Справа № 748/889/19 Головуючий у 1 інстанції Олещенко В. І.

Провадження № 33/4823/281/19

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2019 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд в складі:

Головуючого - судді Демченка О.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисника - Бабинця С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2019 року,

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, непрацюючий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з нього на користь держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.

Судом ОСОБА_1 було визнано винуватим в тому, що він 07 квітня 2019 року, о 22 год. 30 хв., на автодорозі "Чернігів-Київ", південний під`їзд до автодороги М.01 8 км, керував автомобілем "Volkswagen Passat", державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Він же, в цей же час, керуючи цим же автомобілем, не вибравши безпечної швидкості руху , не врахувавши дорожню обстановку, не впорався з керуванням і здійснив наїзд на металеву перешкоду, порушивши вимоги п.п. 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження по справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом при розгляді справи було порушено норми матеріального та процесуального права, а накладене стягнення вважає таким, що не відповідає фактичним обставинам та ступеню тяжкості вчиненого ним правопорушення. Вказує на порушення судом вимог ст. ст. 247,251,280 КУпАП та п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті". Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази керування ним 07 квітня 2019 року транспортним засобом. Вказує, що ДТП сталася близько 22 години, однак поліцейські прибули на місце о 23 год. 55 хв., про що зазначено в протоколі. Протокол було складено не на місці зупинки, а в лікарні, де здійснювався огляд. Вважає порушеними судом вимоги ст. 266 КУпАП, адже відбір аналізів взагалі не проводився, свідки не залучалися. Вказує на порушення поліцейськими процедури направлення та огляду на стан сп`яніння, а також на відсутність такого направлення в матеріалах справи. На думку апелянта, було порушено огляд на стан алкогольного сп`яніння у лікувальному закладі, адже жодних біологічних матеріалів від нього не відбиралося і ніяких лабораторних аналізів не здійснювалося. Вказує на відсутність доказів його відсторонення поліцейськими від керування та передачі керування іншій особі. Вважає протокол про адміністративне правопорушення відносно нього неналежним доказом по справі.

В засіданні апеляційного суду адвокат Бабинець С.П. та ОСОБА_1 підтримали позицію, яка викладена в апеляційній скарзі, і просили скасувати постанову суду та закрити провадження у справі із зазначених в скарзі підстав.

Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення адвоката, суд приходить до висновку, скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю доказів, перевірених в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 007253 від 07.04.2019 року (а.с.1) ОСОБА_1 , 1995 року народження, 07 квітня 2019 року, о 22 год. 30 хв., на автодорозі Чернігів-Київ, південний під`їзд до автодороги М.01 8 км, керував автомобілем "Volkswagen Passat", державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у визначеному законом порядку проводився у лікаря-нарколога, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В протоклі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не зазначав, що автомобілем керував не він, а інша особа.

Крім того, , інспектором СРПП № 4 ЧРВП ГУНП в Чернігівській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 007283 за ст.. 124 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 , 07 квітня 2019 року, о 22 год. 30 хв., на автодорозі "Чернігів-Київ", південний під`їзд до а/д М.01 8 км+300 м, керуючи транспортним засобом "Volkswagen Passat", державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибравши безпечної швидкості руху, не врахувавши дорожню обстановку, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на металеву перешкоду, чим порушив вимоги п.п. 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху, з яким він був ознайомлений та власноруч підписав.(а.с. 12). В даному протоколі також не міститься заперечень щодо того, що автомобілем керував не ОСОБА_1 , а інша особа.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність, окрім іншого, настає у разі керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно пунктів 16, 20, 22 розділу третього Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09.11.2015 р. № 1452/735, єдиним документом, який складається за результатами огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я і таким, що підтверджує перебування водія транспортного засобу в тверезому стані або в стані алкогольного сп`яніння є висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до наявного у матеріалах справи висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 квітня 2019 року за № 199, виданого лікарем-наркологом КЛПЗ «Чернігівський обласний наркологічний диспансер», ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 2).

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 ,, не заперечуючи проти фактично встановленої судом обставини - перебування його в стані алкогольного сп`яніння, стверджував, що автомобілем він не керував, знаходився в ньому в якості пасажира, а автомобілем керував гр. ОСОБА_3 , який в стані сп`яніння не був і якого допитати в даний час неможливо у зв`язку з відсутністю його на території України.

Аналогічні показання дав в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 .

Даючи оцінку показанням цього свідка, апеляційний суд відхиляє їх як такі, що суперечать іншим доказам у справі. До того ж цей свідок, як видно з загальної ситуації по справі, знаходиться в дружніх стосунках з ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_5 - співробітник поліції, в апеляційному суді дав показання про те, що брав участь в оформленні ДТП, в якому було пошкоджено автомобіль «Фольксваген» д.н. НОМЕР_1 , спілкувався з ОСОБА_1 , який не заперечував, що цим автомобілем керував саме він.

В матеріалах справи знаходиться пояснення ОСОБА_1 (а.с. 14), з суті якого видно, що автомобілем «Фольксваген» д.н. НОМЕР_1 керував саме він, а не інша особа.

Апеляційний суд встановив, що поліцейськими не було порушено процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Цей протокол було складено після того, як отримано в медичній установі достовірні відомості про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Вагомих доказів про неправильність проведення медичного огляду та клопотань з цього приводу стороною захисту наведено не було.

За таких підстав, доводи апелянта про неправильність проведення його огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння, непричетності його до дорожньо-транспортної пригоди, є непереконливими і апеляційним судом відхиляються.

В засіданні місцевого суду ОСОБА_1 не ставив питання про відсутність підстав для направлення його для проходження медичного огляду, а сам медичний огляд без направлення на нього поліцейськими не проводиться.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.

При розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Демченко