Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2019 р. Справа№200/8337/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2 , законний представник позивача ОСОБА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області в особі Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції (надалі - відповідач, ГУ ДМСУ в Донецькій області ), про:

визнання протиправною відмови ГУ ДМСУ в Донецькій області ДМС України та їх підрозділу у видачі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;

зобов`язання ГУ ДМСУ в Донецькій області ДМС України та Центрального районного відділу ДМС у м. Маріуполі, що є територіальним підрозділом головного управління оформити та видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає наступне.

Позивач, у зв`язку із досягненням нею 16 річного віку, має право на отримання паспорту громадянина України. Законні представники позивача неодноразово звертались до районного відділу ДМС із заявами про оформлення та видачу ОСОБА_2 паспорту громадянина України у формі книжечки, на що отримали відмову, із посиланням на Закони України «Про захист персональних даних» та «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», згідно яких відсутні правові підстави для видачі паспортів у формі книжечки.

Звертає увагу суду, що обставини даної справи є аналогічними, тим, що досліджувались Великою Палатою Верховного Суду при розгляді зразкової справи №806/3256/17 (Пз/9901/2/18) постанова від 19.09.2018.

Також законний представник позивача просила розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, за її відсутності.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 19 липня 2019 року у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

19 липня 2019 року до суду надійшов відзив ГУ ДМС України, за змістом якого відповідач проти позовних вимог заперечує, просить у їх задоволенні відмовити, з огляду на наступне.

По-перше, дії позивача при зверненні до територіального підрозділу ГУ ДМС у Донецькій області за своєю формою не створювали правових підстав для надання ОСОБА_2 адміністративної послуги з оформлення паспорту громадянина України, позивач та її донька відмови у наданні вищевказаної адміністративної послуги не отримували, таким чином, відсутній предмет спору, який може оскаржуватись у судовому порядку. Позивач зверталась до відповідача із заявами довільної форми, на які надано відповіді в порядку розгляду звернення громадян, а тому вони не є відмовою у документуванні особи паспортом громадянина України у формі книжечки.

По-друге, позивач порушила вимоги «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, оскільки подала копію, а не оригінал свідоцтва про народження. Таким чином, стверджує відповідач, підстав для оформлення та видачі паспорта громадянина України у відповідача не було.

По-третє, відповідач стверджує, що дана справа не відповідає ознакам типової справи, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18)

Судом встановлені наступні фактичні обставини у справі.

Позивач, ОСОБА_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 03 лютого 2003 року зроблено запис № 115.

Мати - ОСОБА_1 , громадянка України, батько - ОСОБА_3 , громадянин України.

Вказане посвідчується Свідоцтвом про народження від 03 лютого 2003 року серія НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Маріуполя Донецької області.

30 січня 2019 року батьки неповнолітньої ОСОБА_2 звернулись із заявою до Центрального районного відділу ДМС у м. Маріуполі, за змістом якої зазначено, що ОСОБА_2 не має наміру оформлювати паспорт у формі пластикової картки типу ІD, тому її батьки не дають згоди на оформлення паспорту у формі пластикової картки типу ІD. Просили видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки, у разі відмови повідомити про це письмово. Додатки до вказаної заяви закреслено.

06 лютого 2019 року Центральним районним відділом у м. Маріуполі ГУ ДМС в Донецькій області надано відповідь № 25-728, в порядку Закону України «Про звернення громадян», де повідомлено про розгляд заяви стосовно видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , однак зазначено про відсутність правових підстав для видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки та відсутність механізму видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжки.

29 березня 2019 року батьки неповнолітньої ОСОБА_2 повторно звернулись із заявою до Центрального районного відділу у м. Маріуполі ГУ ДМС в Донецькій області, у якій зазначили, що не дають згоди на оформлення паспорту у формі пластикової картки типу ІD, просили оформити та видати ОСОБА_2 - дитині паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, поставити відмітку реєстрації місця проживання у паспорті, провести реєстрацію громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи.

У додатку до заяви рахується 2 фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см. для оформлення паспорта, копія свідоцтва про народження.

03 квітня 2019 року батьки неповнолітньої ОСОБА_2 в-третє звернулись із заявою до Центрального районного відділу у м. Маріуполі ГУ ДМС в Донецькій області, у якій зазначили, що не дають згоди на оформлення паспорту у формі пластикової картки типу ІD, просили оформити та видати ОСОБА_2 - дитині паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, поставити відмітку реєстрації місця проживання у паспорті, провести реєстрацію громадянства України - внесення. Запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи.

У додатку до заяви рахується 2 фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см. для оформлення паспорта, копія свідоцтва про народження.

05 квітня 2019 року Управлінням з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції надано відповідь № Б-273/6/1401-19/1401.2.1/6559-19 на заяву №Б-273/6/1401-19 від 03.04.2019, в порядку Закону України «Про звернення громадян», де повідомлено про розгляд заяви стосовно видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , однак зазначено про відсутність правових підстав для видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки. Посилання на рішення Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 не надано до звернення, тому тлумаченню не підлягає. Законні підстави для видачі ОСОБА_2 паспорту громадянина України у формі книжечки у ГУ ДМС в Донецькій області відсутні.

11 квітня 2019 року Центральним районним відділом у м. Маріуполі ГУ ДМС в Донецькій області надано відповідь № 25-2635 в порядку Закону України «Про звернення громадян», де повідомлено про розгляд заяви стосовно видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , однак зазначено про відсутність правових підстав для видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки та відсутність механізму видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжки. Крім того, відмітку про реєстрацію з 04.04.2016 проставляють органи місцевого самоврядування, проведення реєстрації громадянства немає сенсу, оскільки особа, батьки якої на момент її народження перебували у громадянстві України, реєструється громадянином України.

Також законним представником до матеріалів справи надано:

заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо офіційної відмови від електронного паспорта, датовані 22.09.2011 та відповідно 26.09.2011, мотивовані релігійними переконаннями;

рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя у справі № 2-11311/04, яким зобов`язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Маріуполя зробити на одній із сторінок паспорту ОСОБА_1 призначених для особливих відміток наступний запис: «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного податкового коду», посвідчити цей запис підписом керівника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Маріуполя, а також гербовою печаткою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Маріуполя, а також виключити з державного реєстру фізичних осіб-платників податків та обов`язкових платежів.

Перелічені письмові докази наявні у матеріалах справи та досліджені судом у порядку ст.211 КАС України.

Правова позиція суду.

З метою відповідності судового рішення у даній справі вимогам ст. 242 КАС України, суд має надати оцінку наступним правовим питанням, які виникли в межах предмету спору.

По-перше, щодо відповідності даної справи ознакам зразкової справи, відповідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 справа №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

У зазначеній постанові визначено наступні ознаки типової справи:

а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;

б) відповідач - територіальні органи ДМС України;

в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

У справі, що розглядається судом, неповнолітня фізична особа (через законних представників), звернулась до територіального органу ДМС України із заявою видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних.

Тобто предмет спору відповідає ознакам типової справи.

Посилання відповідача на те, що Великою Палатою Верховного Суду надана оцінка правовідносинам, де заявницею була повнолітня особа, яка звернулась з метою отримання паспорту громадянина України, у зв`язку зі зміною прізвище не змінює правову природу таких правовідносин, оскільки Великою Палатою Верховного Суду у якості позивача названо фізичну особу, без кваліфікуючих її статус ознак, яка бажає отримати паспорт у формі книжечки через ненадання особою згоди на обробку персональних даних. До того ж за текстом даної постанови вбачається, що 08 травня 2018 року ряд осіб в інтересах неповнолітнього сина подали до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій зазначають, що рішенням у цій зразковій справі вирішено питання про права, свободи та інтереси їхнього неповнолітнього сина, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Щодо твердження відповідача, що позивачка у зразковій справі подала повний пакет документів, передбачений п. 13 Положення № 2503-ХІІ, суд встановив наступне.

У рішенні Верховного Суду (як суду І інстанції) від 26 березня 2018 року справа №806/3265/17 встановлено: «3 жовтня 2017 року позивачка звернулася до Управління ДМС, Відділу УДМС та Державної міграційної служби України (далі - ДМС) із заявою (довільної форми) про видачу їй паспорта громадянина України у вигляді книжечки з можливістю вклеювання фотографії, без жодного електронного носія інформації, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, без зняття біометричної інформації та без внесення відомостей про неї до Єдиного державного демографічного реєстру.

Звернення позивачки про отримання паспорта громадянина України за формою і змістом не відповідає вимогам до заяви-анкети, на підставі якої до Єдиного державного демографічного реєстру вноситься відповідна інформація про особу заявника та яка є підставою для вчинення територіальними органами і підрозділами ДМС відповідних дій/прийняття рішень щодо оформлення паспорта громадянина України встановленого зразка. Тому зауваження Управління ДМС з цього приводу є слушними. Однак, з огляду на мотиви подання цього позову (йдеться про суб`єктивне ставлення позивачки до форми паспорта громадянина України у вигляді безконтактної картки з електронним носієм інформації і його оформлення засобами Єдиного державного демографічного реєстру), звернення до територіального підрозділу ДМС із заявою-анкетою відповідно до згаданого Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302, слугуватиме підставою для оформлення їй паспорта громадянина України у формі безконтактної картки з імплантованим у неї носієм інформації, а також означатиме, що зазначені в цій заяві відомості, відповідно до названого вище Порядку, підлягатимуть внесенню до Єдиного державного демографічного реєстру, з чим, власне, і не погоджується позивачка. З огляду як на ту кількість спорів, які вже виникли з правовідносин, пов`язаних з такими ж зверненнями громадян України до органів і підрозділів ДМС і з аналогічних підстав відмови останніх в оформленні паспорта громадянина України зразка 1994 року, так і на ті, які виникатимуть надалі у зв`язку з подібними зверненнями, і результатом їх розгляду, зумовленим змінами у правовому регулюванні суспільних відносин у цій сфері, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для ухвалення зразкового рішення, аби сприяти однаковій правозастосовній практиці судів під час вирішення спорів цієї категорії.»

Таким чином, вищевикладене спростовує доводи відповідача про наявність у позивачки у зразковій справі повного пакету документів, передбаченого п. 13 Положення № 2503-ХІІ.

Частиною 3 ст. 291 КАС України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Отже, суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

Із вирішення питання про відповідність даної справи ознакам типової справи, логічним вбачається застосування правового регулювання для встановлення чи має позивач право на отримання паспорту у формі книжечки.

Так, Велика Палата Верховного Суду сформулювала наступний висновок: «Разом з тим, при вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. На час звернення позивачки до Відділу УДМС діяло два нормативних акта: Положення про паспорт № 2503-XII і Постанова №302, відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов`язані звертатися за його обміном, при досягненні відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов`язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років (ч. 3 ст. 21 Закону № 5492-VI), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві. Оскільки дії Відділу УДМС розглядаються як дії держави в цілому, і такі дії порушують основоположні права громадян, то вони визнаються протиправними.

Суд вважає, що такий висновок є застосовним і до ОСОБА_2 , яка звертається за отриманням паспорту в-перше.

Крім того суд вважає за належне зазначити, що у висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19.09.2018 року в зразковій справі №№806/3265/17, право особи на отримання паспорту у вигляді книжечки також не ставиться в залежність він релігії, оскільки б зазначені положення, на думку суду, призвели б до дискримінації.

В свою чергу, суд, беручи до уваги, що спірні правовідносини мали місце у часі пізніше ніж винесена (цитована) постанова наводить чинні, на момент спірних правовідносин, положення Постанови Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» від 26.06.1992 № 2503-ХІІ (в редакції від 01.01.2019)

Пункт 2. Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Пункт 3. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Пункт 13 Для одержання паспорта громадянин подає:

заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Таким чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Водночас, Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року №5492-VI (надалі Закон №5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Частиною 1 ст.13 Закону №5492-VI зазначено перелік документів, оформлення яких передбачається із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, до якого входить зокрема паспорт громадянина України.

Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом.

Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Одночасно, положеннями частини 4 статті 21 Закону №5492-VI визначено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Разом із тим, як вже зазначалось вище, Велика Палата Верховного Суду з даного приводу зазначила: «законодавець, приймаючи Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.»

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем не виконано вимоги пп.2 п.13 Положення № 2503-ХІІ та способу захисту порушеного права.

Як вбачається з листів територіальних органів та відділу ГУ ДМС у Донецькій області (в достатній мірі процитовані в описовій частині рішення) будь-яких зауважень щодо невідповідності заяви позивача формі встановленого зразку або відсутності необхідних документів, на час звернення із такою заявою, суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних листів-відповідей покладено не було.

А тому суд такі посилання відповідача до уваги не бере, оцінюючи виключно мотиви, викладені у таких відмовах, що відповідає нормативному припису ст. 2 КАС України.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд звертає увагу, що відповідно вже названих листів-відповідей відповідач повідомив позивачу у порядку Закону України «Про звернення громадян» про застосовне, на думку органів ДМС України, до даних відносин законодавство України.

Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах не прийняв жодного рішення про відмову чи видачу позивачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки та не навів будь-яких правових підстав для відмови у проведенні оформлення паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.

Відтак, зважаючи на те, що відповідачем не наведено жодних зауважень щодо поданої заяви та доданих до неї документів, з урахуванням статті 16 Закону №5492-VI, суд дійшов висновку, що відповідач вчинив бездіяльність щодо не оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.

Зважаючи на обставини справи, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача у спірних відносинах є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки ОСОБА_2 та відповідно зобов`язання ГУ ДМС України в особі Центрального районного відділу у м. Маріуполі оформити та видати паспорт громадянина України у вигляді книжечки (на паперових носіях).

Зазначений висновок суду також узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 року в зразковій справі №806/3265/17.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачка, як особа, звільнена від сплати судового збору на підставі п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011року № 3674-VI, судовий збір за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду не сплачувала. Доказів здійснення інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, сторонами до суду не надано, а тому у справі відсутні обставини для розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (87515, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 20, ЄДРПОУ 37841728) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними відмови Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області щодо оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки.

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області оформити та видати ОСОБА_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до вимог Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 05 серпня 2019 року.

Суддя І.В. Буряк