АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Медяного В.М.,
суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
за участю сторін у справі: відповідача ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Немирівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2009 року,
встановила:
25.02.2009 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та Немирівської державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, визнання права власності на 1\3 частину земельної ділянки. Просив ухвалити рішення, яким:
визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом АЕР №177529 від 12.02.2002 року, видане Немирівською державною нотаріальною конторою на ім’я ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року;
визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ВН №116999 від 16.01.2004 року на ім’я ОСОБА_1;
визнати за ним (ОСОБА_4.), ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай), по 1\3 частині за кожним, сертифікат на земельну частку (пай) серія РН №979750 , що належав ОСОБА_6, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
В ході розгляду справи позивач ОСОБА_4 збільшував та зменшував розмір своїх позовних вимог.
Так, 31.03.2009 року ОСОБА_4 подав до суду заяву про збільшення розміру своїх позовних вимог. Просив ухвалити рішення, яким, крім вищевикладених перших двох позовних вимог, також:
визнати за ним (ОСОБА_4.), право власності в порядку спадкування за Законом після смерті дружини ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, і на 2/3 частин житлового будинку «А», загальною площею 60.6 кв.м., житловою площею 34.1 кв.м., веранду «а», ґанок «аі», сарай «Б», погріб «Б/під», сарай «В», сарай-приб «ві», огорожу «№1-3», розміщених за адресою: АДРЕСА_1, Немирівського району, Вінницької області;
визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_3, право власності в порядку спадкування за законом після смерті їхньої матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на 1/6 частину за кожним житлового будинку «А», загальною площею 60.6 кв.м., житловою площею 34.1 кв.м., веранду «а», ґанок «аі», сарай «Б», погріб «Б/під», сарай «В», сарай-приб «ві», огорожу «№1-3», розміщених за адресою: АДРЕСА_1, Немирівського району Вінницької області;
визнати за ним (ОСОБА_4.) право власності в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ;на 1/3 частину земельної частки (паю), згідно Сертифікату на земельну частку (пай) серія РН № 979750 зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (і пай ) № 447 від 26.12.2001 року, що належав покійній ОСОБА_6;
визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_3, право власності в порядку спадкування за законом після смерті їхньої матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на 1/3 частину за кожним земельної частки (паю), згідно Сертифікату на земельну частку (пай) серія РН № 979750 зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку ( пай ) № 447 від 26.12.2001 року, що належав покійній ОСОБА_6;
стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його (ОСОБА_4.) користь витрати, пов’язані з оплатою державного мита у розмірі 51 гривні, сплати за послуги інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 30 гривень та за надання правової допомоги адвокатом у розмірі 1 000 гривень.
18.12.2010 року ОСОБА_4 подав до суду заяву про зменшення розміру своїх позовних вимог. Просив ухвалити рішення, яким:
визнати за ним (ОСОБА_4.) право власності в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на 1/3 частину спадкового майна покійної, а саме на 1/6 частину житлового будинку «А», загальною площею 60.6 кв.м., житловою площею 34.1 кв.м., веранду «а», ґанок «аі», сарай «Б», погріб «Б/під», сарай «В», сарай-приб «ві», огорожу «№1-3», розміщених за адресою: АДРЕСА_1, Немирівського району, Вінницької області;
визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_3, право власності в порядку спадкування за законом після смерті їхньої матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, також на 1/3 частину спадкового майна за кожним, а саме на 1/6 частину за кожним житлового будинку «А», загальною площею 60.6 кв.м., житловою площею 34.1 кв.м., веранду «а», ґанок «аі», сарай «Б», погріб «Б/під», сарай «В», сарай-приб «ві», огорожу «№1-3», розміщених за адресою: АДРЕСА_1, Немирівського району, Вінницької області;
стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його (ОСОБА_4.) користь витрати, пов’язані з оплатою державного мита у розмірі 51 гривні, сплати за послуги інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 30 гривень та за надання правової допомоги адвокатом у розмірі 1 000 гривень.
У своїх позовних вимогах позивач посилається на те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року його дружини ОСОБА_6 відкрилась спадщина, яка складається з 1\2 частини всього майна, набутого ними у власність під час перебування у шлюбі, а саме: 1/2 частини житлового будинку з господарчими будівлями, розміщеного по АДРЕСА_1 і земельної ділянки (паю).
Оскільки на момент смерті ОСОБА_6 був відсутній заповіт, тому спадкоємцями за законом першої черги на спадкове майно спадкодавця являються він - чоловік покійної - ОСОБА_4 та їх діти - ОСОБА_1 і ОСОБА_3 Інших спадкоємців першої черги по закону немає. Позивач зазначає, що він повністю прийняв спадщину, як спадкоємець, що постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Крім цього, він продовжує проживати у вказаному житловому будинку.
У 2008 році він звернувся до Немирівської державної нотаріальної контори по питанню оформлення спадщини, однак з’ясувалося, що в спадковій справі після смерті його дружини ОСОБА_6 знаходиться його заява від 12.02.2002 року про відмову від спадщини.
Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 28.12.2009 року позов ОСОБА_4 задоволено. В изнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину житлового будинку «А», загальною площею 60.6 кв.м., житловою площею 34.1 кв.м., веранду «а», ґанок «аі», сарай «Б», погріб «Б/під», сарай «В», сарай-приб «ві», огорожу «№1-3», розміщених за адресою: АДРЕСА_1, Немирівського району, Вінницької області; після смерті дружини ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 51 грн. витрат пов’язаних з оплатою державного мита, 30 грн. витрат понесених по оплаті інформаційно-технічного забезпечення та 1000 грн. понесених по оплаті правової допомоги адвоката.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції апелянт відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 апеляційну скаргу повністю підтримали та просили суд її задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в ній.
Відповідач ОСОБА_3 апеляційну скаргу визнав та не заперечував проти її задоволення.
Відповідач ОСОБА_4 до суду не з’явився, належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, тому справа розглянута у його відсутність.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду – скасуванню з направленням справи на новий розгляд, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 10 ч. 3 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.
Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що з 1 червня 1960 року ОСОБА_4 і ОСОБА_6 перебували між собою у зареєстрованому шлюбі та за період спільного життя придбали житловий будинок, господарчі будівлі, розташовані по АДРЕСА_1, за кожним з яких зареєстровано по 1\2 частини житлового будинку, господарчих будівель.
Після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. відкрилась спадщина на 1\2 частини житлового будинку і господарчих будівель, спадкоємцями якого є позивач та його діти - відповідачі по справі.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 прийняв спадщину, як спадкоємець, що постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
Заява від імені ОСОБА_4 про відмову від спадщини написана 12.02.2002 року, тобто в період коли минув 6 місячний строк з дня відкриття спадщини, а тому суд вважає, що вона немає законної сили і до уваги не взята.
Крім цього, у рішенні суду зазначено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 позов визнали в повному обсязі.
Однак колегія суддів не може вважати такий висновок суду обґрунтованим, оскільки він суперечить обставинам по справі, а також нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання, а також суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи Немирівська державна нотаріальна контора з початку розгляду судом даної справи приймала участь у справі у якості відповідача та її представник – завідуюча нотаріальною конторою ОСОБА_7 5.06.2009 року суду давала пояснення у справі. Також у якості свідка судом була допитана 22.06.2009 року секретар Великобушанської сільської ради ОСОБА_9 Однак в порушення вимог ст. 215 ЦПК України щодо змісту судового рішення у рішенні суду від 28.12.2009 року їх пояснення не зазначені.
Як зазначалося, в ході розгляду справи 18.12.2010 року ОСОБА_4 подав до суду заяву про зменшення розміру своїх позовних вимог, не вказавши у ній Немирівську державну нотаріальну контору, оскільки фактично позовних вимог до неї він вже не ставить.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 174 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Проте, суд першої інстанції зазначені вимоги процесуального закону проігнорував та порушив їх, не роз'яснивши при цьому сторонам наслідки відповідних процесуальних дій та не постановив відповідної ухвали про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, зокрема до Немирівської державної нотаріальної контори.
Таким чином, суд першої інстанції фактично розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Також, як наслідок цього, судом помилково в подальшому представник відповідача Немирівської державної нотаріальної контори до судового засідання не викликалась, а тому справу розглянуто у її відсутність, належним чином не повідомленої про час і місце судового засідання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки
Крім цього, відповідно до ст. 197 ЦПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ст. 199 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.
Проте, як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу взагалі не здійснювалося, чим грубо порушено вимоги процесуального права. Як наслідок цього, сторони у справі були позбавлені скористатися своїм правом, передбаченим ст. 199 ЦПК України.
Крім цього, як зазначають відповідачі, на протязі розгляду справи позов вони ніколи не визнавали та заперечували проти його задоволення, однак у письмовому протоколі судового засідання зазначено зворотне, зокрема те, що позов вони визнали в повному обсязі. Доказом цього, відповідач ОСОБА_1 надала апеляційному суду копії своїх заперечень на позовну заяву, заяви про застосування строку позовної давності та скарг на дії нотаріуса та адвоката, поданих нею в суд першої інстанції, однак яких з невідомих причин в матеріалах справи не виявилося.
За таких обставин рішення суду залишатись в силі не може і підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду, оскільки необхідний обсяг процесуальних дій, які необхідно виконати, перешкоджають колегії суддів постановити нове рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції іншим його складом.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: М.В.Матківська
В.В.Сопрун