Судове рішення #8071530

№ 2-а- 733/10р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня  2010 р.                                                                                                м. Сімферополь

Суддя Сімферопольського районного суду Автономної Республіки  Крим Шофаренко Ю.Ф.,  розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі   Автономної Республіки Крим про визнання дій неправомірними, про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, зобов’язання донарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,  

встановив:

19.01.2010 р. ОСОБА_1 звернулася   до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі  Автономної Республіки Крим (надалі УПФ) про визнання дій відповідача протиправними, поновлення пропущеного строку на звернення до суду та зобов’язання здійснити перерахунок  та виплату  щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.01.2009 року та до 31.12.2009 року їй не в повному обсязі відповідачем нарахована та виплачена щомісячна соціальна грошова допомога, яка передбачена статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого порушено її законні права. Крім того просила суд визнати, що строк звернення до суду з адміністративним позовом пропущений нею з поважних причин.

           Позивач в судове засідання не з’явилася, звернулася до суду з заявою з проханням розглянути справу за її відсутності в порядку письмового провадження, позов просила задовольнити у повному обсязі.

          Представник відповідача у судове засідання не з’явилася, надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження.   У задоволенні позову просить відмовити.    

      Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

            Судом встановлено, що ОСОБА_1  народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом, перебуває на обліку в УПФ та має правовий статус дитини війни, що надає їй право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».    

             Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

            Відповідно до вимог статті 7 вказаного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

            Cтаттею 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

    Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

 На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Згідно ст. 58 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум складає: з 01.01.2008 року - 470 грн., з 01.04.2008 року -  481грн., з 01.07.2008 року - 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн.

Безпідставними є  посилання на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою закону.

             Не заслуговують на увагу доводи щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу  на який покладено обов’язок здійснення  виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни. Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймається районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

             Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на УПФ за місцем проживання позивача.

             З  огляду  на положення  статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити  вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язати його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією або бездіяльністю.

            Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФ доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебрати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу якому надані такі повноваження.

              В зв’язку з чим виходячи із засад ч.2 ст.11 КАС України суд вважає за необхідне покласти обов’язок на відповідача зробити розрахунок та провести донарахування та виплату недоотриманої позивачем допомоги виходячи при розрахунку із розміру прожиткового мінімуму для особи певного віку на певний період часу, а саме з 19.01.2009 року по 31.12.2009 року.

        Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь  сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  11, 94, 99, 100, 160-163,167 КАС України, суд,-

постановив:

            Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання дій неправомірними, поновлення пропущеного строку на звернення до суду, зобов’язання донарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, задовольнити частково.

             Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Сімферопольському  районі АР Крим провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, визначеної ст. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей війни»  у розмірі  30% мінімального розміру пенсії за віком за період з  19.01.2009 року по  31.12.2009 року.

    Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі  3 грн. 40 коп.

      В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

           Постанова може бути оскаржена  до Севастопольського  апеляційного адміністративного суду.

         Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів, починаючи з дня оголошення постанови, апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подачі заяви.  

         Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

          Сторонами, у відсутності яких була проголошена постанова, строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання ними копії постанови.  

Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація