Крим та ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1. на підставі наказу НОМЕР_2 від 09 березня 1992 р. працює на посаді головного редактора газети і 04 жовтня 2002 р. загальними зборами трудового колективу газети „ІНФОРМАЦІЯ_1" його було обрано головним редактором газети і було вирішено заявити клопотання перед депутатами Нижньогірської райради АР Крим про затвердження його кандидатури; у той же час були внесені зміни до Статуту газети, який був затверджений рішенням 5-ї сесії 24 скликання Нижньогірської райради АР Крим від 11 жовтня 2002 р., тоді ж ОСОБА_1. був затверджений на посаді головного редактора газети. Рішенням НОМЕР_1 від 23 грудня 2005 р. 27-ї сесії 4-го скликання Нижньогірської райради АР Крим ОСОБА_1 було звільнено з посади головного редактора, однак таке рішення є незаконним і не відповідає вимогам законодавства України.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлене рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до ст.23 ч.1 і 2 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" № 2782-ХІ від 16 листопада 1992 р., редактор (головний редактор) призначається (обирається) на посаду і звільняється з посади в порядку, встановленому засновником (співзасновниками) у статуті редакції відповідно до чинного законодавства України про працю. Редактор (головний редактор), обраний на посаду трудовим колективом редакції, не може бути звільнений з посади без згоди трудового колективу редакції.
П.5.2 Статуту редакції Нижньогірської районної газети „ІНФОРМАЦІЯ_1", який був затверджений рішенням 5-ї сесії 24 скликання Нижньогірської райради АР Крим від 11 жовтня 2002 р., встановлено, що підприємство очолює головний редактор, який призначається та звільняється з посади за пропозицією трудового колективу сесією районної ради. У той же час, з матеріалів справи не вбачається, що така пропозиція про звільнення ОСОБА_1 з посади головного редактора газети „ІНФОРМАЦІЯ_1" надходила від трудового колективу до Нижньогірської районної ради АР Крим.
Крім того, відповідачем при постановленні рішення про звільнення ОСОБА_1 не виконані вимоги п.22 Постанови Кабінету Міністрів України „Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору" від 19 березня 1994 р. № 170, якими встановлено, що уразі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань, передбачених у контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні.
Таким чином, рішення НОМЕР_1 від 23 грудня 2005 р. 27-ї сесії 4-го скликання Нижньогірської райради АР Крим, з урахуванням вищевикладеного, є незаконним і підлягає скасуванню.
Що стосується стягнення з Нижньогірської районної ради АР Крим середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то, на думку колегії судців, такі вимоги не підлягають задоволенню оскільки позов ОСОБА_1 в цій частині був поданий до неналежного відповідача, так як з матеріалів справи вбачається, що заробітну плату позивач отримує не у Нижньогірський райраді АР Крим, а в редакції газети „ІНФОРМАЦІЯ_1"(а.с. 27).
Відповідно до П.18 Постанови Кабінету Міністрів України „Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору" від 19 березня 1994 р. № 170 встановлено, що контракт повинен передбачати зобов'язання роботодавця щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові у разі дострокового розірвання контракту. Однак, контракт, укладений між ОСОБА_1 та Нижньогірської районною радою АР Крим такого зобов'язання адміністрації не передбачає.
Крім того, контракт між сторонами укладено з дотриманням вимог трудового законодавства, відповідно до ст. 16 Закону України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991 року №887-ХІІ, який був чинним на момент укладення контракту.
Таким чином, на підставі наведеного рішення суду першої інстанції є правильним, постановленим з урахуванням вимог діючого законодавства України і підстав для його скасування за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Нижньогірської районної ради немає.
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Нижньогірської районної ради Автономної Республіки Крим і ОСОБА_1на рішення Ніжньогірського районного суду Автономної Республіки Крим відхилити.
Рішення Ніжньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до Нижньогірської районної ради Автономної Республіки Крим про скасування рішення 27-ї сесії Нижньогірської районної ради від 23.12.2005 року про звільнення з посади головного редактора газети "ІНФОРМАЦІЯ_1" та визнання контракту недійсним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,
однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з
дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.