У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
|
головуючого |
Кравченка К.Т., |
|
суддів |
Кривенди О.В., Самелюка П.О., |
|
за участю прокурора |
Кравченко Є.С., |
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 17 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2005 року, яким засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
не судиму,
- за ч. 1 ст. 309 КК України на один рік шість місяців обмеження волі;
- за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання - п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України засуджену звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона 18 серпня 2005 року ввечері, перебуваючи біля АДРЕСА_1 в м. Бердянську, Запорізької області, у невстановленої особи незаконно придбала за 40 гривень два газетних пакунки з наркотичним засобом - канабісом, 4,03 гр., якого цього ж дня продала ОСОБА_2 за 50 гривень, а іншу частину принесла до себе додому, у АДРЕСА_2 у м. Бердянську Запорізької області, де зберігала без мети збуту.
Ввечері 18 серпня 2005 року у ОСОБА_1 та в її квартирі працівниками міліції було виявлено та вилучено наркотичний засіб - канабіс.
У касаційному поданні прокурор ставить питання про зміну вироку у частині засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України із закриттям справи за ст. 7 КПК України в цій частині у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, який просив задовольнити подання, змінити вирок у частині засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України, а справу у цій частині закрити на підставі ст. 7 КПК України, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 має дочку ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, а тому суд не міг, визнавши засуджену винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, застосувати до неї покарання у виді обмеження волі.
Виходячи із роз'яснень, які містяться у ч.7 п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання, вирок в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справа в цій частині - закриттю.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,-
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника Генерального прокурора України задовольнити.
Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2005 року в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України скасувати, а справу в цій частині закрити на підставі ст. 7 КПК України.
Вважати ОСОБА_1 засудженою за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна, а на підставі ст. 75 КК України - звільненою від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки.
судді:
Кравченко К.Т. Кривенда О.В. Самелюк П.О.