ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 року                                м. Сімферополь

Суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим – Дорошенко Т.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11.01.2010 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

встановив:

Постановою суду ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1, ч.1 ст.163-4 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. за те, що він, займаючи з 16.02.2000 року посаду директора приватного підприємства «Платан», допустив порушення Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок з доходів фізичних осіб», «Про податок на додану вартість», що було встановлено при проведенні 13.11.2009 року державними інспекторами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі виїзної планової перевірки діяльності ПП «Платан» за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року.

В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі.

Свої доводи апелянт мотивує тим, що судовий розгляд справи був проведений з порушенням ст.268 КУпАП, оскільки апелянт не був повідомлений належним чином про день та місце розгляду справи, внаслідок чого не зміг надати до суду першої інстанції дані, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Апелянт зазначає, що акт за результатами проведеної податкової перевірки оскаржений ним до Окружного адміністративного суду АР Крим, на момент розгляду справи судом першої інстанції рішення за позовом Окружним адміністративним судом не прийнято, таким чином, факт порушення вимог податкового законодавства, про що зазначено в акті за результатами виїзної документальної перевірки, ще не є встановленим.

Перевіривши  доводи скарги, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного в постанові суду адміністративного правопорушення, виходячи з того, що ОСОБА_1 є директором приватного підприємства «Платан», а за результатами виїзної документальної перевірки приватного підприємства «Платан» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року було встановлено порушення вимог п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість за період  з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року на суму 850000,00 грн., в тому числі за травень 2008 року на зазначену суму; та порушення п.п.6.3.3 «е» п.6.3 ст.6 Закону України «По податок з доходів фізичних осіб» у вигляді заниження податкового зобов’язання на суму 670 грн. 06 коп., що знайшло своє відображення в акті за результатами зазначеної перевірки №11047/23-2/30645832 від 13.11.2009 року.

Крім того, суд першої інстанції вказав також про порушення вимог Закону України «Про плату за землю», однак в протоколі про адміністративне правопорушення вчинення порушень зазначеного Закону не вказувалося, питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення вимог цього Закону не ставилося, у зв’язку з чим вказівка суду першої інстанції про вчинення порушення вимог Закону України «Про плату за землю» підлягає виключенню з постанови суду першої інстанції.  

Доводи апелянта про те, що його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи суд находить надуманим, оскільки в матеріалах справи, а саме в протоколі про адміністративне правопорушення є відмітка про розгляд справи у Київському районному суді м. Сімферополя 11.01.2010 року. Копію протоколу з зазначенням дати та місця розгляду справи ОСОБА_2 отримувати відмовився, про що був складений акт, а тому суд приходить до висновку, що розгляд справи у суді першої інстанції відбувся з дотриманням вимог ст.268 КУпАП.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчинені ним, як керівником приватного підприємства «Платан» порушення встановленого порядку ведення податкового обліку, тобто адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, а крім того неперерахування ОСОБА_1 до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті особі доходів, тобто вчинення ним також адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП.

Призначене судом першої інстанції ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. відповідає вимогам ст.33 та ч.2 ст.36 КУпАП.

Доводи апелянта щодо того, що постанова суду винесена без достатніх для правильного вирішення справи даних, оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції апелянт оскаржив акт за результатами виїзної документальної перевірки приватного підприємства «Платан» до Окружного адміністративного суду АРК, суд находить необґрунтованими з тих підстав, що апелянт, який був належним чином повідомлений про дату апеляційного розгляду справи, до апеляційного суду не з’явився, доказів того, що акт податкової інспекції скасований – не надав.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги суд не находить.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1–   залишити без задоволення.

Виключити з постанови Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11.01.2010 року вказівку про порушення ОСОБА_1 ст.2, 14, 15 Закону України «Про плату за землю», в решті цю ж постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1, ч.1 ст.163-4 КУпАП –   залишити без змін.

Суддя Апеляційного суду

Автономної Республіки Крим Т.І. Дорошенко