КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М., за участі:

секретаря судового засідання ? Бендюжик Ю.А.

особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 01.03.2019, -

В С Т А Н О В И В

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрито у зв?язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду особа, яка притягається до відповідальності ? ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд поновити йому строк на апеляційне оскарження, змінити постанову Печерського районного суду міста Києва від 01.03.2019, скасувавши її в частині визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 посилається на те, що строк на подачу апеляційної скарги ним був пропущений з поважних причин, які не залежали від його волі, оскільки він не був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, що порушило його право на захист, а оскаржувана постанова ним отримана лише 20.03.2019, в ЄДРСР 18.03.2019.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги ОСОБА_1 вважає, що дооформлення матеріалів справи не відбулось, зібрані по справі матеріали не відповідають вимогам закону, при закриті провадження з підстав спливу строку притягнення до відповідальності вина не встановлюється.

21.05.2019 від ОСОБА_1 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він просив скасувати постанову суду першої інстанції за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 05.12.2017 о 01:10 год. по бул. Л.Українки в м.Києві, керував автомобілем "Opel", д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна кольору обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Водій ОСОБА_1 порушив п.2.5. ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Першочергово судом вирішено клопотання ОСОБА_4 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження.

Так, змістом оскаржуваної постанови підтверджується, що особа, яка притягається до відповідальності ? ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим до суду на розгляд справи не з?явився, причини неявки суду не повідомив (а.с. 35-36).

В матеріалах справи наявні судові повістки, які направлялись ОСОБА_1 поштовим шляхом та довідки про доставку SMS-повісток.

Зокрема, поштові судові повістки направлялись в судові засідання на 14.09.2018, 13.11.2018, 30.01.2019, 01.03.2019 (а.с. 27, 29, 31, 33).

SMS-повістки направлялись в судові засідання на 14.09.2018, 13.11.2018, 30.01.2019 (а.с. 28, 30, 32).

Згідно наявного в матеріалах справи конверту, в якому направлялась судова повістка про виклик до суду на 01.03.2019, він повернувся до суду без вручення адресату у зв?язку з іншими причинами, що не дали змоги виконати обов?язки щодо пересилання поштового відправлення (а.с. 34). Докази щодо вручення попередніх поштових відправлень в справі відсутні.

Даних на підтвердження того, що ОСОБА_1 було повідомлено SMS-повісткою про судове засідання, призначене на 01.03.2019, матеріали справи також не містять.

Відповідно до заяви про видачу копії судового рішення від 20.03.2019 ОСОБА_1 копію постанови від 01.03.2019 отримав 20.03.2019 (а.с. 37), а апеляційну скаргу подав 28.03.2019, що підтверджується штамповою відміткою поштового відділення (а.с. 58).

Отже, оскільки матеріали справи не містять доказів про належне повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання на 01.03.2019, натомість суд першої інстанції розглянув справу за відсутності останнього, зважаючи, що ОСОБА_1 існуючу апеляційну скаргу подав в межах десятиденного строку на апеляційне оскарження починаючи з дати коли він дізнався про прийняте щодо нього судом рішення, а також виходячи з принципу доступу до правосуддя, який випливає з п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, прийнявши його апеляційну скаргу до розгляду.

Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу з урахуванням поданих доповнень та просив суд закрити провадження у справі у зв?язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, суд вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зазначені завдання реалізуються шляхом вчинення низки процесуальних дій органами (посадовими особами), уповнова­женими розглядати справи про адміністративні правопорушен­ня. Передусім це з`ясування наявності факту вчинення право­порушення, установлення особи, що вчинила правопорушен­ня, чи винна ця особа і чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що даних вимог закону дотримано не було, що підтверджується слідуючим.

Ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №112030 від 05.12.2017 ОСОБА_1 ставиться в вину відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений Інструкцією, затвердженою спільним Наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 №1452/735 (далі ? Інструкція).

Розділом ІІ Інструкції від 09.11.2015 №1452/735 визначено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Однак, вказаних правил поліцейським не дотримано.

Як слідує зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №112030 від 05.12.2017 в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_1 вказав: "Могу пояснить, что нарушения с моей стороны отсутствуют. Патруль ДПС остановил мое авто в 01:00 с обоснованием того, что я по прямой дороге по бул. Л.Украинки не включил поворотов. В последующем мне предложили пройти тест на алко-освидетельствование. Но потом по моему требованию предоставить сертификат и свидетельство о поверке на прибор до начала освидетельствования по Инструкции №1452/735 от 09.11.2015, сотрудники отказались и сообщили, что к ним это не относится и относится к ГАИ. Пояснення додані на окремому аркуші" (а.с. 1).

Крім того, як вбачається з долученого до матеріалів справи на стадії розгляду справи в суді першої інстанції відеозапису, знятого самим ОСОБА_1 , при свідках ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння повідомляє, що він не відмовляється проходити огляд і пройде його після пред?явлення поліцейськими документів на прилад "Драгер": сертифікат відповідностіта свідоцтво про повірку (а.с. 22).

Отже, поясненнями ОСОБА_1 , викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, які в повній мірі узгоджуються з відомостями, зафіксованими на відеозаписі долученому ОСОБА_1 , підтверджується, що працівниками поліції не дотримано вимог п.5 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 №1452/735.

Крім того, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння нічим не підтверджується.

Так, згідно відомостей протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додано пояснення свідків та рапорт (а.с. 1).

Разом з тим, з письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 05.12.2017, які також вказані як свідки в самому протоколі, вони своїми підписами засвідчили відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №112030, а також відмову від підпису в ньому, а не відмову ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп?яніння.

Натомість рапорт патрульного поліцейського від 05.12.2017 не є доказом по справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки він є документом службового користування, яким інспектор патрульної поліції доповідає своєму керівництву про хід сприйнятих ним обставин та виконаний завдань.

Отже, вказаним підтверджується, що по-перше, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а по-друге, всупереч положенням Інструкції поліцейський на вимогу водія не надав сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Також суд бере до уваги, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, хоча така вимога прямо передбачена ч.1 ст.266 КУпАП. Наведене на переконання суду може свідчити про об?єктивну відсутність у патрульних підстав вважати, що водій перебувала в стані алкогольного сп?яніння.

У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Між тим, згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на зазначений конституційний припис, а також зважаючи, що наявними по справі доказами достеменно підтверджується, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння, при тому, що патрульними поліції не дотримано вимог п.5 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 №1452/735 та на вимогу водія не надано сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, тоді як судом першої інстанції такі порушення залишено поза увагою, що свідчить про неповноту судового розгляду та невідповідність його висновків фактичним обставинам справи, у зв?язку з чим оскаржувана постанова Печерського районного суду міста Києва від 01.03.2019 підлягає скасуванню, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

За даних обставин інші доводи апеляційної скарги перевірці не підлягають.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ? задовольнити, поновивши строк і прийнявши апеляційну скаргу.

Апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_1 ? задовольнити.

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 01.03.2019 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП ? скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.М. Ігнатов

Справа №757/74142/17п

Апеляційне провадження № 33/824/1858/2019

Категорія: ст.130 КУпАП

Суддя у першій інстанції - Карабань В.М.

Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.