СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"09" серпня 2019 р.          Справа № 913/277/19

          Суддя-доповідач Бородіна Л.І., розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Луганської області, м.Рубіжне, Луганська область,

на рішення Господарського суду   Луганської   області   від   23.07.2019  (суддя Секірський А.В.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Луганської області в м. Харкові о 12год.18хв., повний текст якого складений 25.07.2019,

у справі №913/277/19,

за позовом:    Заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області, м.Сєвєродонецьк, Луганська область,

до 1-го відповідача: Рубіжанської міської ради Луганської області, м.Рубіжне, Луганська область,

до 2-го відповідача: Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області, м.Рубіжне, Луганська область,

до 3-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ Прайд», м.Рубіжне, Луганська область,

про визнання рішення незаконним, визнання договору недійсним та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

   13.05.2019 Заступник керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області із позовом до Рубіжанської міської ради Луганської області, Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області, ТОВ «ПКФ Прайд» про:

-  визнання незаконним рішення Рубіжанської міської ради Луганської області від 17.07.2018 №57/8 «Про надання згоди управлінню освіти Рубіжанської міської ради на укладення договору про встановлення особистого строкового земельного сервітуту з ТОВ «ПКФ Прайд» ;

- визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту  (земельний сервітут), укладеного 01.10.2018 між Управлінням освіти Рубіжанської міської ради і ТОВ «ПКФ Прайд», зареєстрований 01.10.2018 за №1657216344125 з ТОВ «ПКФ Прайд»;

- зобов`язання ТОВ «ПКФ Прайд» повернути Управлінню освіти Рубіжанської міської ради Луганської області земельну ділянку загальною площею 0,0200га, вартістю 47406,03грн, розташовану за адресою: Луганська область, м.Рубіжне, вул. Володимирська, АДРЕСА_1 ;

- стягнути з відповідачів на користь прокуратури Луганської області 5763,00грн судового збору (а.с. 5-50).

Рішенням Господарського суду Луганської області від 23.07.2019 у справі №913/277/19 у задоволенні позовних вимог заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області до Рубіжанської міської ради Луганської області,  Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області та ТОВ  "ПКФ Прайд" про визнання рішення незаконним, визнання договору недійсним та повернення земельної ділянки відмовлено (а.с. 151-157).

Перший заступник прокурора Луганської області із рішенням місцевого господарського суду не погодився та 01.08.2019 звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 23.07.2019 та ухвалите нове рішення; стягнути з відповідачів судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Одночасно скаржник просить долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме: заяви ТОВ «Рубіжтепло» від 30.07.2019 №143, від 19.06.2018 №2, від 09.08.2018 №25, 30.08.2018 №41, від 03.09.2018 №57.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення  апеляційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 73 ГПК України  доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно із частинами 1,2 статтею 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до апеляційної скарги у якості доказів сплати судового збору  надано фотокопію платіжного доручення від 30.07.2019 №940 на суму 8644,50грн, яка не є належним та допустимим доказом сплати скаржником судового збору за подання апеляційної скарги в розумінні статті 76 ГПК України.

Згідно із частиною 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” визначені розміри ставок судового збору.

Згідно із частиною 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” визначені розміри ставок судового збору.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”  ставка судового збору, що справляється з апеляційних скарг на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з  до підпунктом  2  пункту 2  частини 2 статті  4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви     немайнового  характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019рік” встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2019 року становить  1921,00 гривні.

При поданні позовної заяви Сєвєродонецькою місцевою прокуратурою сплачений судовий збір у сумі  5763,00грн, про що свідчить платіжне доручення від 10.05.2019 №570 , що відповідає вимогам  Закону України “Про судовий збір” ( а.с.21).

Отже, за подання апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 8644,50грн.

Натомість, до матеріалів апеляційної скарги Першим заступником прокурора Луганської області надано копію платіжного доручення від 30.07.2019 №940 на суму 8644,50грн, яка не є належним та допустимим доказом сплати судового збору у розмінні статті 76 ГПК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що до апеляційної скарги не надано доказів на підтвердження посадового становища особи, яка підписала апеляційну скаргу, та, відповідно, наявність у неї повноважень на її підписання.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши , що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що  апеляційна скарга подана з порушенням вимог пункту  2  частини 3 статті 258 ГПК України, а саме: без доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Луганської області слід залишити без руху на підставі статті 260 ГПК України  та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.  

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний  апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 22.11.2018 у справі №913/277/19 залишити без руху.

2. Встановити Першому заступнику прокурора Луганської області десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

3. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.

             Ухвала набирає законної сили з моменту її  підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.  

   Суддя - доповідач                                                                             Л.І. Бородіна