Ухвала

09 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 495/9926/18

провадження № 61-14739ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бучка Олега Сергійовича на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 березня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Бучка О. С. на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 березня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня 2019 року.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Бучка О. С. не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з порушенням вимог статті 392 ЦПК України.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Бучка О. С. була подана з порушенням вимоги пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, оскільки до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору в установленому порядку і розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіббув встановлений у розмірі 1 762,00 грн.

З оскаржуваних заявником судових рішень вбачається дві вимоги немайнового характеру (скасувати наказ керівника КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго» Волканова М. М. від 20 вересня 2018 року №173 про звільнення ОСОБА_1 з роботи з 17 вересня 2018 року; поновити ОСОБА_1 на роботі фельдшера транспортної дільниці) та одна вимога майнового характеру (стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Отже, ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження судових рішень щодо скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 з роботи та поновлення її на роботі фельдшера транспортної дільниці.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання касаційної скарги, в частині оскарження судових рішень щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, сума судового збору становить 1 409,60 грн (1 762,00 грн*0,4)*200%).

Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 409,60 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату.

Касаційна скарга направлена до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 30 липня 2019 року, що підтверджується відповідним поштовим штемпелем і штрихкодованим ідентифікатором на конверті.

Згідно з частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З указаного вбачається, що касаційна скарга направлена до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, однак не надає доказів на підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бучка Олега Сергійовича на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 березня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня 2019 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 09 вересня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо сплати судового збору касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові, а у разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для пропуску цього строку та надання доказів на їх підтвердження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Ю. Сакара