У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.05.07 Справа №02-7/117
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі Акімової Т.М.
за участю представників:
позивача – не з’явився
відповідача – не з’явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Державного підприємства „Бердянський морський торговельний порт”, м.Бердянськ Запорізької області
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.01.2007р.
у справі № 02-7/117
за позовом Державного підприємства „Бердянський морський торговельний порт”, м.Бердянськ Запорізької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комбінат морепродуктів”, м.Приморськ Запорізької області
про стягнення заборгованості за договорами про використання причалів порту та про електропостачання та спільне використання технологічних мереж основного споживача
Установив:
Згідно з ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.01.2007р. (суддя Зубкова Т.П.) позовну заяву Державного підприємства „Бердянський морський торговельний порт”, м.Бердянськ Запорізької області, про стягнення заборгованості за двома договорами - про використання причалів порту та про електропостачання та спільне використання технологічних мереж основного споживача, та додані до неї документи, на підставі пункту 5 статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернуто позивачеві.
Ухвала мотивована тим, що позивачем порушені правила об’єднання вимог і сумісний їх розгляд перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач оскаржив її до господарського суду апеляційної інстанції, де зазначив, що частиною першою статті 58 ГПК України передбачена можливість об’єднання кількох вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Саме у відповідності з цією правовою нормою подано до суду позовну заяву з об’єднанням позовних вимог до одного і того ж відповідача. Заявник апеляційної скарги вважає, що укладені договори, за якими він намагається стягнути борг, пов’язані між собою, оскільки Порт за умовами договорів №51-у і №47-е надавав відповідачеві комплекс єдиних за своєю суттю послуг з обслуговування судна, але змушений був виокремлювати послуги з надання електропостачання окремим договором - №47-е на підставі листа НКРЕ, про що зазначено в п.1.1 договору №51-у, укладеного між позивачем і відповідачем. Просить оскаржувану ухвалу скасувати і передати позовну заяву на розгляд господарського суду Запорізької області.
Заявник апеляційної скарги не забезпечив явку в судове засідання свого представника, але від нього надійшла телеграма з клопотанням розглянути апеляційну скаргу за відсутності його представника, колегія суддів задовольнила це клопотання.
Згідно з розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №1494 від 17.05.2007р. справу № 02-7/117 передано на розгляд колегії суддів у складі: Антоніка С.Г.(головуючого), Кричмаржевського В.А.(доповідача) та Радченко О.П.
Проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Системне тлумачення у сукупності статтей 58 та п.5 ч.1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України дає можливість дійти висновку про недопустимість об’єднання в одній позовній заяві кількох вимог до одного чи кількох відповідачів, якщо сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Однорідними вимогами вважаються такі, що одночасно: а) являють собою однаковий спосіб захисту права (наприклад, про визнання правочину недійсним; про виконання обов’язку в натурі тощо), та б) мають ті самі (з одного договору) чи однорідні (з різних, але аналогічних договорів) підстави виникнення.
Вимоги, що випливають з договорів №51-У і №47-е, і які є предметом спору між сторонами, не є однорідними, з них не вбачається, що вони пов’язані між собою підставою виникнення.
Зокрема, договір №51-У, що укладений сторонами 21.03.2005р., за своєю правовою природою є договором про надання послуг, оскільки за цим договором позивач (Порт) надає відповідачеві за наявності вільне місце причалу або плавпричалу для відстою, проведення вантажних робіт, короткочасних ремонтних робіт, надання інших послуг судну, яке належить відповідачеві. За цим договором у відповідача нібито існує заборгованість зі сплати наданих послуг.
Договір №47-е про електропостачання та спільне використання технологічних мереж основного споживача укладений сторонами 10.02.2006р. за своєю правовою природою є одночасно договором поставки та договором про сумісну діяльність. За цим договором у відповідача також нібито існує борг.
Жодний із цих договорів не містить документальних доказів про те, що вони між собою взаємопов’язані, крім того, вимоги за цими договорами не є однорідними.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем порушені правила об’єднання вимог і сумісний розгляд цих (неоднорідних) вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що суттєво утруднить вирішення спору.
Колегія суддів звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що йому слід роз’єднати позовні вимоги про стягнення заборгованості за кожним договором окремо.
Враховуючи викладене, підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 101, 102, 103, 105 та 106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Бердянський морський торговельний порт”, м.Бердянськ Запорізької області, залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.01.2007 року у справі № 02-7/117 – без змін.