Справа  № 2- 887/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2010 року Сімферопольський районний суд АР Крим у складі головуючого судді Шофаренко Ю.Ф. при секретарі Олейникові О.Ю. розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах  неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3 особа - служба у справах дітей Сімферопольської райдержадміністрації  АР Крим про позбавлення батьківських прав,  

в с т а н о в и в :

Позовні вимоги мотивовані тим, що  сторони, від шлюбу,  мають неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка, після розірвання шлюбу між сторонами -19.08.1997 року-  залишилася проживати з позивачкою.

    У зв’язку з тим, що відповідач ОСОБА_3  не виконує своїх батьківських обов’язків: не проявляє  будь-яку турботу про здоров’я доньки, про її фізичний, духовний, моральний  розвиток, не бере участі в її  вихованні, розвитку та формуванні як особи, не цікавиться її проблемами, захопленнями та успіхами у школі, не займається її навчанням і підготовкою до самостійного життя, не надає ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини, не бере участі у будь-яких додаткових витратах на дитину, що виникають внаслідок певних життєвих обставин,  у позові висунуто вимоги про позбавлення батьківських права.

В судовому засіданні позивачка  підтримала позовні вимоги.

Відповідач  в судове засідання не з’явився, про день та місце слухання справи повідомлений належним чином.   Про причини неявки суд не повідомив, письмові заперечення проти позову не надав, в зв’язку з чим суд,за згодою позивачки, заочно розглянув справу на підставі наявних доказів.

3 особа - служба у справах дітей- в судове   засідання не з’явилась, надала суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність згідно з діючим законодавством.   Згідно з висновком Служби у справах дітей , остання дійшла висновку про  доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3  відносно неповнолітньої  доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та заявляє клопотання про  прийняття судом відповідного  рішення.

Заслухавши позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягаю задоволенню, оскільки судом встановлено, що  відповідач ОСОБА_3  не виконує своїх батьківських обов’язків, не проявляє  будь-яку турботу про здоров’я доньки, про її фізичний, духовний, моральний  розвиток, не бере участі в її  вихованні, розвитку та формуванні як особи, не цікавиться її проблемами, захопленнями та успіхами у школі, не займається її навчанням і підготовкою до самостійного життя.  Відповідач не вітає дитину з днем народження, зі святами. Відповідач ОСОБА_3  не надає ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини, не бере участі у будь-яких додаткових витратах на дитину, що виникають внаслідок певних життєвих обставин.

    Судом не встановлено обставин, які б надали можливість зробити висновок про перешкоди, які б чинилися батькові у спілкуванні з дитиною з боку позивачки або будь-яких інших осіб.

    Відповідно до ст. 157 ч.1,2 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками сумісно. Той з батьків, який мешкає окремо від дитини, зобов’язаний приймати участь в її вихованні та має право на особисте спілкування з нею.

    Відповідно до ст. 150 ч. 2 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, його фізичний та  духовний  розвиток.

            Конвенцією  про права дитини, прийнятою 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (ратифіковано Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27.02.91 р., дата підписання Україною 21 лютого 1990 р., набуття чинності для України 27 вересня 1991 р.), яка  в силу Конституції України та положень частини 1 ст. 13 СК України є частиною національного сімейного законодавства України визнаний принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини; батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей  умов життя, необхідних для розвитку дитини.

    Статтею 164 СК України передбачений вичерпний перелік правових підстав позбавлення особи батьківських прав. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

    Із представлених доказів суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3  безпідставно самоусунувся від виконання своїх батьківських обов’язків, переклавши матеріальне забезпечення, духовне та психологічне виховування неповнолітньої  доньки  на позивачку, тому вважає позовні вимоги, заснованими на законі, обґрунтованими, підтвердженими доказами, що є в матеріалах справи, в зв’язку з чим такими, що підлягають задоволенню.

    Керуючись Декларацією прав дитини,  проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, Конвенцією  про права дитини, прийнятою 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 150, ч. 4  ст. 155, ч. 1, 2 ст. 157, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2  батьківських прав відносно неповнолітньої  доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис у Книзі реєстрації актів про народження за №  7 від 22.01.1997 р.).

Копію судового рішення після набрання ним чинності, надіслати відділу реєстрації актів про народження  Сімферопольського району  АР Крим, Україна, для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте Сімферопольським районним судом АР Крим за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Позивачем рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АР Крим через Сімферопольський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя