УХВАЛА

01 серпня 2019 року

Київ

справа №522/6155/18

адміністративне провадження №К/9901/18901/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В. М., Єресько Л. О., Загороднюка А. Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 23 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року у справі № 522/6155/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування рішення про примусове повернення,

УСТАНОВИВ:

10 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 03 квітня 2018 року № 90 про примусове повернення в країну походження особи без громадянства (Палестина) ОСОБА_1 .

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 23 травня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Скаржнику надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про доплату судового збору в установленому законом розмірі.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала про залишення касаційної скарги без руху отримана скаржником 19 липня 2019 року.

22 липня 2019 року скаржник надіслав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на скрутне матеріальне становище.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У частині другій статті 8 цього Закону вказано, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Такий перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення судових витрат, є вичерпним.

Отже, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством України розмірі та порядку.

Втім, матеріали касаційної скарги та додані до неї документи не містять обставин, з якими зазначені вище норми Закону України «Про судовий збір» пов`язують право на пільгу щодо сплати судового збору та можливість звільнення скаржника від його сплати або відстрочення.

Зазначене дає підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто, а саме не надано суду документу про сплату судового збору.

Згідно частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись статтями 169, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 23 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року у справі № 522/6155/18 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.

_____________________

______________________

______________________

В.М. Соколов,

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

Судді Верховного Суду