У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів палати Верховного Суду України
з кримінальних справ у складі :
головуючого |
Кравченка К.Т. |
суддів |
Пивовара В.Ф., Самелюка П.О. |
за участю прокурора |
Микитенка О.П. |
|
|
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника засудженого ОСОБА_1-адвоката ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 на вирок Апеляційного суду Тернопільської області від 16 травня 2006 року, яким засуджено:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця
і жителя м. Тернополя , не судимого;
за п.4 ч.2 ст. 115 КК України на 11 років 6 міс. позбавлення волі;
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця
і жителя м. Тернополя , раніше неодноразово
(9 раз) судимого за корисливі та інші злочини,
за п. 4 ч.2 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_4 визнано винними в умисному вбивстві ОСОБА_5 за обтяжуючої обставини.
Як визнав суд, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 19 листопада 2005 року, близько 18-ої години перебували у помешканні ОСОБА_5, за адресою м. Тернопіль, АДРЕСА_1, де разом з іншими особами пиячили. І під час розпивання спиртного між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 виникла сварка з ОСОБА_5 з приводу того, що останній образливо висловлювався на адресу перших. Під час сварки, яка переросла в бійку, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, маючи умисел на вбивство з помсти, за обставин, встановлених судом і детально наведених у вироку, вчинили побиття потерпілого, завдаючи йому численні удари руками і ногами в різні частини тіла, усвідомлюючи при цьому, що завдають ОСОБА_5 особливих страждань у вигляді фізичного болю, і у такий спосіб позбавили потерпілого життя. Смерть ОСОБА_5 настала на місці від закритої травми живота з масивним ушкодженням печінки та розривом великого сальника, що призвело до внутрішньочеревної кровотечі та масивної крововтрати.
На вирок подані касаційні скарги.
Захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 вказує на те, що суд без достатніх підстав визнав його підзахисного винним в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_5, мотивуючи тим, що у справі відсутні докази з приводу наявності у злочинних діях його підзахисного умислу на позбавлення життя потерпілого. На його переконання, висновки суду з приводу цього не відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на припущеннях. Твердить також, що суд не дав належної оцінки показанням засуджених, не з'ясував належним чином всіх обставин справи. Просить, за змістом скарги, вирок щодо ОСОБА_1 змінити і перекваліфікувати його дії з п.4 ч.2 ст.115 на ч.2 ст.121 КК України і відповідно пом'якшити йому покарання.
Потерпіла ОСОБА_3, по суті, приводить такі ж доводи і ставить питання аналогічного змісту.
Вирок щодо засудженого ОСОБА_4 у касаційному порядку не оскаржений і не надійшло касаційне подання від прокурора.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку апеляційного суду і залишення касаційних скарг без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину щодо потерпілого ОСОБА_5 є обгрунтованими.
Викладені у касаційних скаргах захисника засудженого та потерпілої доводи про те, що досудове слідство і судовий розгляд у справі проведені необ'єктивно і неповно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на недостатньо досліджених доказах, є безпідставними.
Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи, досудове слідство і судовий розгляд у ній проведені з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_5 та кваліфікацію його дій за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх об'єктивних і суб'єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при з'ясуванні дійсних обставин подій та грунтуються на зібраних і детально досліджених в судовому засіданні доказах в їх сукупності та взаємозв'язку. І зокрема, вони грунтуються на показаннях самого засудженого ОСОБА_1 та його спільника, котрі як в стадії досудового слідства, так і в судовому засіданні не заперечували побиття потерпілого ОСОБА_5; показаннях цілого ряду вказаних у вироку свідків, у яких, як свідчать матеріали справи, не було підстав для обмови ОСОБА_1 та ОСОБА_4, про те, що саме останні причетні до побиття потерпілого ОСОБА_5; матеріалах огляду місця події і виявлення потерпілого; даних численних експертиз, в тому числі й судово-медичної про характер і локалізацію заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень та причини його смерті.
Суд ретельно перевіряв в судовому засіданні доводи ОСОБА_1 та його спільника , аналогічні тим, що викладені у касаційних скаргах про те, що у них не було умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_5
Викладені у вироку мотиви про визнання цих доводів безпідставними, направленими на пом'якшення відповідальності за скоєне, колегія суддів розцінює аргументованими, такими, що відповідають матеріалам справи.
Вирішуючи питання про зміст і направленість умислу ОСОБА_1, суд виходив із сукупності всіх конкретних обставин справи. Сам характер його дій разом зі спільником під час побиття потерпілого ОСОБА_5 свідчить, що вони діяли активно з умислом, спрямованим на позбавлення життя останнього. Завдаючи потерпілому протягом тривалого часу численні удари руками і ногами з великою силою в різні частини тіла, вони безперечно усвідомлювали що позбавлять його життя і бажали цього, тобто діяли з прямим умислом на вбивство. І оскільки, від таких дій спільників настала смерть потерпілого, суд цілком обгрунтовано визнав їх співвиконавцями умисного вбивства. А отже, наведені у касаційних скаргах доводи про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_1 на ч.2 ст.121 КК України, є безпідставними.
Досліджуючи об'єктивну сторону вчиненого засудженим ОСОБА_1 вказаного злочину щодо потерпілого ОСОБА_5, суд враховував не тільки чисельність заподіяних йому тілесних ушкоджень, але й тяжкість і локалізацію їх, а також те, що спільники протягом тривалого часу завдавали удари потерпілому в різні частини тіла, внаслідок чого він відчував особливі страждання і біль.
Ретельний аналіз зазначених обставин дав суду підстави зробити обгрунтований висновок про те, що ці особи щодо потерпілого діяли з особливою жорстокістю і усвідомлювали це.
Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст.65 КК України. Суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, котрий вчинив злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ступінь і характер участі у вчиненні злочину, інші обставини, в тому числі й ті, про які йдеться у касаційних скаргах. Таким чином, підстав для зміни вироку в цій частині також немає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.395 - 396 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційні скарги захисника засудженого ОСОБА_1-адвоката ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Тернопільської області від 16 травня 2006 року щодо ОСОБА_1-без зміни.
с у д д і :
Пивовар В.Ф. Кравченко К.Т. Самелюк П.О.