У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
31.05.07 Справа №12/117-Б-07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі Шерник О.В.
за участю представників:
кредитора - Логвиненко А.М., дов.№12/10/10-001 від 09.01.2007р.
боржника - Ващука Я.В., дов. від 08.11.2006р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Колективного малого підприємства „Промжилбуд”, м.Цюрупинськ Херсонської області
на постанову господарського суду Херсонської області від 15.02.2007року
у справі № 12/117-Б-06
про банкрутство Колективного малого підприємства „Промжилбуд”, м.Цюрупинськ Херсонської області
порушеної за заявою Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі, м.Цюрупинськ Херсонської області
Установив:
Згідно з постановою господарського суду Херсонської області від 15.02.07року (суддя Пінтеліна Т.Г.) боржника - Колективного малого підприємства „Промжилбуд”, м.Цюрупинськ Херсонської області, у зв’язку з наявністю у нього заборгованості зі сплати податків у розмірі – 15.124грн.84коп., ненаданням тривалий час – більше року до органів державної податкової служби згідно із законом податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора з числа осіб, які мають ліцензію арбітражного керуючого.
Не погоджуючись з судовим актом, боржник оскаржив його в апеляційному порядку, зазначивши, що винесена постанова є необґрунтованою, так як порушені норми матеріального та процесуального права.
Свої доводи обґрунтовує відсутністю податкової заборгованості з усіх видів платежів, але податкова інспекція не приймає доводи боржника, не хоче приймати до відома його розрахунки. Боржник стверджує, що він здійснює підприємницьку діяльність, укладає договори, але на деякий час здійснення такої діяльності дещо обмежене через незаконне заволодіння майном підприємства і існуванням спорів у зв’язку з цим. Вважає, що податкова інспекція не доказала належними засобами доказування того факту, що підприємство-боржник має податковий борг та здійснює підприємницьку діяльність. Просить оскаржувану ухвалу скасувати та припинити провадження у справі.
У відзиві на апеляційну скаргу ДПІ у Цюрупинському районі зазначила, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а тому вона не може бути задоволеною, виходячи з того, що податкова заборгованість з кожного виду платежів доказується документально. Просить залишити постанову суду без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Представники сторін підтримали доводи та заперечення, що викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.
З метою витребування у сторін додаткових доказів, у судовому засіданні, яке відбулося 12 квітня 2007р., оголошена перерва до 31.05.2007р. на 11-00 год.
Відповідно до розпорядження голови Запорізького апеляційного господарського суду №1743 від 30.05.2007р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого, доповідача), Коробки Н.Д. та Мірошниченка М.В.
Обговоривши доводи сторін та їх представників, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Таким чином, за правилами вказаної норми підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і у разі їх сукупності.
Зазначене підтверджується судовою практикою при розгляді справ про банкрутство, порушених за статтею 52 Закону, а саме, постановами Верховного Суду України, зокрема, від 10.02.2004р. у справі №02-2-24/12673, та Вищого господарського суду України.
З поданих ініціюючим кредитором статутних документів боржника, інших реєстраційних документів, вбачається, що підприємство-боржник знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції Цюрупинського району Херсонської області з 1993 року.
За даними податкового органу протягом 2005-2006 років будь-яка фінансово-господарська діяльність боржника не здійснюється, його валовий дохід у цей період дорівнює нулю, податкова заборгованість боржника перед державним бюджетом з урахуванням заяви про збільшення розміру кредиторських вимог (а.с.1 т.2) складає 15.124гр.84коп.
Отже, оскільки у підприємства-боржника відсутні докази здійснення ним підприємницької діяльності, існує у нього податкова заборгованість, то висновок господарського суду Херсонської області щодо визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури є правомірним.
Посилання представника боржника на те, що за його розрахунками у підприємства відсутня будь-яка податкова заборгованість, спростовується наданими податковою інспекцією документальними доказами, долученими до матеріалів
справи. Сума боргу – 15.124,18 грн. підтверджується конкретними розрахунками кредитора (у матеріалах справи).
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України під підприємницькою діяльністю (підприємництвом) слід розуміти самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Але як свідчать матеріали справи, у боржника взагалі тривалий час – протягом трьох останніх років відсутні не тільки прибутки, але і будь-яка господарська діяльність.
Відсутність податкової заборгованості боржник та його представники належними доказами не спростували, незважаючи на те, що апеляційний суд оголошував перерву у судовому засіданні з метою надання таких доказів.
Доказом існування податкової заборгованості є податкові повідомлення-рішення податкової інспекції, розрахунки тощо.
Відповідно до статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” якщо боржник в установленому порядку не оскаржив податкове повідомлення - рішення, то таке податкове зобов’язання вважається узгодженим, тобто безспірним. Боржник повідомлення - рішення податкової інспекції не оскаржив в установленому законом порядку, а тому ці податкові зобов’язання є узгодженими і безспірними.
Згідно зі статтею статті 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора – органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), про порушення провадження у справі про банкрутство додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов’язкових платежах у встановленому законодавством порядку.
В матеріалах справи є документальні докази вжиття заходів податковою інспекцією по отриманню заборгованості. Ці дії податкової інспекції свідчать про намагання стягнути борг у встановленому законом порядку, але за відсутності майна, борг залишився непогашеним.
Щодо посилання представника боржника у попередньому судовому засіданні на статті 17, 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, згідно з якими відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і лише такий запис свідчить про відсутність суб’єкта підприємницької діяльності за місцем реєстрації, колегія зазначає про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Відповідно до частини 3 статті 18 цього Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Але ж третій особі, якою у даному випадку є кредитор – податкова інспекція, про відсутність таких відомостей було відомо. Не випадково нею надано ще у суді першої інстанції реєстраційну картку суб’єкта підприємницької діяльності, тобто, боржника.
Кредитор - Державна податкова інспекція у Цюрупинському районі не має іншого способу для захисту свого порушеного права з боку боржника, як звернутися до господарського суду із заявою про порушення відносно боржника справи про банкрутство, оскільки інші прийняті заходи податкового органу до позитивного результату - стягненню заборгованості, не призвели.
За вищевикладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування оскаржуваної постанови господарського суду Херсонської області відсутні.
Керуючись статтями 101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Колективного малого підприємства „Промжилбуд”, м.Цюрупинськ Херсонської області, залишити без задоволення, а постанову господарського суду Херсонської області від 15.02.2007року у справі № 12/117-Б-06 - без змін.
Справу передати на розгляд господарського суду Херсонської області.