Судове рішення #8071705

Справа №22-648/2010р.                                                 оскаржувана ухвала ухвалена під головуванням

Категорія: 21                                                                       Проця В.А.

                                                     Доповідач:  Сорока Л.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

25 лютого 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого:   Сороки Л.А.

Суддів:  Нікушина В.П., Копаничук С.Г.

При секретарі:  Кирилюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2  на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 квітня 2009р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та  ОСОБА_4 про визнання договорів дарування та купівлі-продажу квартири недійсними, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 28.10.2008р. звернулася з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договорів дарування та купівлі-продажу квартири недійсними. В додаткових позовних вимогах вона просила  суд скасувати державну реєстрацію права власності на  спірну квартиру за ОСОБА_3; усунути перешкоди в користуванні  житлом та виселити ОСОБА_3 та членів її сім’ї; скасувати реєстрацію всіх осіб, які зареєстровані в цій квартирі.

Обґрунтовуючи свій позов  ОСОБА_2 вказала, що 13 квітня  2001р. ОСОБА_5 подарувала їй  квартиру АДРЕСА_1.

В липні 2003р. ОСОБА_5 звернулась в суд з позовною  заявою про визнання договору  дарування недійсним та визнання за нею (Бабіч) права власності на зазначену квартиру. Свої позовні вимоги вона мотивувала тим, що договір дарування підписала не читаючи, вона вважала, що підписує договір довічного утримання.

В свою чергу вона ОСОБА_2 подала зустрічну позовну заяву, в якій просила стягнути з ОСОБА_5 понесені витрати, пов’язані з наданням матеріальної допомоги та оформленням договору дарування.

15 березня 2004 р. Козятинський міськрайсуду виніс рішення, яким відмовив в задоволенні позову ОСОБА_5 та зустрічного позову.

На це рішення ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу.

25 травня 2004р. апеляційний суд Вінницької області  постановив рішення, яким скасував рішення Козятинського міськрайсуду від 15.03.2004р. в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_5, позов останньої задовільнив, визнав договір дарування квартири від 13.04.2001р. недійсним, квартиру повернув  у власність ОСОБА_5

Після набрання чинності рішення апеляційного суду ОСОБА_5 подарувала вище зазначену квартиру громадянці ОСОБА_6 а та продала її ОСОБА_3 Остання зареєструвала право власності на житло в БТІ.

В свою чергу вона (ОСОБА_2) не погодившись з рішенням апеляційного суду від 25.05.2004р. оскаржила його до Верховного Суду України.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24.05.2007р. рішення Козятинського міськрайсуду від 15.03.2004р. та рішення апеляційного суду Вінницької області від 25.05.2004р. були скасовані, а справа передана на новий судовий розгляд.

ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5 померла у зв’язку з чим ухвалою Козятинського районного суду від 22 травня 2008р. провадження по справі закрито на підставі п. 6 ст. 205 ЦПК України.

Під час розгляду справи судом ОСОБА_2 уточнила свої позовні вимоги та просила визнати недійсним договір дарування від 09 лютого 2005, за яким ОСОБА_5 передала безоплатно у власність (подарувала), а ОСОБА_4 прийняла в дарунок квартиру АДРЕСА_1, посвідчений приватним  нотаріусом Козятинського нотаріального округу Палагутіною В.О. з дати його укладання; визнати недійсним договір  купівлі-продажу від 23.03.2007р., за яким ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 купила квартиру; відновити становище, що існувало до укладення оскаржуваних договорів та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 кошти потрачені на купівлю квартири, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Рішенням суду від 17.04.2009р. в позові ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити її  позовні вимоги. Скаржниця посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції достовірно установлено, що рішенням апеляційного суду Вінницької області від 25.05.2004р.  позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 був  задоволений. Договір дарування від 13.04.2001р. за яким ОСОБА_5 подарувала а ОСОБА_2 прийняла в дар квартиру АДРЕСА_1 визнано недійсним. Після вступу рішення в законну силу ОСОБА_5, являючись власником квартири, мала право  володіти, користуватись та розпоряджатись нею на свій розсуд. Саме в цей час 09.02.2005р. вона подарувала квартиру ОСОБА_4, яка після смерті ОСОБА_5 23.03.2007р. продала її ОСОБА_3 Остання зареєструвала договір в БТІ. Порушень закону в діях ОСОБА_3 суд не встановив. Вона є добросовісним набувачем майна, придбаного за відплатним договором.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України. Проте, ОСОБА_2 вимогу про повернення майна з чужого незаконного володіння не ставила.

Безпідставні посилання апелянта на порушення судом вимог передбачених ст. ст. 213, 214 ЦПК  України у зв’язку з тим, що суд  першої інстанції вказав, що  ОСОБА_3, являється добросовісним набувачем, хоча остання з таким  позовом не зверталась.

З цього приводу слід зазначити, що право власності набувається на підставах не заборонених законом. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 23.03.2007р. уклала з ОСОБА_4 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири, зареєструвала його в БТІ як того вимагає ст. 657 ЦК України. А тому в суду не було необхідності своїм рішенням підтверджувати або встановлювати право власності на цю квартиру.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315  ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  відхилити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 квітня 2009р. залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.

Головуюча:

Судді:

З оригіналом вірно:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація