УХВАЛА

iменем України

Справа № 330/1379/18

2/330/31/2019

"11" липня 2019 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

судді Ковальчук О. А.

за участю секретаря Базаджи Т.О.,

прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Лисенко І.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 . ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Якимівка клопотання представника відповідача ОСОБА_1   ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом керівника Мелітопольської місцевої прокуратури в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування п.п.1.4 п.1, п.п. 2.4 п.2 рішення Кирилівської селищної ради від 18.05.2010 року № 27 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам для дачного будівництва», визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку про залишення позовної заяви без розгляду.

встановив:

В судовому засіданні відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивуючи тим, що у позовній заяві прокурор не зазначив орган уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, чим допустив порушення вимог ч.4 ст. 56 ЦПК України, не врахувавши що цей орган визначений спеціальним Законом. Крім того у позовній заяві прокурор чітко не зазначив процесуальних підстав за яких він може набути статусу позивача - відсутність такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, чим явно порушив вимоги ч.5 ст. 56 ЦПК України. Також прокурор не надав доказів дотримання ним вимог частин 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 С ОСОБА_5 заперечує проти задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду, мотивуючи тим, що прокурор звернувся з даним позовом як самостійний позивач, оскільки місцевою прокуратурою порушується питання щодо законності виділення у постійне користування земель комунальної власності, тому статус органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, могла набути виключно Кирилівська селищна рада, однак у зв`язку із оскарженням саме дій ради, її обґрунтовано визначено відповідачем у справі. Звернення прокурора до суду у якості самостійного позивача відповідає вимогам чинного законодавства.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторони, суд вважає, що клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не законне, не обґрунтоване та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

19.07.2018 року керівник Мелітопольської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування п.п.1.4 п.1, п.п. 2.4 п.2 рішення Кирилівської селищної ради від 18.05.2010 року № 27 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам для дачного будівництва», визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Згідно із частинами 4, 5 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного і багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів.З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається: позовів чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. На підставі аналізу наведених норм Верховний Суд у постановах від 21.12.2018 у справі № 922/901/17 та від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 зробив висновок, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. У позовній заяві прокурором обґрунтовано у чому саме полягають порушення інтересів держави внаслідок незаконного надання Кирилівською селищною радою у приватну власність земельної ділянки на узбережжі Азовського моря. Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набивається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Прокурор звернувся з даним позовом до суду як самостійний позивач, оскільки у даному випадку місцевою прокуратурою порушується питання щодо законності виділення у постійне користування земель комунальної власності, тому статус Органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, могла набути виключно Кирилівська селищна рада, однак у зв`язку із оскарженням саме дій ради, її обґрунтовано визначено відповідачем у справі.

Статтею 6 і Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Зокрема,   до   повноважень   Держгеокадастру належать   здійснення державного  контролю   за  використанням  та  охороною   земель  у  частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю ( п. «а» ст. 6 Закону). Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Положення), яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Згідно з п.п. 31 п. 4 Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи. Держгеокадастр може бути позивачем у суді лише у справах, які стосуються лише питань здійснення повноважень цього органу щодо розпорядження земельними ділянками державної власності. З приводу можливості звернення вказаного органу до суду у сфері здійснення наглядових повноважень п. 5-1 Положення визначено право посадових осіб Держгеокадастру на звернення з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок,строк користування якими закінчився.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, доводи представника Відповідача, що у даному випадку органом, уповноваженим на виконання функцій держави, є Дергеокадастр є хибними, оскільки суб`єктивні права та охоронювані законом інтереси вказаного органу у спірних правовідносинах не порушено, спірні правовідносини стосуються земельної ділянки комунальної власності право розпорядження якою має громада смт. Кирилівки в особі Кирилівської селищної ради. Звертаючись з даним позовом прокурором зазначено, що рішення Кирилівської селищної ради, яким передано у власність земельну ділянку, прийнято з порушенням вимог Земельного та Водного кодексів України. Таким чином, з урахуванням характеру спірних правовідносин Держгеокадастр у розумінні ч. 5 ст. 56 ЦПК України не міг набути статусу позивача у цій справі. Посилання представника відповідача на правову позицію Верховного суду у справі № 375/1199/16-ц є хибним, оскільки вказане судове рішення не стосується спірних правовідносин (в ухвалі Верховного суду справа стосується земельних ділянок не комунальної, а державної власності, які розташовані за межами населеного пункту та надано для ведення особистого селянського господарства 4 тобто як землі сільськогосподарського призначення. Таким чином, право на розпорядження земельними ділянками, які є предметом розгляду   у   справі   375/1199/16-ц,   на   час   звернення   до   суду   міг   мати  Держгеокадастр та, відповідно могли бути порушені його права як власника землі. Посилання представника відповідача на правову позицію Верховного суду (справи 924/1237/17, 906/240/18, 910/18770/17, 922/1361/17) також є безпідставним, оскільки означені справи не є аналогічними до спірних правовідносин, оскільки стосуються випадків нездійснення чи неналежного здійснення своїх повноважень відповідним суб`єктом владних повноважень. У даній же справі, прокурором при подачі позову визначено, що орган,який має здійснювати захист інтересів держави - Кирилівська селищна рада,допустила незаконне виділення земельних ділянок на березі моря, тому є співвідповідачам у справі. Оскільки у одній справі одна й та ж особа не може  бути   одночасно    позивачем   та   відповідачем,    прокурор    при   здійсненні   представництва інтересів держави набув самостійного статусу позивача. За вказаних обставин доведення факту неналежного здійснення повноважень уповноваженим органом не вимагається, адже він не є позивачем і не міг самостійно звернутись з позовом про скасування своїх рішень. Отже, вимоги прокурора про повернення спірної землі територіальній громаді обумовлені потребою захисту інтересів держави з метою забезпечення охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод (стаття 95 Водного кодексу України).

Аналіз фактичних обставин справи та норм матеріального права свідчить про наявність і порушення інтересів держави та територіальної громади смт Кирилівка (прийняття Кирилівською селищною радою незаконного рішення про відведення землі порушує засади правового порядку в Україні та не відповідає "суспільному", «публічному» інтересу), а також про загрозу порушення таких інтересів (забудова земель прибережної захисної смуги може призвести до зміни природних властивостей землі, змінити фізичні та хімічні властивості водних об`єктів, знизити їх здатність до природного очищення та призвести до порушення гідрологічного та гідрогеологічного режиму вод), що відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для вжиття заходів представницького характеру органами прокуратури.

Звернення прокурора до суду з позовом у цій справі спрямовано саме на захист інтересів держави у сфері земельних відносин щодо використання земельних ділянок прибережних захисних смуг, які є власністю Українського народу.

При цьому, захист інтересів держави включає також інтереси громади Кирилівської селищної ради як власника спірної земельної ділянки,якою незаконно розпорядився її представницький орган місцевого самоврядування - Кирилівська селищна рада.

Оскільки у даній справі прокурор виступає самосійним позивачем положення вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо направлення повідомлення про заявлення позову не підлягають застосуванню.

Відповідно, застосування до спірних відносин п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України щодо залишення позову без розгляду не є можливим, оскільки заінтересованою особою у справі є територіальна громада смт Кирилівка, яку представляє Кирилівська селищна рада, а вказаний орган прокурором обґрунтовано визначено відповідачем. Інші заінтересовані особи, права яких можуть бути поновлені шляхом задоволення позову, відсутні. Саме за таких обставин звернення прокурора до суду у якості самостійного позивача відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, постановою Запорізького апеляційного суду від 18.02.2019 у справі № 330/2790/18 задоволено апеляційну скаргу прокуратури та скасовано ухвалу Якимівського районного суду від 14.01.2019 про повернення позову прокурора у зв`язку із непідтвердженням підстав для представництва. Суд у цій справі вирішив, що у спірних правовідносинах не порушені права органів державного контролю, а прокурор обґрунтовано звернувся з позовом самостійно як позивач.

Керуючись ст.ст. 222, 259, 260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом керівника Мелітопольської місцевої прокуратури в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування п.п.1.4 п.1, п.п. 2.4 п.2 рішення Кирилівської селищної ради від 18.05.2010 року № 27 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам для дачного будівництва», визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя :