Справа № 2-  114/2010

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       24 лютого   2010 р.                                                        смт.Леніне

Ленінський районий суд  АР Крим в складі головуючої судді – Українець Л.І.

При секретарі: Абільваповій Е.Н.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Леніне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військового радгоспу «Азовський», третя особа Департамент економічної та господарської діяльності Міністерства оборони України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, визнання недійсним запису про звільнення  у трудовій книжці та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу  ,    

   ВСТАНОВИВ:

Позивачка  звернулася в суд з позовом  до  відповідача із вищезазначеним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення вимог  ч.1ст. 40 КЗпП України не провів фактичного скорочення посади начальника фінансово-економічної служби ,з наказом про скорочення чисельності працівників військового радгоспу  не ознайомив, проте наказом від 26.02.09 попередив її про майбутнє звільнення,  що і стало підставою для  винесення  незаконного наказу   від 30.04. 2009 р. №39-к від 30.04.09 р., яким її звільнили по п.1 ст. 40 КзПП України та внесли запис до трудової книжки «Звільнена у зв,язку з скороченням штатів по ст. 40 ч.1 КзПП України» .  Просить  суд визнати незаконним  і скасувати наказ військового радгоспу «Азовський» №39-К від 30 квітня 2009року. Поновити її на посаді начальника фінансово-економічної служби військового радгоспу «Азовський» з 30 квітня 2009 року. Визнати недійсним запис  у трудовій книжці БТ-І №1334210 про звільнення за скороченням штатів по ст. 40 п.1 КЗпП України на підставі наказу №39-К від 30.04.2009р. та стягнути в її користь  з відповідача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 30 квітня 2009 року по день винесення судового рішення на суму 15944 грн.

У судовому засіданні позивачка та її представник  позов підтримали. Просять його задовольнити та постановити заочне рішення у відсутності належним чином повідомленого відповідача.

    Представник відповідача про час і місце судового засідання сповіщений судом  належним чином з повідомленням про вручення у судове засідання не з,явився. Причин неявки не повідомив. У наданих  раніше поясненнях  суду, до оголошеної перерви, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

              Представник третьої особи у судове засідання після оголошеної перерви не з,явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, з позовом не погодився.  

За згодою позивача та представника позивача, суд постановляє рішення  при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК  України.

    Суд, вислухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи,  вважає, що позов підлягає  задоволенню частково з наступних мотивів.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем , після чергового рішення суду про поновлення на роботі з 16.12.2009р., про що свідчать наказ №25-к від 28.01.2009р та записи у трудовій книжці позивачки (а.с.85,58-63). Цим же наказом від 28.01.2009р. введена в штатний розклад військового радгоспу «Азовський» посада начальника фінансово-економічної служби  за період з 2007 по 2009роки, а також з 2.02.2009р. наказом №14 затверджений штатний розклад на 2009 рік з посадою начальника ФЕС(а.с.99). Як видно з пояснень сторін та наказу № №21 від 26.02.2009р у зв,язку з скороченням об,ємів виробництва зменшення фінансової і бухгалтерської діяльності, зміною штатного розпису з 30.04.2009 пунктом 1 наказу, ОСОБА_1 попереджено про майбутнє звільнення  у зв,язку з скороченням зайнятої нею посади начальника фінансово-економічної служби з 30.04.2009р.

Судом при перевірці доводів позову встановлено, що окрім наказу від 26.02.2009р. № 21 військовим радгоспом не приймалось жодних  наказів, які б містили відомості про те,  що посаду начальника фінансово-економічної служби скорочено, чого представники відповідача не оспорювали у судовому засіданні 26.01.2010р. Тобто фактично , ані скорочення чисельності ані штату працівників у військовому радгоспі «Азовський» з лютого 2009р. по квітень 2009р. не було, так само як і не було  скорочення штату працівників, саме в посаді начальника ФЕС.

Відповідно підстави для винесення наказу №  39-к від 30.04.2009р.є надуманими адміністрацією підприємства , з метою позбутися не посади, а самого працівника. Оскільки наказ про звільнення позивачки   прийнятий  без достатніх підстав,   в порушення вимог ст. 40 ч.1 КЗпП України, то  він є незаконним  і таким, що підлягає скасуванню,а позивачка поновленню на роботі на посаді начальника ФЕС вр Азовський з 30.04.2009 р. У зв,язку з скасуванням наказу,  слід задовольнити вимоги про анулювання запису №26  у трудовій книжці (вкладиш) БТ-1 №1334210 від 26.03.2004р.,  про звільнення за скороченням штатів по ст. 40 п.1 КзПП України, визнавши його недійсним.

            Оскільки встановлено, що  звільнення позивачки 30.04.2009р., є незаконним , суд приймає до уваги її доводи щодо виплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи але не більш ніж  за один рік. Однак судом встановлено, що позивачка отримує дохід у вигляді пенсії і заявлений нею розрахунок середньомісячного заробітку здійснений без врахування розміру пенсії. А отже доказів, що  на підтвердження  вимог про стягнення середнього заробітку  за час вимушеного прогулу позивачкою не надано. Крім цього вимоги про стягнення її різниці, позивачкою не заявлялися, тому у задоволенні вимог про стягнення середньомісячного заробітку слід відмовити.  

З урахуванням  того, що відповідачем не надано суду доказів підтверджуючих його право на звільнення від сплати державного збору при подачі позову в суд,  суд на підставі  ст. 88 ЦПК  України стягує з відповідача на користь позивача  пропорційно до задоволених вимог 37 грн. витрат на ІТЗ та по 8 грн. 50 коп. судового збору  по кожній  із задоволених вимог, тобто 24 грн. 50 коп.

 На підставі викладеного,  ст. ст. 40 ч.1, 235  КЗпП України, керуючись ст. 10, 11,  209, 212, 214-215, 224-226  ЦПК України, -  

          ВИРІШИВ:        

      Позов задовольнити частково.

      Визнати незаконним та скасувати наказ військового радгоспу «Азовський « № 39-к від 30 квітня 2009 року.

       Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника фінансово-економічної служби військового радгоспу Азовський з 30 квітня 2009 року.

       Визнати недійсним запис  у трудовій книжці БТ-І №1334210 про звільнення за скороченням штатів по ст. 40 п.1 КЗпП України на підставі наказу №39-К від 30.04.2009р.

       У задоволенні вимог про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

        Стягнути  з військового радгоспу Азовський  в дохід держави 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та  24 грн. 50 коп. судового збору.

        Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК, через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

       Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:                                                                                       Українець  Л.І.