ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2019 року № 640/18824/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов?язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - відповідач), в якому просив суд:

- визнати незаконними дії відповідача щодо відмови позивачу у переході на пенсію по інвалідності;

- зобов`язати відповідача перевести позивача на пенсію по інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в серпні 2018 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із письмової заявою з питання переходу на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте не зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням з відповідною вкладкою, та наданий до органу Пенсійного фонду України пакет документів, Головне управління безпідставно відмовило позивачу у задоволенні його заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 відкрито провадження у справі №640/18824/8 за вказаним позовом ОСОБА_1 та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання вимог ухвали від 19.11.2018 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що Головним управлінням правомірно було відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Представник відповідача стверджує, що підставою для такої відмови стала відсутність первинних документів, які б підтверджували період перебування позивача в зоні відчуження в якості ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильської АЕС.

З урахуванням викладеного, виходячи з положень п.2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією виданого позивачу 20.12.2011 посвідчення учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (2 категорія) серії НОМЕР_1 с.

Згодом, 12.02.2018 позивачу видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_2. Відповідно до вкладки НОМЕР_5 с таке посвідчення було видано ОСОБА_1 саме як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно даних експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв`язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, (вих. №6907 від 13.12.2017) Центральною міжвідомчою експертною комісією встановлено наявність у ОСОБА_1 захворювання, що пов`язане з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до довідки серії НОМЕР_3 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 починаючи з 09.01.2018 та довічно встановлено третю групу інвалідності (ступінь втрати професійної здатності 60%) у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з роботами з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

Як вбачається з поданих представником відповідача до суду копії матеріалів з пенсійної справи ОСОБА_1 та змісту відзиву на позов, позивачу з 09.11.2011 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1. При цьому, в протоколі Дніпровського районного управління Пенсійного фонду України №94651 від 05.03.2012 про призначення пенсії міститься відмітка про те, що пенсіонер (позивач) є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС (2 категорія).

Представник відповідача пояснив, що розрахунок такої пенсії було здійснено з урахуванням пільгового стажу з 12.12.1998 по 17.12.1986, а саме у зв`язку із зайняттям ОСОБА_1 протягом вказаного періоду на роботах, які дають право на пенсію пільгових умовах за списком №1, що підтверджується довідкою Автобусного парку №2 Комунального підприємства «Київпастранс» від 11.11.2011 №292-00-59.

Відповідно до заяв позивача від 23.02.2018 та 22.05.2018 та згідно розпорядження №889101 від 25.05.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 починаючи з 09.01.2018 було переведено на пенсію по інвалідності ІІІ групи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розрахунок такої пенсії здійснено в твердих нормах, без урахування заробітної плати.

31.05.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. До вказано заяви позивачем був доданий пакет документів, в т.ч.: довідку Автобусного парку №2 КП «Київпастранс» від 13.02.2018 за №72 з відомостями про розмір та складові заробітної плати, виплаченої ОСОБА_1 за роботу в населених пунктах зони відчуження (м. Чорнобиль, м. Горностайполь), довідку Автобусного парку №2 КП «Київпастранс» від 31.05.2018 за №382 (виданої як довідку за формою №122) з відомостями про те, що у період з 03.12.1986 по 17.12.1986 ОСОБА_1 відпрацював в населеному пункту Горностайпіль та у м. Чорнобиль по 90 годин; копію табелю обліку робочого часу в зоні відчуження (м. Чорнобиль, н.п. Горностайпіль; копію розрахункового листка заробітної плати за грудень 1986 року; копію трудової книжки.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №73913/03 від 07.09.2018 позивачу було відмовлено у переході на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з огляду на наступне: при розгляді наданих документів з`ясовано, що в табелі робочого часу відсутня відмітка зони ЧАЕС, табель завіренй лише печаткою організації. Первинними документами неможливо визначити перебування в зоні ЧАЕС та в н.п. Горностайпіль. Розрахунок складових заробітної плати не відповідає даним, зазначеним в наданих документах, в зв`язку з чим розрахунок пенсії зробити не має можливості.

Вважаючи таку відмову відповідача незаконною та необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).

Так, згідно із статтею 9 Закону №796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 10 Закону №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

В силу норм абз. 1, 3 і 4 ст. 15 цього Закону підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

За змістом норми ст. 49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (у свою чергу, Згідно із ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення, зокрема, чоловіками 60 років та наявності страхового стажу не менше п`яти років).

Окрім того, ст. 54 цього ж Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1 та у зв`язку з втратою годувальника може призначатись державна пенсія - пенсія по інвалідності. А саме пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону №796-ХІІ визначений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).

Положеннями пунктів 2 та 3 зазначеного Порядку передбачено, що заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження, зокрема, менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати;

В усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку (п. 6 Порядку).

Перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1), затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (що зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за №1566/11846).

Так, за змістом положень п. 2.1, 2.2 Порядку №22-1, у редакції чинній з 31.05.2018, до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1 - 4 пункту 2.1 цього розділу, а саме:

- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637;

- для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення) (При цьому, у п. 2.10 цього ж Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми);

- документи про місце проживання (реєстрації) особи.

Додатково абз. 2 п. 2.2 Порядку визначено, що орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК.

У контексті з наведеним переліком документів, необхідних для призначення пенсії по інвалідності, у зв`язку із захворюванням внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, суд також враховує те, що попередньо постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 09.03.1988 № 122 «Про затвердження форми стандартної довідки про роботу, що дає право на державну пенсію на пільгових умовах, та на пенсію за віком у підвищеному максимальному розмірі відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195 та постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 29.12.1987 № 1497-378» окремо була затверджена форма довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що мала надаватися підприємствами (установами), у складі яких працівник був безпосередньо зайнятий на роботах в зоні відчуження.

Згідно з п. 2.7 і 2.8 Порядку №22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Зі змісту наведених норм права можна дійти висновків про те, що державні пенсії по інвалідності особам, віднесеним до категорії 1, що передбачені ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначаються у встановленому порядку із заробітку, одержаного особою за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках. Така пенсія призначається виходячи зі змісту довідки про заробітну плату в зоні відчуження, що відповідно до ст. 15 Закону №796-ХІІ видається підприємством, установою, організацією, де працювала особа, або їх правонаступником за встановленою формою. Зазначена довідка видається на підставі первинних документів: особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів, що містять відомості про нараховану заробітну плату за роботу в зоні відчуження, місце роботи (населений пункт, номер зони, кратність чи об`єкт), період роботи в зоні відчуження, конкретні дні роботи чи їх загальну кількість, тривалість робочого дня, премію тощо. Копії первинних документів в обов`язковому порядку додаються до довідки про заробітну плату.

Наведена правова позиція суду кореспондується із висновками Вищого адміністративного суду України, що наведені в тексті його ухвали від 13.05.2017 №К/800/15740/17 (справа № 367/6495/16-а) за результатами розгляду схожої адміністративної справи.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали суд встановив, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 від 12.02.2018, виданим позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Доказів скасування або анулювання виданого позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, сторони до суду не надали

Також позивач має статус особи з інвалідністю (3 група), причинний зв`язок якої встановлено із захворюванням, пов`язаним із проведенням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено наданими позивачем експертним висновком №6907 від 13.12.2017 і довідкою МСЕК серії АВ №0971188 від 15.01.2018 та не спростовано відповідачем.

За даними трудової книжки ОСОБА_1 у період з 26.11.1981 по 02.05.1994 він працював на Київському автотранспортному підприємстві 09127 (яке, як вбачається з тексту цієї трудової книжки та довідки Автобусного парку №2 Комунального підприємства «Київпастранс» КМДА від 15.07.2019 №548, 29.04.1986 спочатку було перейменоване на Київське автотранспортне підприємство 33034, з 29.12.1987 - на Київське автотранспортне підприємство 13034, а потім з 01.11.2001 - на Автобусний парк №2), на посаді слюсаря з ремонту автомобілів.

Згідно змісту копії наказів Київського управління пасажирського автотранспорту Автотранспортного підприємства 33034, датованого 01.12.1986 за №392 (остання отримана позивачем від Автобусного парку №2 КП «Київпастранс» разом із супровідним листом №539 від 14.07.2017) позивача у складі бригади слюсарів було відряджено до с. Горностайпіль на період з 03.12.1986 по 17.12.1986 для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Дані відомості також наведені в тексті іншого наказу Київського управління пасажирського автотранспорту Автотранспортного підприємства 33034, за №430 від 30.12.1986, що виданий з питання заохочення працівників (серед них і позивача, табельний номер 8186) за роботу в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до наданих позивачем копій табелю обліку робочого часу за період грудень 1986 року, посвідченого Автобусним парком №2, та довідок Автобусного парку №2 КП «Київпастранс» за №72 від 13.02.2018 і №382 від 31.05.2018 (остання видана за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 09.03.1988 №122), у період з 03.12.1986 по 17.12.986 ОСОБА_1 відпрацював в зоні відчуження, а саме: в с. Горностайпіль та м. Чорнобіль по 90 годин у кожному населеному пункті.

Додатково позивачем було надано копію пропуску №011034, виданого йому як працівнику Автотранспортного підприємства 33034 для в`їзду у закриту зону (м. Чорнобиль), строком дії до 18.12.1986.

Згідно довідки Автобусного парку №2 вих. №72 від 13.02.2018 ОСОБА_1 за роботу у вказаних населених пунктах та за зазначений період грудня 1986 року за місцем роботи Автотранспортне підприємство 33034 за даними платіжної відомості №8186 від 10.01.1987 року була виплачена заробітна плата у загальній сумі 657,46 крб. (в т.ч. 153,45 крб. в якості збереженого середнього заробітку за час роботи в зоні відчуження).

Водночас за даними копії розрахункової відомості за грудень 1986 року (табельний №8186) за вказаний місяць 1986 року ОСОБА_1 було нараховано заробітної плати всього на загальну суму 638,63 крб., а згідно даних окремо складеного Атобусним парком №2 розрахунку заробітної плати за участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС слюсара 5-го розряду ОСОБА_1 (табельний №8186) в період відрядження з 03.12.1986 по 17.12.1986 розмір заробітної плати, нарахованої за вказані дні (11 робочих, 4 вихідних) склав 504,01 крб.

Позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заяву від 23.02.2018 з проханням перерахувати та перевести його з одного виду пенсію на іншу в разі доцільності, та 22.05.2018 заяву про переведення на пенсію по інвалідності як учаснику з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в твердих нормах.

Відповідно до наданих відповідачем копії окремих документів з матеріалів з пенсійної справи ОСОБА_1 суд встановив, що починаючи з 09.01.2018 ОСОБА_1 вже було переведеного з одного виду пенсії на іншу, а саме: з пенсії за віком на пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків, про що зазначено у розпорядження органу Пенсійного фонду України за №889101 від 25.05.2018.

З метою здійснення відповідачем перерахунку такої пенсії по інвалідності з урахуванням розміру отриманої позивачем заробітної плати за роботу в зоні відчуження, останнім подано до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідну заяву від 31.05.2018. Разом із цією заявою про перерахунок пенсії від 31.05.2018 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві були надані наступні документи: копія трудової книжки; № копії описаних вище наказів Київського управління пасажирського автотранспорту Автотранспортного підприємства 33034, копія табелю обліку робочого часу за грудень 1986 року, копія розрахункової відомості АТП за грудень 1986 року стосовно ОСОБА_1 , - вказані копії документів були посвідчені посадовою особою Автобусного парку №2 КП «Київпастранс»; оригінали довідок Автобусного парку №2 КП «Київпастранс» вих. №72 від 13.02.2018 та №382 від 31.05.2018; розрахунок заробітної плати за участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період відрядження з 03.12.1986 по 17.12.1986, складений Автобусним парком №2 КП «Київпастранс».

У відповідь на таку заяву відповідач своїм листом від 07.09.2018 №73913/03 повідомив пенсіонера про те, що йому взагалі відмовлено в переході на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тобто, зі змісту зазначеного листа Головного управління та тексту відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач змінив своє рішення про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №796-ХІІ з причини відсутності первинних документів, що підтверджують період перебування пенсіонера на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Надаючи оцінку наведеній позиції позивача в контексті пакету документів, поданих позивачем разом із заявою від 31.05.2018, суд приходить до висновку, що такі документи повною мірою підтверджують обставину виконання ОСОБА_1 у період з 03.12.1986 по 17.12.986 робіт у зоні відчуження. Протилежного відповідачем доведено не було.

Що стосується зауважень відповідача до змісту розрахунку складових заробітної плати, складеного Автобусного парку №2, як такого, що не відповідає даним наданих первинних документів, то з цього приводу суд зазначає наступне. По-перше, в своєму листі від 07.09.2018 №73913/03 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не було конкретизовано, які саме розбіжності та між якими з наданих документів наявні, що перешкоджають йому вирішити питання про призначення (обчислення) пенсії по інвалідності позивачу. По-друге, суд бере до уваги те, що відомості про нараховану та виплачену позивачу заробітну плату за період роботи в зоні відчуження були підготовлені підприємством, на якому позивач працював упродовж відповідного проміжку часу (в даному випадку в грудні 1986 року). А тому випадку наявності сумнівів щодо розміру та/або окремих складових такої нарахованої (виплаченої) заробітної плати відповідач в силу положень ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, п. 4.2 Порядку №22-1 не був можливості та мав обов`язок з`ясувати питання щодо достовірності наданих підприємством пенсіонеру відомостей про розмір та склад нарахованої йому заробітної плати за час роботи в зоні відчуження.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Наведена норма кореспондується з п. 1.1 Порядку №22-1, відповідно до якої заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

За приписами п.4.2 Порядку 22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

В даному випадку органом Пенсійного фонду України не було вжито передабачених чинним законодавством заходів з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяв ОСОБА_1 з питань переведення з одного виду пенсії на іншу, перерахунку пенсії по інвалідності. У зв`язку з чим суд вважає, що прийняте відповідачем рішення про відмову у переведенні позивача на пенсію по інвалідності є передчасним та таким, що не відповідає критеріям, встановленим ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

А саме за змістом ч. 2 ст. 2 цього Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В даному випадку, відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві рішення про відмову в переведенні на пенсію по інвалідності за поданими заявами.

За змістом норм ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Водночас суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 і 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність захисту права позивача, як учасника з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №796-ХІІ, шляхом прийняття рішення про визнання протиправним дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за результатами розгляду заяв останнього від 22.05.2018 та 31.05.2018, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.05.2018 і 31.05.2018 з урахуванням висновків суду.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 134, 139, 241-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання протиправними дій, зобов?язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за результатами розгляду заяв останнього від 22.05.2018 і 31.05.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 22.05.2018 і 31.05.2018 з питання переведення з одного виду пенсії на інший, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок