Справа № 2-846\10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 року Сімферопольський районний суд у складі головуючого судді Шофаренка Ю.Ф. при секретарі Олейникові О.Ю. розглянувши у відкритому   судовому засіданні справу за  позовом ОСОБА_1, що діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2   до ОСОБА_3  про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселенні, зустрічному  позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1\2 частину квартири, встановлення прядку користування квартирою та розділ особового рахунку на квартиру

в с т а н о в  и  в:

сторони під час шлюбу  придбали у власність квартиру АДРЕСА_1 .

У зв’язку з тим, що відповідач  змінив замки на вхідних дверях і перешкоджає у користуванні квартирою, в позові ставиться питання про усунення перешкод та вселенні у квартиру.  

У зустрічному позові відповідач, з посиланням на те, що квартира придбана під час шлюбу просить  визнати за ним  право власності на 1\2 частину квартири, встановити  прядок користування квартирою і виділити йому у користування житлову кімнату, площею 8.5 кв.м. з лоджією, відповідачці з дитиною кімнату, площею  18.1 кв.м, кухню, ванну, туалет,  коридор ( прихожу), балкон залишити в загальному користуванні, та  поділити особистий  рахунок  на  квартиру по сплаті за користування комунальними послугами.

В судовому засіданні  сторони підтримали  свої вимоги і визнали вимоги один одного, тому суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки визнання  сторонами заявлених  позовів  не суперечить закону не порушує права свободи та інтереси інших осіб.

Так ст. 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності, при чому частки дружини та чоловіка є рівними( ст. 70 СК).

 Судом, на підставі свідоцтва про одруження, та рішення про розірвання шлюбу  встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 20 лютого  1999 року  по 07 жовтня 2009 року.

Під  час шлюбу,  у 2004 році, придбали у власність квартиру, що знаходиться  в АДРЕСА_1, тому вона належить сторонам на праві спільної сумісної власності по 1\2 кожному.

Відповідно до  ст. 317 ЦК України  власник має право  володіння, користування та розпорядженням своїм майном, тому вимоги про вселення позивачки обґрунтовані  та підлягають задоволенню.

Оскільки  між сторонами виник спір з приводу користування квартирою, а реальному розділу вона не підлягає, суд вважає, що вимоги  ОСОБА_3 про встановлення порядку користування квартирою відповідають вимогам ст.. 358 ЦК Україні і   підлягають задоволенню.

Сторони в судовому засіданні пришли до порозуміння з приводу порядку користування квартирою, відповідно до якого у користування  ОСОБА_3 переходить житлова кімнату, площею 8.5 кв.м. з лоджією, ОСОБА_1, з дитиною, кімнату площею  18.1 кв.м.

 Кухня, ванна, туалет,  коридор ( прихожа), балкон залишаються  в загальному користуванні.

Суд вважає, що визначений сторонами порядок користування квартирою відповідає інтересам сторін, а тому саме такий порядок повинен бути встановлений рішенням суду.

Встановлення  порядку  користування квартирою є підставою для  укладення  з кожним із співвласників окремих особистих рахунків для  сплати комунальних послуг.

Керуючись ст.ст. 60, 70 СК  України, ст.ст.317, 358, 368 ЦК України 10, 60,61, 213-215 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати, що  квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та  ОСОБА_1, в рівних частках, по 1\2 частці кожному.

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між  ОСОБА_3 та  ОСОБА_1.

Виділити у користування ОСОБА_3 житлову кімнату, площею 8.5 кв.м. з лоджією.

Виділити у користування ОСОБА_1 кімнату площею  18.1 кв.м.

 Кухня, ванна, туалет,  коридор ( прихожа), балкон залишаються  в загальному користуванні.

Встановлення  порядку  користування квартирою є підставою для  укладення  з кожним із співвласників окремих особистих рахунків для  сплати комунальних послуг.

Вселити ОСОБА_1  та  неповнолітнього ОСОБА_2  в   квартиру АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим.

Заява про оскарження рішення подається протягом 10 днів с дня проголошення рішення, апеляційна скарга протягом 20 днів після подачі заяви.

Суддя