ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2007                                                                                   Справа № 16/211  

       Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Чус О.В., Павловського П.П.

при секретарі судового засідання       Корх К.В.

з участю прокурора                              Кріпак Н.В.

та представника третьої особи           Кругаль Є.О.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогазтрейд ЛТД” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2007р. у справі

за позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогазтрейд ЛТД”, с. Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Добровеличківський цукровий завод”, с. Липняжка Добровеличківського району

з участю третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору –регіональне відділення фонду державного майна України по Кіровоградській області

про визнання права власності на майно та витребування майна з чужого незаконного володіння та по зустрічному позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу

В С Т А Н О В И В :

    12.08.2005р. до господарського суду Кіровоградської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогазтрейд ЛТД” (далі ТОВ “Нафтогазтрейд ЛТД”) про визнання права власності на майно та витребування майна з чужого незаконного володіння. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від  20.03.2002р. ТОВ “Нафтогазтрейд ЛТД” придбало у відповідача спірне майно : під’їзний шлях; водонапірну башту, регулюючи ставки та інше. Але відкрите акціонерне товариство “Добровеличківський цукровий завод” (далі Завод) не визнає права власності позивача.  

    Під час розгляду справи позивач уточнив свої вимоги (т.1 а.с.40) та зазначив, що оскільки відповідач не передає спірне майно ТОВ “Нафтогазтрейд ЛТД” та перешкоджає ним володіти та користуватися, позовні вимоги повинні бути задоволені на підставі приписів ст.231 ЦК Української РСР.

    Не визнавши позов, Завод звернувся з зустрічними вимогами (т.2 а.с.76—77) в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу  цілісного майнового комплексу від 20.03.2002р., укладеного з ТОВ “Нафтогазтрейд ЛТД”. Свої вимоги завод мотивував тим, що спірний договір не було засвідчено нотаріально та підписано від імені Заводу не вповноваженою на це особою.

    Регіональне відділення Фонду державного майна України (далі Фонд), залучено до участі у справі Вищим господарським судом України (т.1 а.с.91), також звернулось з позовом в якому просило визнати за Фондом право власності на спірне майно. В своїй заяві (т.2 а.с.1-3,85) Фонд зазначив, що вказане майно не передавалось Заводу під час приватизації державного підприємства, отже воно належить державі.

    Заявою від 28.02.2007р. прокурор повідомив суд про те, що він вступає до участі у справі для захисту інтересів держави в особі Фонду (т.3 а.с.47).

    Справа неодноразово розглядалась господарськими судами різних рівнів (т.1 а.с.67-72,98-100)

    Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2007р. (суддя Шевчук О.Б.) в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено. Позов Фонду задоволено, за державою визнано право власності на спірне майно.

    Не погодившись з рішенням ТОВ “Нафтогазтрейд ЛТД” звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та задовольнити первісний позов. При цьому апелянт послався на те, що право власності позивача на спірне майно встановлено рішеннями господарських судів по іншим справам. Крім того, матеріалами справи встановлено, що зазначено майно було передано у власність Заводу під час приватизації.

    У своєму відзиві Фонд зазначив що рішення суду є законним та обґрунтованим.

    Управління відзиву на апеляційну скаргу не надало.

    Представники позивача та відповідача в судове засідання не з’явились. Від ТОВ “Нафтогазтрейд ЛТД” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з зайнятістю його представника. Відповідач про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність позивача та відповідача, яких належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника третьої особи та висновки прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

    Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.

    З матеріалів справи вбачається, що в процесі приватизації майна Добровеличківського цукрового заводу відповідач придбав у Фонду цілісний майновий комплекс. При цьому ані договір купівлі-продажу, ані акт прийому-передачі придбаного майна та передавальний баланс, ані інші документи, складені під час приватизації та якими визначається обсяг і вартість придбаного Заводом майна, не містять посилання, що до складу цілісного майнового комплексу було включено спірне майно (т.2 а.с.4-45, 87-89,105-113,127-150, т3 а.с.1-9, 40-46). З огляду на це, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність доказів, які підтверджують факт переходу права власності на спірне майно від держави до Заводу.  Таким чином, при укладенні 20.03.2002р. договору між Заводом та ТОВ “Нафтогазтрейд ЛТД” (т2 а.с.60-61) до складу цілісного майнового комплексу, який було продано позивачу, не увійшло спірне майно, оскільки його власником на той час була держава а не відповідач.

    Безпідставними є посилання апелянта на те, що рішенням господарського суду по справі №5/307 встановлено право власності Заводу на спірне майно. З тексту постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 10.05.2005р. (т.1 а.с.10-12) вбачається, що Фонд не приймав участі у розгляді справи №5/307, а тому вказана постанова, у відповідності до ст. 35 ГПК України, не має преюдиціального значення при розгляді справи №16/211. Крім того, предметом розгляду справи №5/307 не було питання щодо належності спірного майна державі, а тому обставини приватизації та обсяг державного майна придбаного Заводом, судом не досліджувались.

    За таких обставин колегія суддів не вбачає передбачених ст.104 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення суду.

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогазтрейд ЛТД” залишити без задоволення, рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2007р. –без змін.

     Головуючий                                                                                                   А.О. Логвиненко

     Суддя                                                                                                                          О.В. Чус

Суддя                                                                                                           П.П. Павловський

Постанову оформлено у відповідності

до вимог ст.84 ГПК України 22.06.2007р.