АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
________________________ у м. ФЕОДОСІЇ________________________
Справа № 22-а-1065-ф /2006 р. Головуючий першої інстанції
Чулуп О. С. Суддя доповідач Іщенко В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року червня місяця 20 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі: Головуючого, судді Притуленко Т.І. Суддів Іщенка В.І.
Полянської В.О.. При секретарі Бакановській Н.В. розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1до Державної виконавчої служби в Кіровському районі АР Крим про скасування постанови від 17.11.2005 року заступника начальника відділу державної виконавчої служби про повернення виконавчого листа за апеляційною скаргою в.о. начальника ДВС в Кіровському районі на постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 березня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
28.11.2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Державної виконавчої служби в Кіровському районі АР Крим у якому просить скасувати постанову від 17.11.2005 року заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кіровського РУК) Циганок О.О. про повернення виконавчого листа стягувачеві і зобов*язати виконавчу службу виконати рішення Кіровського районного суду від 21.04.2005 року № НОМЕР_1 в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що 19.11.2005 року ВДВС повернув виконавчий документ без виконання, за відсутності коштів на рахунку в/ч НОМЕР_2, однак частину боргу стягнув. Його заява про накладення арешту на майно в межах суми боргу залишена без відповіді.
Постановою Кіровського районного суду від 09.03.2006 року позов задоволено, скасовано постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції від 17.11.2005 року про повернення без виконання виконавчого листа № НОМЕР_3 виданого 21.04.2005 року.
На вказану постанову в.о. начальника ДВС в Кіровському районі подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати. Апелянт в обгрунтування своїх вимог посилається на те, що заборгованість по речовому забезпеченню не стягнута, так як боржник не має кошторисних показників з яких би можна провести списання вищевказаного виду боргу. На майно військової частини арешт накласти неможливо, так майно передано їй в оперативне управління, а власником майна є Міністерство оборони, однак воно відповідачем по справі не є. Виконавчий лист повернуто стягувачеві відповідно до закону «Про виконавче провадження».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга в.о. начальника ДВС в Кіровському районі не підлягає задоволенню з наступних підстав
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про введенню мораторію на примусову реалізацію майна» мораторій встановлено на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об*єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за, рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою. Отже даний закон не розповсюджує свою дію на державні установи - військові частини, та стосується примусової реалізації тільки об*єктів нерухомого майна та інших основних заходів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів підприємств. Відповідачем не надано доказів того, що ним вчинялися дії по виявленню майна боржника, накладенню на це майно арешту для подальшої його реалізації для задоволення вимог стягувача і відповідач не вжив передбачених законом заходів для виконання рішення суду.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин ухвалена постанова, яка відповідає вимогам матеріального і процесуального закону
Відповідно до ст.40 ч.1 п.2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Як вбачається з постанови заступника начальника ВДВС Кіровського РУЮ від 17.11.2005 року, виконавчий лист повернуто стягувачеві відповідно п.2 ч.1 ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження», однак доказів про звернення стягнення на майно боржника або розшук майна боржника чи відсутність майна на яке може бути звернено стягнення, судові не надано. Оскільки державним виконавцем такі дії не проведені, суд вірно дійшов висновку, що виконавчий лист повернуто стягувачеві передчасно і постанову скасував, з чим погоджується колегія суддів.
Керуючись статтями 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,
УХВАЛИЛА
Апеляційну скаргу в.о. начальника відділу виконавчої служби в Кіровському районі АР Крим Циганок О.О. - відхилити.
Постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 березня 2006 року за позовом ОСОБА_1до Державної виконавчої служби в Кіровському районі АР Крим про скасування постанови від 17.11.2005 року про повернення виконавчого листа без виконання залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.