УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого судді: Кірюхіної М.А.
суддів: Пономаренко А.В.,Підлісної І.А.
при секретарі: Галіч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», Комунального підприємства «Бюро дорожнього нагляду», Гвардійської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, треті особи - Сімферопольська районна державна адміністрація, Кримська дослідна станція садівництва інституту садівництва УААН про відшкодування заподіяної пошкодженням здоров’я матеріальної і моральної шкоди, за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 04 серпня 2009 року ,-
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з уточненим позовом до Відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) «Укртелеком» про встановлення факту нещасного випадку невиробничого характеру , визнання частково недійсним акту про нещасний випадок невиробничого характеру , відшкодування матеріальної та моральної шкоди .
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 вересня 2006 року, приблизно о 09-30 год. сталося падіння ОСОБА_5 у кабельний колодязь телефонного зв’язку по вул. Шкільній у с. Маленьке Сімферопольського району, який був накритий замість кришки тонким металевим листом , що призвело до травмування позивача та завдання йому тілесних ушкоджень у вигляді переломів ребер та ноги.
Посилаючись на зазначені обставини , ОСОБА_5 просив стягнути на його користь з відповідача витрати на лікування у розмірі 1600 грн., а також відшкодувати заподіяну моральну шкоду, яку він оцінює у 10 000 грн., виходячи з похилого віку, тяжкості травми та її наслідків для здоров’я , суттєвих життєвих складностей у зв’язку з одиноким проживанням позивача і виниклої потреби у сторонньої допомозі та догляду .
Ухвалами суду першої інстанції залучені до участі у справі у якості співвідповідачів Комунальне підприємство (далі - КП) «Бюро дорожнього нагляду» , Гвардійська селищна рада Сімферопольського району АР Крим , а також треті особи – Сімферопольська районна державна адміністрація і Кримська дослідна станція садівництва інституту садівництва УААН .
Вимоги ОСОБА_5 у частині встановлення факту нещасного випадку невиробничого характеру та визнання частково недійсним акту про нещасний випадок невиробничого характеру ухвалою суду першої інстанції від 04 серпня 2009 року залишено без розгляду .
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 04 серпня 2009 року позов ОСОБА_5 задоволено частково - стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» на користь ОСОБА_5 заподіяну моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., також судом вирішено питання про розподіл судових витрат .
В апеляційній скарзі ВАТ «Укртелеком», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи , просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводами апеляційної скарги зазначено , що суд першої інстанції не звернув увагу на безпідставність вимог ОСОБА_5 та недоведеність викладених у позові обставин, крім того, відсутні правові підстави для відшкодування моральної шкоди , оскільки не встановлена і документально не підтверджена вина ВАТ «Укртелеком» у травмуванні позивача .
ВАТ «Укртелеком» в апеляційній скарзі також вказує на безпідставність звільнення судом від відповідальності КП «Бюро дорожнього нагляду» і невиконання ухвали апеляційної інстанції від 29 жовтня 2008 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги , судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та відшкодування моральної шкоди у повному обсязі , суд першої інстанції керувався вимогами статті 1167 Цивільного кодексу (далі – ЦК ) України та виходив з того, що позивачеві завдано моральної шкоди унаслідок винних дій ВАТ « Укртелеком» через недотримання належного стану облаштування люків кабельного колодязя як складової лінії сільського телефонного зв’язку , що призвело до падіння позивача ОСОБА_5 у кабельний колодязь та завдання йому тілесних ушкоджень і моральних страждань.
З таким висновком суду погоджується колегія суддів, оскільки він зроблений на підставі досліджених доказів , яким дана належна правова оцінка і відповідає вимогам закону .
За змістом частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Судом першої інстанції встановлено, що 05 вересня 2006 року було травмовано ОСОБА_5 унаслідок його падіння в кабельний колодязь телефонного зв’язку на пішохідній доріжці по АДРЕСА_1 , що призвело до завдання позивачеві тілесних ушкоджень.
Ступень тяжкості отриманих ОСОБА_5 тілесних ушкоджень та механізм їх спричинення визначений висновком судово-медичної експертизи № 676 від 31серпня 2008 року, за змістом якого, ОСОБА_5 завдано тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, що потягли тривалий розлад здоров’я, у вигляді закритих переломів ребер і правої більшої бірцевої кістки, саднів обох ліктевих суглобів, які заподіяні при падінні потерпілого з невеликої висоти, у даному випадку, можливо, при падінні у колодязь, не виключно 05 вересня 2006 року, та з приводу яких позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 06 до 14 вересня 2006 року.
З матеріалів справи вбачається , що 11 травня 2007 року Кримською державною інспекцією промбезпеки та охорони праці в металургії, машинобудуванні, на транспорті , у зв’язку і енергетиці був складений акт № 66 оперативної перевірки щодо виконання вимог законодавства з охорони праці та проведено обстеження місця події нещасного випадку невиробничого характеру з ОСОБА_5 , відповідно до якого у присутності позивача встановлено місце події – колодязь на пішохідному тротуарі у напрямку від наукового корпусу Кримсадстанції до с.Маленьке , його належність структурному підрозділу ВАТ «Укртелеком» , а також дане завдання Гвардійській селищній раді та ВАТ « Укртелеком» провести розслідування нещасного випадку , оглянути люки кабельних колодязів , що перебувають на балансі , на предмет закриття горловин тимчасовими або постійними кришками зі зверненням особливої уваги на колодязі у зоні пішохідних маршрутів.
Матеріалами справи підтверджується проведення ВАТ « Укртелеком» у виконання зазначеного акту групою технічного дослідження планових оглядів стану кабельних колодязів та запірних кришок , а також складення 07 червня 2007 року комісією з розслідувань нещасного випадку невиробничого характеру Гвардійської селищної ради за участю представника ВАТ « Укртелеком» акту огляду місця нещасного випадку, що стався з ОСОБА_5 , а 15 червня 2007року – акту про нещасний випадок невиробничого характеру , з яких вбачається, що три з чотирьох колодязів, розташованих на тротуарі, накрити бетонними кришками , а кришка з колодязя, в який впав позивач, не була найдена, глибина колодязя - 1,93 м., довжина - 1,74м., ширина - 0,94 м., встановити обставини та причину нещасного випадку невиробничого характеру з позивачем не представилося можливим за відсутністю свідків, однак потерпілий при руху мав можливість бачити люк колодязя і передбачити небезпеку падіння , тому допустив особисту необережність ( т.1, а.с.29-30, 38, 39-40).
Матеріали справи також містять відомості стосовно перебування позивача на стаціонарному лікуванні з приводу травматичного перелому більшої бірцевій кістки з 06 по 14 вересня 2006 року, а також у період з 08 до 27 грудня 2006 року ( т.1 а.с.7,9-11,28, т.2, а.с.73-83).
За змістом Статуту ВАТ « Укртелеком» предметом діяльності цього товариства є, зокрема, надання телекомунікаційних послуг , в тому числі послуг місцевого, міжміського, міжнародного та рухомого телефонного зв’язку, технічне обслуговування та експлуатація технічних засобів телекомунікацій , спеціальних систем(мереж) електрозв’язку .
Крім того, відповідачем не заперечувалося і підтверджене матеріалами справи находження мереж телефонного зв’язку у с. Маленьке на балансі ВАТ «Укртелеком», складовою частиною яких є кабельні колодязі на вул. Шкільній у с. Маленьке
( т. 2, а. с. 151-152 ,172 т.2).
Відповідно до положень пунктів 4 і 5 затверджених постановою Кабінету Міністрів № 198 від 30 березня 1994 року Єдиних Правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони (далі - Єдині Правила) власники, користувачі дорожніх об’єктів , зокрема, інженерних комунікацій і споруд, розташованих у межах автомобільних (позаміських) доріг або міських вулиць і доріг, зобов’язані забезпечувати безпечні умови руху, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об’єктів .
За змістом нормативного документу Державного комітету зв’язку та інформатизації України – Керівництва з експлуатації лінійно - кабельних споруд місцевих мереж зв’язку , затвердженого наказом даного комітету № 269 від 30 грудня 2003 року, колодязі кабельної каналізації зв’язку обладнуються чавунними люками з двома кришками , зовнішні кришки повинні щільно прилягати до корпусу люків. Внутрішні кришки мають бути пофарбовані олійною фарбою і мати пристосування для замикання на замок .
З огляду на наведене, суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди , оскільки ОСОБА_5 отримав травму з завданням тілесних ушкоджень унаслідок падіння у належний ВАТ «Укртелеком» кабельний колодязь з вини відповідача, який порушив Єдині правила стосовно підтримання належного стану кабельних колодязів шляхом їх обладнання люками з кришками, забезпечення безпечного пересування громадян по пішохідному тротуару за місцем знаходження колодязів і запобігання травмуванню пішоходів.
При цьому суд обґрунтовано виходив з доведеності викладених обставин травмування ОСОБА_5 сукупністю наведених доказів, а також поясненнями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які оцінені судом відповідно до вимог статті 212 ЦПК України та дійшов правильного висновку, що факт необережності позивача і можливості передбачення небезпеки падіння не встановлений.
Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень частини 3 статті 23 Цивільного кодексу України та з принципу розумності, виваженості та справедливості, врахувавши глибину фізичних і душевних страждань, яких зазнав ОСОБА_5 унаслідок ушкодження здоров’я , ступень тяжкості отриманих тілесних ушкоджень та їх наслідків для здоров’я, а також похилий вік позивача .
За таких обставин доводи апеляційної скарги ВАТ « Укртелеком» не заслуговують на увагу і не спростовують вищевказаного висновку суду .
Крім того, посилання відповідача в апеляційній скарзі на безпідставне звільнення від відповідальності за фактом травмування ОСОБА_5 КП «Бюро дорожнього нагляду» спростовується наведеними доказами , а також даними матеріалів справи ( т.2 а.с.92-95), за змістом яких, у сферу обслуговування цього підприємства дороги Сімферопольського району не входять.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального і процесуального права , що, відповідно до положень частини 1 статті 308 ЦПК України, є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 04 серпня 2009 року без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХ В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» відхилити.
Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 04 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України .
Судді: