У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів палати Верховного Суду України
з кримінальних справ у складі:
|
головуючого |
Кравченка К.Т. |
|
суддів |
Пивовара В.Ф.,Самелюка П.О. |
|
за участю прокурора |
Микитенка О.П. |
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 серпня 2006 року кримінальну справу щодо засудженого ОСОБА_1 за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2006 року
Вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 23 березня 2006 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженець м. Любича Чернігівської обл.
не судимий,
засуджений:
- за ч. 3 ст.358 КК України на 1 рік обмеження волі;
- за ч.1 ст.190 КК України на 1 рік 6 міс. обмеження волі, а на підставі ст. 70 КК України остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів 1 рік 6 міс. обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнено з випробовуванням, і встановлено іспитовий строк 1 рік.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він на початку 2003 року придбав у невстановленої особи довідку Сімферопольської міської МСЕК за НОМЕР_1 від 8 липня 2003 року про встановлення йому другої групи інвалідності і представив її в управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Сімферополя, одержавши там обманним шляхом протягом липня 2003 року - липня 2005 року 5670 грн.62 коп. у вигляді пенсії.
Вироком Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2006 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 в частині призначеної міри покарання скасовано і постановлено новий вирок за яким йому призначено покарання: за ч.3 ст.358 КК України у виді штрафу в сумі 850 грн., за ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу в сумі 510 грн., а на підставі ст. 70 КК України остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів 850 грн. штрафу.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, не заперечуючи, по суті, доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих йому злочинів та правильності кваліфікації його злочинних дій, вказує на грубе порушення апеляційним судом кримінально-процесуального закону при перевірці справи в апеляційному порядку. Зокрема, звертає увагу на те, що справа розглянута без участі засудженого, а також в суді не вівся протокол судового засідання. Порушує питання про скасування вироку апеляційного суду і повернення справи на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про часткове підтримання касаційного подання і звільнення засудженого від покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні такої слід відмовити.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та кваліфікацію його дій за ч.3 ст.358 та ч.1 ст.190 КК України відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при з'ясування дійсних обставин події та грунтуються на зібраних у справі доказах і, зокрема, показаннях самого засудженого ОСОБА_1, котрий як в стадії досудового слідства, так і в судовому засіданні не заперечував своєї винуватості та даних протоколів інших слідчих дій, і такі висновки у касаційному поданні не оспорюються. Органами досудового слідства і судом досліджені всі обставини справи, які могли мати значення для прийняття правильного рішення у справі.
При перевірці справи у касаційному порядку істотних порушень вимог КПК, в тому числі й тих, що стосуються порядку перевірки справи в апеляційному порядку, які могли б вплинути на правильність висновків суду та доведеність винності ОСОБА_1 як і на правильність кваліфікації його дій, не встановлено. Висновки суду грунтуються на доказах, встановлених з дотриманням процесуального порядку їх збирання.
Що стосується доводів прокурора стосовно того, що судом апеляційної інстанції грубо порушено вимоги кримінально-процесуального законодавства, оскільки, як йдеться у поданні, справа апеляційним судом розглянута за відсутності в апеляційному суді засудженого ОСОБА_1, і це є підставою для скасування вироку суду апеляційної інстанції, то вони є безпідставними.
Відповідно до вимог ч.2 ст.358 КПК України засуджений чи виправданий, їх законні представники підлягають обов'язковому виклику в апеляційний суд, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення їх становища або суд визнає необхідним провести судове слідство. А як вбачається з апеляції прокурора, в ній не ставилось питання про погіршення становища ОСОБА_1 і фактично апеляційний суд призначив йому покарання, яке не погіршило його становище. А отже, мова про те, що судом апеляційної інстанції було порушено право ОСОБА_1 на захист не може йти.
Позбавлені підстав також доводи прокурора в тій частині, що підставою для скасування вироку суду апеляційної інстанції є неведення протоколу судового засідання, оскільки протокол судового засідання в суді апеляційної інстанції, як це передбачено ч.9 ст.362 КПК України, ведеться у випадку проведення ним судового слідства, яке у даній справі не проводилось.
Таким чином, касаційній суд розглядаючи справу в межах касаційного подання, не вбачає порушень кримінально-процесуального закону судом апеляційної інстанції при перевірці кримінальної справи щодо ОСОБА_1, які тягнули б за собою скасування рішення апеляційного суду, про що йдеться у касаційному поданні прокурора.
Не знаходячи підстав для скасування чи зміни вироку, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2006 року щодо ОСОБА_1-без зміни.
С у д д і :
Пивовар В.Ф. Кравченко К.Т. Самелюк П.О.