Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #80698822

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД






П О С Т А Н О В А


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


30 липня 2019 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 761/22513/15-ц

номер провадження: 22-ц/824/174/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Мережко М.В., Яворського М.А.,

за участю секретаря - Воронової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2017 року, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 30 листопада 2017 року про ухвалення додаткового рішення у справі, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 05 листопада 2018 року про ухвалення додаткового рішення у справі, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор», голови правління гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор» ОСОБА_2 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс», про визнання рішення та дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому з урахуванням заяви від 17 січня 2017 року про уточнення позовних вимог, остаточно просив:

визнати незаконним рішення, дії і бездіяльність посадових осіб правління гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор» (далі - ГБК «Авіатор»), а саме, голови правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_3 з повноваженнями до звітньо-виборних загальних зборів членів ГБК «Авіатор» від 17 березня 2012 року та голови правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_2 з 17 березня 2012 року, з часу його обрання на цю посаду, які після 17 березня 2012 року не здійснили до цього часу перший передачу, а другий не прийняв по акту прийому-передачі круглу печатку ГБК «Авіатор» та товарно-матеріальні цінності кооперативу, чим ОСОБА_3 після 17 березня 2012 року були незаконно створені умови для користування наявною у нього круглою печаткою ГБК «Авіатор» та вчиняти будь-які фіктивні документи від імені ГБК «Авіатор» під будь-якою датою у період його діяльності в ГБК «Авіатор», в тому числі і протокол №2 засідання правління ГБК «Авіатор» від 15 лютого 2012 року та інші правочини, а ОСОБА_2 безконтрольно розпоряджатися коштами ГБК «Аавіатор» та сприяти стороннім особам розпоряджатися круглою печаткою і вчиняти від імені ГБК «Авіатор» фіктивні документи на шкоду інтересів ГБК «Авіатор» та його членів;

визнати недійсним вчинений односторонньо головою правління ГБК Авіатор» ОСОБА_3 витяг зборів правління ГБК «Авіатор» від 15 лютого 2012 року - запис у ньому про уповноваження голови правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_3 на укладення та підписання угоди про реструктуризацію заборгованості за договором №12/01 від 19 листопада 2001 року про будівництво підземного двоповерхового гаражу по АДРЕСА_1 між ГБК «Авіатор» та ТОВ «Аксепт-Транс» та на підставі цього протоколу №2 укладення ним від імені кооперативу угоди від 15 лютого 2012 року про реструктуризацію заборгованості за договором №12/01 від 19 листопада 2001 року про будівництво підземного двоповерхового гаражу.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що 28 лютого 1999 року він уклав інвестиційний договір з ГБК «Авіатор» на будівництво гаражу за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач виконав свої зобов`язання перед ГБК «Авіатор» та сплатив кошти на будівництво гаражу, рішенням загальних зборів членів кооперативу від 02 грудня 2006 року позивачу виділений та закріплений за ним для передачі у власність гаражний бокс НОМЕР_1. У період з липня 2006 року по лютий 2012 року загальними зборами членів ГБК «Авіатор» ОСОБА_1 був обраний членом правління ГБК «Авіатор». Вказував, що 06 серпня 2015 року голова правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_2 ознайомив його з копією протоколу засідання правління ГБК «Авіатор» від 15 лютого 2012 року, який порушує його немайнові права, оскільки позивач участі у засіданні правління не приймав та, відповідно, не голосував, тому вказаний протокол є недійсним та фіктивним, що підтверджується тим, що станом на 15 лютого 2012 року у кооперативу не існувало заборгованості перед генпідрядником за договором №12/01 від 19 листопада 2001 року про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по АДРЕСА_1 . Тому у ГБК «Авіатор» не було необхідності реструктуризувати заборгованість за вказаним договором №12/01 від 19 листопада 2001 року.

Зазначав, що голові правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_3 було відомо, що на 17 березня 2012 року готувалися звітньо - виборні збори членів ГБК «Авіатор», на яких мали обрати іншого голову правління ГБК «Авіатор» та не було необхідності у вчиненні витягу протоколу №2 засідання правління ГБК «Авіатор» від 15 лютого 2012 року, яким наділено ОСОБА_3 виключними та безконтрольними повноваженнями на визначення від імені кооперативу умов на власний розсуд, у тому числі на визначення розміру неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних. Вказував, що протокол №2 засідання правління ГБК «Авіатор» від 15 лютого 2012 року вчинений ОСОБА_3 з перевищенням повноважень, оскільки схвалення такого правочину ГБК «Авіатор» не було. Голова правління ГБК ОСОБА_3 після його переобрання 17 березня 2012 року на звітньо-виборних загальних зборах членів ГБК «Авіатор», на яких було обрано головою правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_2 , не передав останньому, а останній не прийняв по акту прийому-передачі круглу печатку ГБК «Авіатор» та товарно-матеріальні цінності кооперативу. У зв`язку з цим ОСОБА_3 після 17 березня 2012 року мав змогу незаконно користуватися наявною у нього круглою печаткою ГБК «Авіатор» та вчиняти будь-які фіктивні документи від імені ГБК «Авіатор» під будь-якою датою у період його діяльності, в тому числі і протокол №2 засідання правління ГБК «Авіатор» від 15 лютого 2012 року та інші правочини. Зокрема, угоди, де укладанням фіктивної додаткової угоди №1 від 15 лютого 2012 року до договору про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 місць по АДРЕСА_1 №12/ 01 від 19 листопада 2001 року ОСОБА_3 відмовився від пунктів 5.2, 5.4, 5.5, чим завдав збитків ГБК «Авіатор» біля 1 000 000 грн 00 коп. Зазначав, що відсутність акту прийому-передачі круглої печатки та товарно-матеріальних цінностей кооперативу від попереднього голови правління ГБК «Авіатор» дає підстави новому голові правління безконтрольно розпоряджатися коштами кооперативу та цим створені умови для сприяння стороннім особам протиправно розпоряджатися круглою печаткою ГБК «Авіатор» і вчиняти від імені кооперативу фіктивні документи. Зазначав, що витяг з протоколу №2 засідання правління ГБК «Авіатор» від 15 лютого 2012 року вчинений з порушенням діючого законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст.215 ЦК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи товариство з обмеженою відповідальністю «Аксепт-транс» (далі - ТОВ «Аксепт-транс»).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 25 січня 2017 року про виправлення описки, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним вчинений односторонньо головою правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_3 витяг зборів правління ГБК «Авіатор» від 15 лютого 2012 року - запис у ньому про уповноваження голови правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_3 на укладення та підписання угоди про реструктуризацію заборгованості за договором №12/01 від 19 листопада 2001 року про будівництво підземного двоповерхового гаражу по АДРЕСА_1 (а.с.238-239, 246, т.1).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним вчинений односторонньо головою правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_3 протокол №2, укладений ним від імені кооперативу угоди від 15 лютого 2012 року про реструктуризацію заборгованості за договором №12/01 від 19 листопада 2001 року про будівництво підземного двоповерхового гаражу (а.с.174-178, т.3).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 29 серпня 2018 року про роз`яснення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2017 року - відмовлено (а.с.6, т.4).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28 серпня 2018 року про роз`яснення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року - відмовлено (а.с.14, т.4).

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення (а.с.56-60, т.4).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 30 листопада 2017 року про ухвалення додаткового рішення у справі №761/15179/15-ц - відмовлено (а.с.105, т.4).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 05 листопада 2018 року про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ГБК «Авіатор», голови правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_2., третя особа: ТОВ «Аксепт-Транс», про визнання рішення та дій протиправними- відмовлено (а.с.112, т.4).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 25 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення всіх його позовних вимог, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинами справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не вирішив всіх заявлених позивачем вимог, рішення суду ухвалене на припущеннях, судом не досліджені всі докази по справі та не встановлені фактичні обставини справи. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно залучив до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «Аксепт-Транс», яке ніякого відношення до ГБК «Авіатор» та спірних правовідносин, не має. Зазначає, що суд першої інстанції не вказав у рішенні всі заявлені позивачем позовні вимоги, не зазначив предмет і підстави позову, спірні правовідносини, які були предметом розгляду та на якій підставі суд по них приймав рішення, а також мотиви прийняття або відхилення доводів сторін щодо суті спору. Вказує, що суд першої інстанції у рішенні не мотивував прийняття 06 квітня 2016 року до розгляду позовну заяву, яка була подана позивачем 07 серпня 2015 року. Вказує, що суд першої інстанції помилкового застосував у даній справі преюдицію рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 липня 2016 року у справі №761/15179/15-ц за позовом ОСОБА_7 , в якій ОСОБА_1 участі не приймав, а тому вважає, що суд безпідставно закрив провадження в частині його позовних вимог про визнання недійсним вчинений односторонньо головою правління ГБК Авіатор» ОСОБА_3 витяг зборів правління ГБК «Авіатор» від 15 лютого 2012 року - запис у ньому про уповноваження голови правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_3 на укладення та підписання угоди про реструктуризацію заборгованості за договором №12/01 від 19 листопада 2001 року про будівництво підземного двоповерхового гаражу по АДРЕСА_1 та на підставі цього протоколу №2 укладення ним від імені кооперативу угоди від 15 лютого 2012 року про реструктуризацію заборгованості за договором №12/01 від 19 листопада 2001 року про будівництво підземного двоповерхового гаражу та не вирішив їх по суті (а.с.93-97, т.4).

Також ОСОБА_1 подав апеляційні скарги на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні його заяви про роз`яснення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2017 року, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні його заяви про роз`яснення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 30 листопада 2017 року про ухвалення додаткового рішення у справі, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 05 листопада 2018 року про ухвалення додаткового рішення у справі.

Так, в апеляційній скарзі на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2017 року ОСОБА_1 просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинами справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2017 року про закриття провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним вчинений односторонньо головою правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_3 витяг зборів правління ГБК «Авіатор» від 15 лютого 2012 року - запис у ньому про уповноваження голови правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_3 на укладення та підписання угоди про реструктуризацію заборгованості за договором №12/01 від 19 листопада 2001 року про будівництво підземного двоповерхового гаражу по АДРЕСА_1 та оскаржувана ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали, підпадають під вимоги для змісту рішення суду, які не відповідають вимогам ст.265 ЦПК України у зв`язку з їх невиконанням. Вказує, що ці ухвали суду не мають відношення до предмету та підстав заявленого ним позову, резолютивна частина ухвали суду від 17 січня 2017 року містить правову невизначеність про закриття провадження в частині позовних вимог із заявлених ним трьох позовних вимог, а тому вважає, що позовна вимога, провадження щодо якої судом закрито, безпідставно не вирішена судом (а.с.67-69, т.4).

В апеляційній скарзі на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року ОСОБА_1 просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинами справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року про закриття провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним вчинений односторонньо головою правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_3 протокол №2, укладений ним від імені кооперативу угоди від 15 лютого 2012 року про реструктуризацію заборгованості за договором №12/01 від 19 листопада 2001 року про будівництво підземного двоповерхового гаражу та оскаржувана ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали, підпадають під вимоги для змісту рішення суду, які не відповідають вимогам ст.265 ЦПК України у зв`язку з їх невиконанням. Вказує, що ці ухвали суду не мають відношення до предмету та підстав заявленого ним позову, резолютивна частина ухвали суду від 14 травня 2018 року містить правову невизначеність про закриття провадження в частині позовних вимог із заявлених ним трьох позовних вимог, а тому вважає, що позовна вимога, провадження щодо якої судом закрито, безпідставно не вирішена судом (а.с.63-65, т.4).

В апеляційній скарзі на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 30 листопада 2017 року про ухвалення додаткового рішення у справі №761/15179/15-ц, ОСОБА_1 просить її скасувати та постановити нову ухвалу про направлення справи для продовження розгляду до суд першої інстанції, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинами справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.260 ЦПК України, а саме не містить імен сторін по справі, не містить описової частини ухвали із зазначенням суті клопотання позивача, не вказано дату подання позивачем заяви, не містить мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків по суті клопотання позивача і закону, яким керувався суд. Вказує, що суд першої інстанції не зробив належного правового аналізу наведених позивачем у клопотанні обставин з посиланням на норми матеріального права. Також суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, якщо на рішення суду подано апеляційну чи касаційну скаргу і разом із цим порушено питання про ухвалення додаткового рішення, суд повинен спочатку ухвалити додаткове рішення, а потім надсилати справу для перегляду до суду вищої інстанції. Однак суд першої інстанції, не розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, 12 листопада 2018 року направив справу до апеляційного суду, чим порушив процесуальні строки розгляду заяви, встановлені ч.3 ст.270 ЦПК України (а.с.147-149, т.4).

В апеляційній скарзі на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року про відмову у задоволенні заяви від 05 листопада 2018 року про ухвалення додаткового рішення у справі, ОСОБА_1 просить її скасувати та постановити нову ухвалу щодо вимог його заяви від 05 листопада 2018 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суду першої інстанції проігнорував доводи заяви позивача від 05 листопада 2018 року про ухвалення додаткового рішення стосовно не вирішених судом позовних вимог. Також вказує, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.260 ЦПК України, а саме, судом зазначено учасником справи ТОВ «Аксепт-транс», однак останнє не є належним учасником справи, ухвала суду не містить описової частини із зазначенням доводів клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення, не вказано дати подання позивачем заяви, ухвала суду не містить мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків по суті клопотання позивача і закону, яким керувався суд. Також суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, якщо на рішення суду подано апеляційну чи касаційну скаргу і разом із цим порушено питання про ухвалення додаткового рішення, суд повинен спочатку ухвалити додаткове рішення, а потім надсилати справу для перегляду до суду вищої інстанції. Однак суд першої інстанції, не розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, 12 листопада 2018 року направив справу до апеляційного суду, чим порушив процесуальні строки розгляду заяви, встановлені ч.3 ст.270 ЦПК України (а.с.143-145, т.4).

ТОВ «Аксепт-Транс» подало відзив на апеляційні скарги ОСОБА_1 , в якому вказує, що оскаржуване рішення суду від 25 жовтня 2018 року та оскаржувана ухвала суду від 17 січня 2017 року, є законними та обґрунтованими. Зазначає, що позивач в обґрунтування позовної заяви не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження порушення його законних прав та інтересів зі сторони відповідачів. Вказує, що доводи позовної заяви ОСОБА_1 неодноразово були предметом судового розгляду, а рішення судів з цього приводу набрали законної сили. Просить апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 17 січня 2017 року та рішення суду першої інстанції від 25 жовтня 2018 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення першої інстанції не відповідають.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є членом ГБК «Авіатор».

Судом першої інстанції встановлено, що 17 березня 2012 року на загальних зборах членів ГБК «Авіатор» були припинені повноваження голови правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_3 та був обраний на посаду голови правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_2 .

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Під цивільною юрисдикцією розуміють компетенцію загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (ст.ст. 2, 19 ЦПК України).

У поданому до суду цивільному позові ОСОБА_1 просив:

визнати незаконним рішення, дії і бездіяльність посадових осіб правління ГБК «Авіатор», а саме, голови правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_3 з повноваженнями до звітньо-виборних загальних зборів членів ГБК «Авіатор» від 17 березня 2012 року та голови правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_2 з 17 березня 2012 року, з часу його обрання на цю посаду, які після 17 березня 20121 року не здійснили до цього часу перший передачу, а другий не прийняв по акту прийому-передачі круглу печатку ГБК «Авіатор» та товарно-матеріальні цінності кооперативу, чим ОСОБА_3 після 17 березня 2012 року були незаконно створені умови для користування наявною у нього круглою печаткою ГБК «Авіатор» та вчиняти будь-які фіктивні документи від імені ГБК «Авіатор» під будь-якою датою у період його діяльності в ГБК «Авіатор», в тому числі і протокол №2 засідання правління ГБК «Авіатор» від 15 лютого 2012 року та інші правочини, а ОСОБА_2 безконтрольно розпоряджатися коштами ГБК «Авіатор» та сприяти стороннім особам розпоряджатися круглою печаткою ГБК і вчиняти від імені ГБК «Авіатор» фіктивні документи на шкоду інтересів ГБК «Авіатор» та його членів;

визнати недійсним вчинений односторонньо головою правління ГБК Авіатор» ОСОБА_3 витяг зборів правління ГБК «Авіатор» від 15 лютого 2012 року - запис у ньому про уповноваження голови правління ГБК «Авіатор» ОСОБА_3 на укладення та підписання угоди про реструктуризацію заборгованості за договором №12/01 від 19 листопада 2001 року про будівництво підземного двоповерхового гаражу по АДРЕСА_1 між ГБК «Авіатор» та ТОВ «Аксепт-Транс» та на підставі цього протоколу №2 укладення ним від імені кооперативу угоди від 15 лютого 2012 року про реструктуризацію заборгованості за договором №12/01 від 19 листопада 2001 року про будівництво підземного двоповерхового гаражу.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 10 липня 2003 року № 1087-IV «Про кооперацію», який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні (преамбула цього Закону).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про кооперацію» кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (стаття 2 Закону України «Про кооперацію»).

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно з положеннями ст.12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно, члени гаражно - будівельного кооперативу є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Підвідомчість господарських справ установлена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), згідно з п.3 ч.1 якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Аналізуючи норми права, можна зробити висновок, що у ГПК України чітко передбачені категорії корпоративних спорів, які мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

Отже, враховуючи, що даний спір є спором учасника з гаражно-будівельним кооперативом, який пов`язаний з діяльністю та управлінням цього кооперативу, колегія суддів приходить до висновку, що цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Із урахуванням наведених норм матеріального і процесуального права, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2019 року у справі №509/577/18, від 09 квітня 2019 року у справі №916/1295/18, від 03 квітня 2019 року у справі №759/11487/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі №738/1772/17.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд першої інстанції помилково розглянув справу у порядку цивільного судочинства і неправильно визначив юрисдикційність спору, який виник між сторонами у справі.

Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (ч.2 ст.377 ЦПК України).

За таких обставин рішення суду першої інстанції від 25 жовтня 2018 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку із закриттям провадженням у справі втрачають чинність та підлягають скасуванню ухвали суду, постановлені у даній цивільній справі з процесуальних питань.

За таких обставин колегія суддів не розглядає доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2017 року, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 30 листопада 2017 року про ухвалення додаткового рішення у справі, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 05 листопада 2018 року про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки ці ухвали суду втрачають чинність та підлягають скасуванню з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 268, 374, 377, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2017 року, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 30 листопада 2017 року про ухвалення додаткового рішення у справі, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 05 листопада 2018 року про ухвалення додаткового рішення у справі - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2017 року, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 30 листопада 2017 року про ухвалення додаткового рішення у справі, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 05 листопада 2018 року про ухвалення додаткового рішення у справі - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор», голови правління гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор» ОСОБА_2 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс», про визнання рішення та дій протиправними - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді



  • Номер: 2/761/184/2018
  • Опис: про визнання незаконним рішення,дії і бездіяльності посадових осіб правління ГБК
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 761/22513/15-ц
  • Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
  • Суддя: Верланов Сергій Миколайович
  • Результати справи: постановлено ухвалу про повне або часткове скасування рішення і передано справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції
  • Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.08.2015
  • Дата етапу: 11.09.2019
  • Номер: 2/761/169/2024
  • Опис: про визнання незаконним рішення,дії і бездіяльності посадових осіб правління ГБК
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 761/22513/15-ц
  • Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
  • Суддя: Верланов Сергій Миколайович
  • Результати справи: скасовано рішення першої та апеляційної інстанцій
  • Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 17.12.2019
  • Дата етапу: 02.12.2020
  • Номер: 2/761/117/2025
  • Опис: про визнання незаконним рішення,дії і бездіяльності посадових осіб правління ГБК
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 761/22513/15-ц
  • Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
  • Суддя: Верланов Сергій Миколайович
  • Результати справи: скасовано рішення першої та апеляційної інстанцій
  • Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 17.12.2019
  • Дата етапу: 02.12.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація