16 серпня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах   Верховного Суду України в складі:

    Левченка Є.Ф.,   Лихути Л.М.,   Романюка Я.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання договору дарування квартири недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Артемівського   районного   суду м. Луганська від 30 квітня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 22 вересня 2004  року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на ухвалу Артемівського   районного   суду м. Луганська від 30.04.2004 р., залишену без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області  від 22.09.2004 р., якою відмовлено в задоволенні його заяви про перегляд рішення Артемівського   районного   суду м. Луганська  від 26.06.2003 р. у зв'язку з нововиявленими обставинами.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що відповідно до вимог ст. 347-2 ЦПК України 1963 року обставини, на які посилався ОСОБА_2 в своїй заяві, не належать до нововиявлених.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не  може  встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  в  рішенні   чи відкинуті   ним,   вирішувати   питання   про   достовірність  або недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм процесуального права і відсутні передбачені ст. 342 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування ухвали суду.

       Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 342  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу  Артемівського   районного   суду м. Луганська від 30 квітня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 22 вересня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :

                                       ____________________  Є.Ф. Левченко

                                       ____________________  Л.М. Лихута                     

                                       ____________________   Я.М. Романюк