Постанова

Іменем України

17 липня 2019 року

м. Київ

справа № 757/9061/16-ц

провадження № 61-17097св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),

суддів: Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання поруки припиненою за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року у складі колегії суддів Головачова Я. В., Поливач Л. Д., Шахової О. В.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») про визнання поруки припиненою.

Позовна заява мотивована тим, що 02 квітня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 250 000 дол. США зі сплатою 11, 9 % річних строком до 01 квітня 2038 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 02 квітня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та позивачем укладено договір поруки № 193375.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно із яким, у зв`язку із заміною кредитора, до ПАТ «Дельта Банк» перейшли права вимоги до позичальників ПАТ «УкрСиббанк», що виникають з кредитних та забезпечувальних договорів.

Позивач зазначала, що у липні 2015 року їй стало відомо про укладення 30 грудня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та позичальником додаткової угоди № 1 до кредитного договору, якою сторонами погоджено змінити розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами понад встановлений кредитним договором строк, а також внесено зміни до порядку повернення кредиту.

Посилаючись на те, що вказаною додатковою угодою збільшився обсяг відповідальності поручителя, а її укладення відбулось без згоди поручителя, ОСОБА_1 вказувала на наявність підстав для визнання поруки припиненою.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року у складі судді Москаленко К. О. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що згода на укладення додаткової угоди № 1 від 30 грудня 2008 року від поручителя не вимагається, оскільки зміна розміру процентної ставки, яка застосовується на прострочену суму заборгованості, була передбачена умовами кредитного договору. Відстрочення погашення основного боргу терміном на 6 місяців без продовження строку дії кредитного договору не призводить до збільшення періоду нарахування процентів за користування грошовими коштами, а тому обсяг відповідальності поручителя не збільшується.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано припиненою поруку за договором поруки № 193375 від 02 квітня 2008 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 .

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що умовами додаткової угоди № 1 до кредитного договору передбачено, що позичальник у період з січня 2009 року по червень 2009 року не сплачував грошові кошти на погашення основної суми кредиту. У зв`язку із цим впродовж шести місяців сума основного боргу, на яку нараховувались проценти у цей період, не зменшувалась, що призвело до збільшення загальної суми процентів, що підлягають сплаті за кредитним договором, а отже і збільшенню сукупної вартості кредиту. У зв`язку із тим, що вказаною додатковою угодою збільшився обсяг відповідальності поручителя, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 червня 2017 року вказану цивільну справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки» у цій справі призначено повторний автоматизований розподіл.

07 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.

На підставі ухвали Верховного Суду від 24 червня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в складі п`яти суддів.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 липня 2019 року визначено склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Калараш А. А., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Сердюк В. В.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована помилковістю висновку суду апеляційної інстанції щодо збільшення обсягу відповідальності поручителя укладеною без його згоди додатковою угодою № 1 до кредитного договору.

Заявник вказує, що цією додатковою угодою банк надав позичальнику відстрочку погашення основного боргу строком на 6 місяців без продовження строку дії кредитного договору, що не призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

На переконання ПАТ «Дельта Банк» при ухваленні оскаржуваної постанови апеляційний суд не врахував правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-160цс13.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_1 . У запереченні позивач зазначає, що при ухваленні рішення апеляційний суд всебічно та об`єктивно дослідив докази, правильно встановив усі фактичні обставини та ухвалив справедливе рішення щодо припинення поруки у зв`язку із внесенням без її згоди змін до основного зобов`язання, внаслідок яких відбулось збільшення її відповідальності як поручителя перед кредитором.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

02 квітня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за яким позичальник отримав кредит у розмірі 250 000 дол. США строком до 01 квітня 2038 року.

Пунктом 1.3.1 кредитного договору встановлено, що за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 11,9 % річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов договору.

За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від ставки вказаної в пункті 1.3.1. Нарахування вищевказаної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу, а саме з наступного дня після дня не сплати або неповної сплати платежу встановленого у договору. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості.

За змістом пункту 1.2.2 договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до договору (якщо сторонами визначено графік погашення та укладено Додаток № 1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 1 квітня 2038 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін.

У відповідності до пункту 3.4.5 кредитного договору сукупна вартість кредиту визначається Графіком платежів, визначення сукупної вартості кредиту (Додаток № 2). Графік розрахований на дату підписання договору. У випадку виникнення будь-яких змін за ініціативою сторони та/або сторонами та/або на підставі законодавства України та/або умов договору, графік може бути змінений шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 02 квітня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 193375, за яким поручитель зобов`язалась солідарно відповідати перед кредитором за всіма зобов`язаннями ОСОБА_2 за кредитним договором від 02 квітня 2008 року.

30 грудня 2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору від 02 квітня 2008 року, відповідно до умов якої сторони домовились викласти пункти 1.3.1 та 1.3.2 договору в редакції, згідно якої за користування кредитними коштами за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 11,9% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору; за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 23,8%, такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.

Згідно Графіка погашення кредиту та Графіка платежів, визначення сукупної вартості кредиту, які є невід`ємною частиною додаткової угоди № 1 від 30 грудня 2008 року, у період з січня 2009 року по червень 2009 року сторони погодили сплату позичальником лише нарахованих відсотків. В зазначений період позичальник не здійснює погашення основної суми кредиту, натомість у період з травня 2037 року по березень 2038 року сума платежу на погашення основної суми кредиту є більшою, за визначеною у попередньому графіку платежів, та складає 1041,68 дол. США на місяць, а у квітні 2038 року - 1039,62 дол. США.

У відповідності до пункту 2 додаткової угоди позичальник зобов`язався не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати укладення цієї додаткової угоди докласти всіх необхідних дії та укласти або забезпечити укладення (якщо забезпечення за договором надає третя особа) відповідних договорів про внесення змін та/або додаткових угод до усіх договорів забезпечення, які були та/або будуть укладені у забезпечення виконання зобов`язань позичальника за договором щодо надання згоди осіб, які передали забезпечення за договором, на зміну зобов`язання, обумовленою підписанням цієї додаткової угоди.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого до ПАТ «Дельта Банк» перейшли права вимоги до позичальників ПАТ «УкрСиббанк», які виникають з кредитних та забезпечувальних договорів, у зв`язку із заміною кредитора на ПАТ «Дельта Банк».

Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_1 посилалась на те, що зазначеною додатковою угодою до кредитного договору збільшився обсяг її відповідальності як поручителя. Укладення такої додаткової угоди без її згоди є підставою для припинення поруки.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 553, частиною першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За змістом указаних норм матеріального права поручитель хоч і пов`язаний з боржником певними зобов`язальними відносинами, але є самостійним суб`єктом у відносинах з кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (частина друга статті 555 цього Кодексу).

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення його обсягу відповідальності. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Таким чином, у зобов`язаннях, у яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком.

Висновок про припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України залежить від установлених судом обставин щодо обсягу зобов`язання, на виконання якого надано поруку, та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни без його згоди забезпеченого зобов`язання. Для цього судам необхідно дослідити відповідні умови кредитного договору та договору поруки щодо порядку погодження поручителем змін до основного зобов`язання.

З досліджених судами Додатку № 1 «Графік погашення кредиту» та Додатку №2 «Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту» вбачається, що у період дії кредитного договору позичальник щомісяця зобов`язаний здійснювати платіж на погашення основної суми кредиту у розмірі 694,45 дол. США та процентів за користування кредитом, у встановленому графіком розмірі.

Так, Додатком №2 встановлено, що загальний розмір грошових коштів, внесених позичальником на погашення основної суми кредиту, складає 250 000 дол. США, а загальний розмір сплачених процентів за користування кредитом становить 453 929,50 дол. США (а. с. 17).

Водночас, відповідно до Додатку № 2 «Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту», що є невід`ємною частиною додаткової угоди № 1 до кредитного договору встановлено, що загальний розмір сум, сплачених позичальником на погашення основної суми кредиту, складає 250 000 дол. США, а загальний розмір сплачених позичальником процентів за користування кредитом становить 468 308,78 доларів США (а. с. 28).

За таких обставин, встановивши, що наслідком укладеної без згоди ОСОБА_1 додаткової угоди № 1 до кредитного договору стало збільшення загальної суми процентів, що підлягають сплаті позичальником на виконання умов кредитного договору з 453 929,50 дол. США до 468 308,78 дол. США апеляційний суд дійшов правильного висновку про зміну зобов`язання без згоди поручителя, що призвело до збільшення обсягу його відповідальності та обґрунтовано визнав поруку припиненою.

Даний висновок апеляційного суду не суперечить правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України у справі № 6-160цс13, оскільки правовідносини у цій справі є відмінними від справи, яка є предметом перегляду Верховним Судом.

Так, направляючи справу № 6-160цс13 на новий касаційний розгляд Верховний Суд України вказав на необхідність дослідження судом впливу на обсяг відповідальності поручителя внесеними додатковою угодою змін до договору овердрафту від 23 липня 2008 року щодо сплати комісії у розмірі 0,25 % від суми ліміту за його пролонгацію до 03 серпня 2009 року, враховуючи, що комісійна винагорода не є борговою сумою.

У справі № 6-160цс13 договором поруки передбачалася умова щодо надання поручителем згоди на майбутні зміни умов основного договору (без конкретизації цих змін) без додаткового повідомлення поручителя та без укладення окремої угоди, а у даній справі згідно п. 2.1 договору поруки кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Виходячи з наведеного та з урахуванням збільшення додатковою угодою розміру процентів за користування кредитом, що підтверджується наявним у матеріалах справи Додатком № 2 «Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту», відповідний довід касаційної скарги Верховним Судом не приймається.

Решта аргументів заявника не спростовує встановлені у справі фактичні обставини та висновок суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладений у мотивувальній частині судового рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду щодо їх оцінки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. І. Грушицький

Судді:А. А. Калараш І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Сердюк